А як перший
голуб живу водицю на тіло біле проливає,
З онука
Дажбожого хвороба стікає,
А як другий
голуб живу водицю на тіло біле проливає,
Онуку
Дажбожому сили прибуває,
А як третій
голуб живу водицю на тіло біле проливає,
Онуку
Дажбожому здоров'я прибуває.
І по слову
моєму збувається,
Сили
здоров'я онуку Дажбожому повертаються,
А
Жива-Дівиця золотим ключем повертає,
Слово моє
на замок закриває.
До Мари
на захист воїнів
Мара-Маронько, оминай
бійців наших, захисників нашого роду та земель! Пусти свій гнів
праведний на ворогів, вмертвляй їх, Жнице славна, без жалю та
втоми! Хто прийшов до нас зі смертю, від руки Твоєї хай ту
смерть пізнає!
До
Матері-Землі
Матінко-Земле, дай сили
кожному, хто її потребує в цю мить, дай стійкості усім, хто
похитнувся у вірі своїй чи втомі тілесній.
Ти простяглася на всі 4
сторони, тож хай всі дороги твої будуть безпечними і надійними
для воїнів наших, твоїх захисників. Бо стали вони як дуби,
затуливши тебе своїми тілами, аби ти могла тримати народ свій
український на своїх теренах.
Матінко-Земле, ти під
ногами синів своїх, тож тримай їх міцно, бережи кожен слід, адже
він ради тебе і ради твоєї свободи та процвітання.
Гори під ногами ворогів
наших, хай вони поляжуть в тобі і зникнуть, як зникає торішнє
листя.
Матінко, бережи дітей
своїх, в окопах, бліндажах і просто степах горнуться вони до
тебе, віруючи у силу і могуть твою, шукаючи захисту від ворожих
обстрілів, вірні і віддані тобі і роду українському.
Хай всякий звір, всякий птах, кожна билина і деревина, що ходять
чи ростуть на тобі допомагають воїнам нашим і служать нашій
святій боротьбі.
Хай кров пролита на тебе
пращурами нашими повертається сьогодні силою мужністю і
завзяттям синам і донькам твоїм, бо є ми одним цілим у цій
боротьбі, ти захищаєш нас, а ми захищаємо тебе, і лише ця
єдність дає нам волю і світле майбутнє.
Молитви на поминання
Віддаю тобі душу –
Перуне, почуй мій клич.
В світлих чертогах Вирію
Біля тебе сяду обіч.
Як і всі, що до мене,
Я загинув за Рід, за честь.
Стояти в раті твоїй –
В героїв це право єсть.
Тіло моє в човні
Чекає святого Вогню!
Хай мій дух летить
До зір крізь ночі пітьму.
Мати Слава на зустріч
Веде для мене коня.
Там на Луках Сварожих
Чекає на мене рідня.
В Макоші порвалася нитка,
Тремтить веретено в руках.
Будуть Боги за свідків,
Я гідно пройшов свій шлях.
Ви, бережіть Україну,
Не зрадьте мою боротьбу,
В онуках на землю рідну
До вас я ще повернусь.
Над нами, що впали в бою –
Не власні ні смерть, ні життя.
Ми, Перунові сини,
І наша справа свята!
Важка твоя сльоза, вона
вмістила все:
Мій перший крик і мій останній подих,
Життя моє, здавалося б просте,
Взяло і повело мене на подвиг.
Не кликала героя ти вночі,
Коли мене із татом зачинала,
Стоїш тепер й так голосно мовчиш –
Бо крику цій сльозі нажаль замало.
Я у колисці знову, так
знайомо
Поправила подушку й покривальце...
Я знаю, ти чекала, ось я й вдома;
Торкнулася чола тремтячим пальцем
Прости мене за цю сльозу
страшну,
Нема нічого тяжче у цім світі,
Я був героєм лише мить одну,
Тобі її усе життя носити.
Він народився
Жити...
Любити...
Кохатись...
Ростити діти...
Садити сади...
Дарувати квіти...
Чекати онуків...
Радіти...
Мріяти...
Будувати...
Цілуватись...
Співати...
Дивитись на зорі...
Яблука їсти...
