Яна Яковенко


Казка про створення світу

 

 

Яна ЯковенкоКолись давно весь наш світ був порожнім. Темно – темно було довкола, тихо – тихо було навкруги. Якщо ти міцно – міцно заплющиш очі і затулиш пальцями вуха, то зможеш відчути ту порожнечу, яка була замість землі та неба, дерев і квітів; не співали своїх пісень птахи, не гралися в лісі звірята. А ти сам захотів би жити в такому світі? Мабуть, тобі було б не дуже цікаво одному однісінькому? Тому і не з’являлося нічого живого у цій порожнечі.
Та ось, одного разу, Боже Око заглянуло в наш порожній світ. І йому стало дуже сумно серед темряви і тиші, так сумно, що воно заплакало. Одна Божа Сльозинка впала прямо в порожнечу. І така вона була світла та чиста, що затремтіла порожнеча. Побачило це Боже Око і засяяло від радості. Точно так, як сяють очі твоєї мами, коли вона дивиться на тебе і на душі її стає радісно. Засяяла, заграла веселкою сльозинка, і народився з неї дивовижний птах – золотокрилий Сокіл. Радісним був Сокіл, бо батьком йому була Божа Радість, світлим був, бо матір’ю була йому світла Божа сльоза. Широко розпростерши крила, він полетів у порожнечу. І там, де він пролітав, утворювався простір. А ти, мій маленький друже, знаєш, що таке простір? Згадай , коли у грудях скільки радості, що хочеться сміятися і кричати від захвату, коли все довкола світле і сонячне, коли розкриливши руки ти біжиш вперед, і ніщо в світі не зупиняє тебе... Пам’ятаєш? Саме в цю мить ти відчуваєш простір, який створив для нас Сокіл.
Довго летів Сокіл, і простору стало так багато, що не було йому ні кінця ні краю. Подумав він, що потрібно заповнити цей простір, інакше прийде сюди знову порожнеча. І став тоді Сокіл Родом, тому що мав він народити наш світ і все живе і неживе в ньому. Зніс Сокіл велетенське яйце, в середині якого знаходився зародок життя. І коли прийшов час, яйце розкололося навпіл.
Із верхньої шкарлупи народилося синє-синє Небо. Назвав його Сокіл-Рід Сварогом, що означало – небесна твердиня. З нижньої шкарлупи народилася Земля. Назвав її Сокіл-Рід Рожаницею, що означало – та, що дарує життя.
Обгорнуло Небо Землю, обняло її від краю до краю. Народилося тоді в них двоє діточок: із жовтка – ясне сонечко, а із білка – водичка. Дав їм Сокіл-Рід такі імена: Дажбог, який дає життя, і Макош – небесна вода.
Обігріло сонечко Землю-Матінку, напоїла Макош її живою водою. І народила тоді Земля моря і гори, дерева і трави, птахів і звірів. І нас з тобою, мій маленький друже, адже ми теж є дітьми Матері – Землі.
І з тої далекої пори, розмальовують люди писанки, щоб перемагати порожнечу, щоб життя на Землі не припинялося, щоб світ наш стояв на віки-вічні.

 

Додаткова інформація про писанки:


1. Для писанок брали лише сирі яйця, які мали зародок, тому що із вареного яйця або розбовтка не зможе народитися життя.
2. Писанок мали написати щонайменше 12 – на кожен місяць року.
3. Писанки не можна було їсти: вони використовувалися лише для виконання магічних обрядів.
4. Під час виготовлення писанок промовлялися замовляння, співалися пісні.

Ой заграло Чорне море,
Хвилечка висока.
Пролітав над Чорним морем
Яснокрилий Сокіл.

А на правому крилі -
Божа паска на столі.
А на лівому крилечку -
Богом писане яєчко.

Ой упала Божа Паска
Із крила ясного –
Народився білий світ
Із Моря Чорного.

Ой упало ще яєчко –
Світом покотилося.
А що Бог намалював –
З нього народилося.

 

   

Волові вічка – символ Божого Ока, яке започаткувало світ

Чорне море – символ духовного і матеріального початків. Позначає дуальні пари неба та землі, сонця та води, чоловіка та жінки. Візерунок тотожний китайській монаді. Пояснення його міститься у самих назвах: Сварог - сварга (верх) + рог (у значенні тверде) та Рожаниця – рогань – рог + ань (у значенні низ). Отримуємо: твердь верхня - небесна та твердь нижня - земна.

Хрещата – символ поєднання Батька-Неба та Матері-Землі. Прямий хрест позначає батьківський активний початок, а косий – материнський пасивний.

Зірка з крученими рукавами – символізує народження води і сонця.

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу