Яна (Ясна) Яковенко

---

 

До Богів

 

Ввійдіть Боги Рідні

в тіла і душі наші

доброю силою

і поведіть нас

з добрими помислами

на добрі справи,

і проявіться в житті нашім

добробутом, злагодою і здоров'ям.

 

Служити Роду йду

По Божому сліду,

Божими стопами.

Хай руки мої стануть Божими руками,

Хай очі мої стануть Божими очами,

Хай слово моє стане Божими словами.

 

 

До Землі

 

Земле рідна,

Мати-Годувальнице,

З Тебе виходимо,

Малими і безпорадними,

Під небом твоїм високим,

Зростаємо і мужніємо,

Серця свої, працю рук своїх,

Тобі присвячуємо

Красу і славу Твою множачи.

 

Земле рідна,

Покрово-Заступнице,

На схилі літ своїх

До Тебе вертаємося,

Щоб пригорнула Ти

Серця великі і руки натруджені

Дітей своїх, даючи їм

Прилисток і спочинок.

 

Земле рідна,

Свята, пречиста,

Тебе заповідали на пращурі наші,

І ми передамо тебе

В руки правнуків своїх,

Як найбільшу святиню,

Щоб несли вони у віки

Заповіт роду нашого

Любити і берегти Тебе,

Щоб родила Ти нами у всі віки,

Допоки небо стоятиме над тобою.

 

 

До Мокоші

 

Матінко Мокошо,

Спряди нам хорошу

Долі нитку гожу

Онукам Дажбожим.

У Божій оселі

З чистої куделі.

Веретенце крутиться,

Моє слово збудеться!

Спряди нитку вміло

Для душі і тіла,

Міцну та рівненьку

На життя гладеньке,

Тоненьку та довгу

В щасливу дорогу.

Веретенце крутиться

Моє слово збудеться!!!

 

 

До Стрибога

 

Вітре-Стрибоже, Сину Сварожий –

Ти наповнюєш на світі все живе і неживе собою.

З Тобою приходить життя в перший крик немовляти,

з Тобою відходить душа людська на Луки Сварожі.

Ти напинаєш вітрила,

і човен Життя пливе по колу вічності

і ніколи не зупиняється.

Наповни, Стрибоже,

тіла наші силою,

а дух наш могутністю Своєю.

 

 

Молитви при пологах

 

Летіла лелека

З-за Дунаю далекого

Принесла новиночку

Про мою дитиночку.

Вже вона в дорогу збирається,

На світ білий благословляється.

Віконечко відчиняю,

Гостя довгожданого виглядаю

Через високі пороги,

З далекої дороги,

Я дитя своє зустрічаю,

Про поміч Велесову благаю.

На мости калинові

Ставлю дощечки нові,

Стежечки килимами вистеляю,

Сонечко до них прихиляю,

Місяцем підсвічую,

Зорями заквітчую,

Щоб була стежинка світленька,

Щоб була доріжка легенька.

А по ній Сам Велес іде,

Дитя моє веде,

Через усі пороги переступає,

Дитя моє на життя красне благословляє.

 

Матір Дажбога,

Рожаниця Пресвітла

По двору ходить,

У білій рученьці

Ключі золотії носить,

Запори таємнії відчиняє,

Ворота дубовії відкриває,

Дитя моє на світ Божий

Випускає.

 

Земле Свята,

Мати Пресвітла,

Рожанице пречиста!

Ти маєш ключі золоті,

Відкриваєш замки потайні,

Випускаєш із Лона Свого

Дитя Красне – Сонце Ясне.

Молю тебе, Земле –Матінко,

Відімкни запори лона мого,

Випусти дитя гоже

На світ Божий.

 

Стежечка рівнесенька,

Доленька гарнесенька,

Перун попереду,

Велес позаду,

Рідна Земля під ногами –

Проти ворога

З Рідними Богами!

 

 

Жива-Дівиця

 

Ой на морі Дунаю та й острів стоїть,

А на тому острові пісок золотий лежить,

А на тому золотому пісочку

Росте міцний дубочок,

А під дубочком криниця

А в тій криниці жива водиця.

А біля криниці сидить Діва

Трисвітла Жива,

Вона тої води живої

У глечик розписний набирає,

Усе живе напуває,

Силою наділяє.

 

Я трьох голубів закликаю,

По тую живу водицю посилаю,

Як ті голуби Дунай море перелітають,

На острів сідають,

По золотому пісочку походжають,

Біля дубочка спочивають,

Живої води у дзьобики набирають,

Та й до мене вертають,

Живу воду на тіло біле проливають,

А де жива водиця стікає,

Там хворі-болі пропадають,

Сили здоров'я прибувають.

А як перший голуб живу водицю на тіло біле проливає,

З онука Дажбожого хвороба стікає,

А як другий голуб живу водицю на тіло біле проливає,

Онуку Дажбожому сили прибуває,

А як третій голуб живу водицю на тіло біле проливає,

Онуку Дажбожому здоров'я прибуває.

 

І по слову моєму збувається,

Сили здоров'я онуку Дажбожому повертаються,

А Жива-Дівиця золотим ключем повертає,

Слово моє на замок закриває.

 

До Мари на захист воїнів

Мара-Маронько, оминай бійців наших, захисників нашого роду та земель! Пусти свій гнів праведний на ворогів, вмертвляй їх, Жнице славна, без жалю та втоми! Хто прийшов до нас зі смертю, від руки Твоєї хай ту смерть пізнає!

 

До Матері-Землі

Матінко-Земле, дай сили кожному, хто її потребує в цю мить, дай стійкості усім, хто похитнувся у вірі своїй чи втомі тілесній.

Ти простяглася на всі 4 сторони, тож хай всі дороги твої будуть безпечними і надійними для воїнів наших, твоїх захисників. Бо стали вони як дуби, затуливши тебе своїми спинами, аби ти могла тримати народ свій український на своїх теренах.

Матінко-Земле, ти під ногами синів своїх, тож тримай їх міцно, бережи кожен слід, адже він ради тебе і ради твоєї свободи та процвітання.

Гори під ногами ворогів наших, хай вони поляжуть в тобі і зникнуть, як зникає торішнє листя.

Матінко, бережи дітей своїх, в окопах, бліндажах і просто степах горнуться вони до тебе, віруючи у силу і могуть твою, шукаючи захисту від ворожих обстрілів, вірні і віддані тобі і роду українському.
Хай всякий звір, всякий птах, кожна билина і деревина, що ходять чи ростуть на тобі допомагають воїнам нашим і служать нашій святій боротьбі.

Хай кров пролита на тебе пращурами нашими повертається сьогодні силою мужністю і завзяттям синам і донькам твоїм, бо є ми одним цілим у цій боротьбі, ти захищаєш нас, а ми захищаємо тебе, і лише ця єдність дає нам волю і світле майбутнє.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://www.svit.in.ua

До розділу