Купатись у морі...
Блукати містом...
Триматись за руки...
Книгу читати....
А не прапором тут стояти!
Він теж народився
Не для війни!..
Пам'ятайте про це
Усі ви!
Пам'ятайте,
Що він був таким самим
Робота,
Родина,
Мама,
Улюблені фільми,
Плани на завтра.
У грудях серце –
Гаряче, завзяте.
Він теж
Не хотіли вмирати
І прапором тут стояти!..
Але стоїть він
Із іншими прапорами,
Аби жили
Ми з вами...
Пам'ятайте!..
Тіло йде до матері Землі,
як насіння. Горбик – то як живіт вагітної жінки, тут творяться
таємні процеси всесвіту, які творять нове життя. Теж саме
відбувається і з душею , вона перероджується і приходить у свій
рід через час визначений Богом. Тому так і важливо дбати про
свою землю, своїх дітей, щоб мати гідне і достойне життя у
новому втіленні.
Боги Рідні, Боги Могутні!
в мені ще не було стільки ненависті та злості та гніву.
Перуне, охоронцю законів Божих,
мені дуже хочеться, щоби все було по справедливості
і поріддя орків вмилося кров'ю,
Мати чорна Мара!
Ти бачиш світ зі споду,
Я хочу, щоб вороги наші його побачили,
Я хочу, щоб роти їм зашивали грубим кроєм,
Щоб мовчання стало їхнім єдиним звуком,
Щоб очі їхні бачили тільки чорне,
Невичерпне невимовно потворне,
Щоб всі вони стали добривом,
Земля їм не пухом, а твердю бетону,
Щоб черви заживо жерли тіла їхні,
Щоб вони відчували фантомні болі,
Ще більше і більше і більше болі,
За усіх убитих, за усіх ненароджених,
За усіх, Роде Всевишній! Не прощай!
Пом'яни усе беззаконня їхнє!
Пом'яни усю біль, що принесли вони на нашу землю!
Згадай все за сотні літ і поверни в стократ.
Пошли гнів, скорботу і лють
Усього роду земного, які вселять в них страх
І пам'ять про те, що і вони себе людьми називають.
Чуєш, Роде? Возсилаю молитву цю Тобі
І всім Богам в Тобі сущим.
Нехай зникне навіть пам'ять про них
На Святій Землі і повік не відродиться!
Слово моє липке
Слово моє кріпке
Слово моє вогнем пече
Слово моє як камінь міцне!
Молитва до Рода
Всевишнього про захист родини під час обстрілу
Роде Всевишній,
Ти – єдиний і багатопроявний,
Ти – на небі і на землі.
В Тобі перебувають душі предків і нащадків наших,
В Тобі знаходять захист і опіку діти Твої,
що прийшли до Яви творити у ній Всевишню волю Твою.
Ти – щит непробивний, надійний,
який захищає нас в часи страху і відчаю,
коли земля тремтить від ударів ворога,
коли вибухи гримлять і вогонь палає навколо.
Звертаюся до Тебе, Роде Всемогутній:
закрий мою родину крилом Своїм батьківським –
моїх дітей і батьків, братів і сестер,
усіх онуків Дажбожих, які в цю мить перебувають у небезпеці.
Захисти нас, Всесильний Роде!
Нехай жодна куля, уламок чи вибух
не торкнеться нашої плоті,
нехай у душах наших буде спокій і віра
в силу і любов Твою.
Стань муром між нами і злом,
дай серцям нашим мужність,
а тілу – невразливість.
Нехай Твоя Сила буде в кожному подиху,
Твоя могутність – у кожній миті буття нашого.
Очисти шлях наш від небезпеки,
і нехай навіть у темряві звучить Твій голос:
«Я з вами, діти мої!»
Роде Всевишній, Боже наш рідний,
вгамуй наш страх і збережи життя наші,
відведи біду від нас –
нехай по колу ходить,
а до нас не підходить!
Дай нам зустріти новий день,
аби ми могли жити і творити,
множачи Славу Твою.
Бо є ми діти Творця
і діємо, як діти Творця!
Роде Всевишній, Єдиний і Багатопроявний!
Хай буде так!
До розділу