Стаття 11.
Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її
історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної,
культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і
національних меншин України.
Стаття 35.
Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає
свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої,
безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і
ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права
може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського
порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод
інших людей.
Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а
школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як
обов'язкова.
Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або
відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У
разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним
переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене
альтернативною (невійськовою) службою.
Стаття 37.
Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій,
програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності
України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення
суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки,
незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на
розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на
права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються.
Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих
формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних
структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і
виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а
також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших
державних установах і організаціях.
Заборона діяльності об’єднань громадян здійснюється лише в судовому
порядку.
Закон України
про загальний військовий обов'язок
і військову службу
Стаття 17. Відстрочка від призову
1. Відстрочка від призову на строкову військову службу надається
призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії у випадках,
передбачених цим Законом.
2. Відстрочка від призову за сімейними обставинами, за їх бажанням,
надається призовникам, які мають: а) непрацездатних батька і матір чи
непрацездатного батька або непрацездатну матір, якщо вони не мають інших
працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до законодавства їх
утримувати, незалежно від того, проживають вони разом з непрацездатними
батьками чи ні. Непрацездатність батьків визначається у порядку,
передбаченому законодавством; б) рідних братів і сестер віком до 18
років, якщо вони не працюють, або старших, якщо вони незалежно від віку
є інвалідами I чи II групи, у разі відсутності інших осіб, які
зобов'язані їх утримувати; в) одного з батьків, у яких на утриманні
перебувають двоє і більше неповнолітніх дітей, до виповнення старшому з
неповнолітніх 18 років. Відстрочка від призову за сімейними обставинами,
за їх бажанням, надається також призовникам, які мають на своєму
утриманні: а) дитину віком до трьох років або старше трьох років, яка
виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду; б)
двох і більше дітей; в) дитину-інваліда віком до 16 років; г)
дружину-інваліда; д) непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням або на
утриманні яких перебував призовник, якщо немає інших працездатних осіб,
зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Відстрочка від
призову надається призовникам на час здійснення ними опіки чи
піклування, якщо у осіб, над якими встановлено опіку чи піклування,
немає інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до законодавства
доглядати та утримувати їх. У разі наявності в сім'ї тільки двох синів
відстрочка від призову за сімейними обставинами може надаватися
призовникові, якщо його брат проходить строкову військову службу. У разі
коли призову підлягають декілька синів одночасно, відстрочка може
надаватися одному з них за бажанням і пропозицією батьків.
3. Відстрочка від призову за станом здоров'я на строк до одного року
надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово
непридатними до військової служби.
4. Відстрочка від призову для продовження навчання надається
призовникам, які навчаються у загальноосвітніх та професійно-технічних
навчальних закладах, а також у вищих навчальних закладах I і II рівнів
акредитації, до здобуття повної загальної середньої освіти. У разі
досягнення такими призовниками 21-річного віку під час навчання
відстрочка втрачає силу. Відстрочка від призову також надається:
призовникам, які навчаються в аспірантурі з відривом або без відриву від
виробництва, - на весь період навчання; випускникам вищих навчальних
закладів, аспірантури, які направлені на роботу до установ Національної
академії наук України, - на весь період роботи; студентам, які
навчаються у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації з
денною формою навчання, - до їх закінчення; студентам, які навчаються у
вищих і середніх духовних навчальних закладах; випускникам
професійно-технічних навчальних закладів - на один рік за умови їх
працевлаштування і роботи за отриманою професією; студентам, які
навчаються у вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації з денною
формою навчання, що здійснюють підготовку фахівців для Збройних Сил
України та інших військових формувань і уклали контракт про направлення
їх після закінчення навчання для подальшого проходження військової
служби на посадах офіцерського складу. Перелік таких навчальних закладів
та обсяги підготовки фахівців визначаються Кабінетом Міністрів України
за поданням Міністерства оборони України. Студентам, які навчаються у
вищих навчальних закладах, незалежно від форм власності, а також у вищих
і середніх духовних навчальних закладах, відстрочка від призову на
строкову військову службу надається один раз на період навчання. Особи,
відраховані за неуспішність і недисциплінованість, втрачають зазначене
право на відстрочку від призову.
5. Відстрочка від призову надається призовникам з вищою педагогічною
освітою - педагогічним працівникам, основним місцем роботи яких є
загальноосвітні навчальні заклади, на весь період їх роботи за
спеціальністю, а також медичним працівникам на період їх роботи в
сільській місцевості за фахом за умови повного завантаження на займаній
посаді. (Частина п'ята статті 17 в редакції Закону N 1325-XIV (1325-14)
від 21.12.99).
6. Відстрочка від призову у зв'язку з депутатською діяльністю та
діяльністю як сільських, селищних і міських голів надається призовникам
з числа депутатів і голів на строк виконання ними цих повноважень.
7. Відстрочка від призову також надається: а) призовникам, які в
установленому порядку переселилися з районів стихійного лиха, - на строк
не більше двох років з моменту переселення; б) у разі ведення
призовниками самостійно або спільно з батьками селянського
(фермерського) господарства - на строк не більше трьох років з моменту
отримання для цієї діяльності земельної ділянки; в) призовникам, які є
священнослужителями і займають посаду в одній із зареєстрованих у
встановленому порядку релігійних конфесій, - на час роботи
священнослужителями; г) в інших випадках, не передбачених цим Законом,
згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських призовних комісій за
поданням районних (міських) призовних комісій.
8. Призовники, яким надано відстрочку, зобов'язані щорічно до 1 жовтня
подавати у військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на
відстрочку.
9. Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки, а також
особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від
призову, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з
різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, мають
бути призвані під час здійснення чергового призову.
Закон України
Про освіту
Стаття 6. Основні принципи освіти
Основними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного
громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей,
таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність
загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок із світовою та
національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від
політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий,
світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом;
взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи
освіти; єдність і наступність системи освіти; безперервність і
різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського
самоврядування в освіті.
Стаття 8. Навчально-виховний процес і громадсько-політична діяльність у
закладах освіти
1. Навчально-виховний процес у закладах освіти є вільним від втручання
політичних партій, громадських, релігійних організацій.
2. Залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і релігійних
заходах під час навчально-виховного процесу не допускається.
3. Належність особи до будь-якої політичної партії, громадської,
релігійної організації, що діють відповідно до Конституції України
(888-09), не є перешкодою для її участі в навчально-виховному процесі.
4. Учні, студенти, працівники освіти можуть створювати у закладах освіти
первинні осередки об'єднань громадян, членами яких вони є.
Стаття 9. Заклади освіти і церква (релігійні організації)
Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від
церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім закладів
освіти, заснованих релігійними організаціями.
Закон України
Про оренду землі
Стаття 6. Орендарі землі
1. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на
підставі договору оренди належить право володіння і користування
земельною ділянкою.
2. Орендарями земельних ділянок можуть бути:
3. громадяни України, юридичні особи, релігійні, громадські організації,
міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави, іноземні
юридичні та фізичні особи, особи без громадянства.
Кабінет міністрів України
Розпорядження
від 27 вересня 2002 р. N 564-р Київ
Про перспективний план невідкладних заходів щодо
остаточного подолання негативних наслідків політики колишнього Союзу РСР
стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних
організацій З метою забезпечення виконання Указу Президента України від
21 березня 2002 р. N 279 (279/2002) "Про невідкладні заходи щодо
остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики
колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав
церков і релігійних організацій", створення належних умов для
відновлення порушеної справедливості, захисту прав і законних інтересів
релігійних організацій, утвердження принципів свободи совісті та
віросповідної рівності:
1. Затвердити перспективний план невідкладних заходів щодо остаточного
подолання негативних наслідків політики колишнього Союзу РСР стосовно
релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій
(далі - перспективний план), що додається.
2. Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським
держадміністраціям забезпечити здійснення заходів, включених до
перспективного плану.
3. Покласти на Держкомрелігій координацію діяльності органів виконавчої
влади з виконання перспективного плану.
4. Держкомрелігій раз на півроку подавати Кабінету Міністрів України
інформацію щодо виконання перспективного плану.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 27 вересня 2002 р. N 564-р
Перспективний план
невідкладних заходів щодо остаточного подолання
негативних наслідків політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та
відновлення порушених прав церков і релігійних організацій
I. ОРГАНІЗАЦІЙНА РОБОТА
1. Вивчити питання про долю колишніх культових будівель, церковних
приміщень та майна, належність яких до колишньої церковної власності
підтверджена відповідними архівними документами, та узгодити його з
керівниками релігійних організацій на місцях, визначити терміни
повернення цих будівель, приміщень і майна в користування церквам і
релігійним організаціям та подати відповідні пропозиції Міжвідомчій
комісії з підготовки пропозицій щодо відновлення прав церков і
релігійних організацій, які були порушені внаслідок проведення колишнім
Союзом РСР тоталітарної політики стосовно релігії (далі - Міжвідомча
комісія). Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські держадміністрації. Жовтень 2002 року.
2. Вивчити питання та подати пропозиції Кабінету Міністрів України щодо
механізму передачі в користування церквам і релігійним організаціям
частини церковної атрибутики, літератури та документів, що зберігаються
в музейних запасниках та архівах. Мінкультури, Держкомархів, Рада
міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські держадміністрації. Грудень 2002 року.
3. Подати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо подальшого
використання окремих будівель Національного Києво-Печерського
історико-культурного заповідника та інших видатних пам'яток сакральної
архітектури. Київська міська держадміністрація, Мінкультури, Держбуд,
Держкомрелігій. Жовтень 2002 року.
II. ПРАВОВЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Узагальнити та подати Міжвідомчій комісії інформацію про культові
об'єкти (в тому числі пам'ятки історії, культури і архітектури) та
майно, які повинні бути повернуті церквам і релігійним організаціям, та
пропозиції щодо нормативно-правового врегулювання питань їх збереження.
Фонд державного майна, Мінкультури, Мін'юст, Держбуд, Держкомрелігій.
Березень 2003 року.
2. Розробити та внести в установленому порядку законопроект щодо надання
релігійним організаціям земельних ділянок. Держкомзем, Мін'юст,
Держкомрелігій. 2003 рік. III.
III. СПРИЯННЯ ДІЯЛЬНОСТІ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
1. Сприяти діяльності Всеукраїнської ради церков і релігійних
організацій, надавати церквам і релігійним інституціям України всебічну
допомогу в реалізації їх статутних завдань. Держкомрелігій. Постійно.
2. Надавати всебічну підтримку і сприяти реалізації доброчинних програм
церков і релігійних організацій. Держкомрелігій, Мінпраці, Рада
міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські держадміністрації. Постійно.
3. Сприяти церквам і релігійним організаціям у розширенні їхньої
міжнародної діяльності, розвитку зв'язків з одновірцями за кордоном,
здійсненні паломництва до історичних релігійних центрів. МЗС,
Держкомрелігій. Постійно.
4. Продовжити ремонтні та реставраційні роботи з упорядкування
комплексів пам'яток сакральної архітектури, сприяти церквам і релігійним
організаціям у будівництві храмів та молитовних будинків. Мінкультури,
Держбуд, Держкомрелігій, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. Постійно.
5. Забезпечити проведення регулярних зустрічей представників
правоохоронних органів з керівниками церков і релігійних організацій з
метою запобігання міжконфесійним конфліктам і недопущення порушень
законодавства України. МВС, Держкомрелігій. За окремим планом.
IV. НАУКОВО-ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Здійснити заходи щодо впровадження в навчально-виховний процес нових
форм і методів ознайомлення з духовно-моральними цінностями. МОН,
Національна академія наук, Академія педагогічних наук, Держкомрелігій.
Постійно.
2. Забезпечити систематичне висвітлення проблем міжнаціональних та
міжконфесійних відносин на сторінках періодичних видань.
Держкомнацміграції, Держкомрелігій. Щокварталу.
3. Провести науково-практичну конференцію "Релігія і церква в Україні:
уроки минулого і проблеми сьогодення", видати за її підсумками збірник
матеріалів. Держкомрелігій, Національна академія наук. Перше півріччя
2003 року.
4. Провести соціологічне дослідження "Церква в українському суспільстві"
та за його результатами видати збірник матеріалів. Держкомрелігій,
Національна академія наук. 2003-2004 роки.
5. Провести засідання "круглого стілу" та тему "Пріоритетні напрями
державно-церковної політики в незалежній Україні". Держкомрелігій,
Національна академія наук. Друге півріччя 2003 року.
6. Забезпечувати випуск фотоальбомів, буклетів, історико-церковної,
церковно-мистецької літератури та перевидання пам'яток церковної
літератури. Держкомінформ, Держбуд, Держкомрелігій. Постійно.
7. Забезпечувати висвітлення в Україні та за кордоном ходу виконання
Указу Президента України від 21 березня 2002 р. N 279 (279/2002) "Про
невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків
тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та
відновлення порушених прав церков і релігійних організацій".
Держкомінформ, МЗС, Держкомрелігій. Постійно.
8. Проводити за участю релігійних діячів, працівників органів внутрішніх
справ семінари з питань діяльності новітніх релігійних течій,
міжконфесійних відносин та нейтралізації проявів дискримінації на
релігійному грунті. МВС, Держкомрелігій. За окремим планом.
До розділу