До розділу

 

Кам’яні образи Богів

 

Статуї мідного віку

Перші антропоморфні стели-статуї мідного віку, виявлені біля с. Наталівки на Запорожжі та с. Білогрудівки на Уманщині

 

Антропоморфні кам'яні стели мідного віку стали відомими в науці понад сто років тому. Перша з них була відкрита в с. Наталівці на Запорожжі ще 1863 р. У 1915 р. кілька стел знайдено в с. Білогрудівці на Уманщині. Загалом район поширення цих пам'яток охоплює півкільцем Причорномор'я від Північного Кавказу на сході до Румунії і Болгарії на заході. Знаходять їх часто поблизу курганів або під їх насипами, звичайно групами по два-чотири екземпляри. Найчастіше вони використовувались для перекриття поховальних ям у курганах.

Довгий час Наталівська стела, що відрізняється досконалістю виготовлення, наявністю численних на її поверхні зображень різних предметів, вважалася однією з найбільш багатих статуй цього роду Східної Європи і Нижнього Подунав'я. Але за останнє десятиріччя виявлено ще кілька унікальних зразків стел.

 

Унікальна статуя, знайдена в 1973 р. учнями середньої школи поблизу свого села Керносівки на Орелі Дніпропетровської області

збільшити

Серед цих шедеврів первісного мистецтва, безперечно, перше місце посідає Керносівська стела. На початку 70-х років у долині р. Орелі на Дніпропетровщині в зв'язку з будівництвом тут каналу Дніпро – Донбас працювала під керівництвом Телегіна Д.Я. велика археологічна експедиція Інституту археології АН УРСР. Одночасно з розкопками древніх поселень і курганів систематично провадилася серед населення велика роз'яснювальна робота про значення пам'яток археології. По всіх селах, зокрема, були розклеєні з цього приводу спеціальні листівки. І ось до Інституту археології надійшов лист, написаний ще нетвердою учнівською рукою, такого змісту: «...на території вівцеферми села Керносівки під час риття силосної ями під лопату трактора потрапила старовинна пам'ятка – кам'яна брила. На ній вирублена постать людини, різні візерунки, знаряддя праці, фігурки тварин і т. ін...». Науковий працівник Дніпропетровського музею Л. П. Крилова обстежила місце знахідки. Брила, про яку писали хлопці, виявилася одним з найкращих антропоморфних зображень мідного віку. Стела експонується в Дніпропетровському історичному музеї, є „перлиною” експозиції відділу первісної археології.

    Література

1. Телегін Д.Я. Вартові тисячоліть. – К.: Наукова думка, 1991. – 80 с.

 


Див. також статтю Важко бути Богом в Україні


 

 

Скіфські статуї

  

                        Знаходиться у дворі Дніпропетровського                            Зберігається в м. Києві.
                                           краєзнавчого музею

 


Божий образ на скелі Вища Голова

Як повідомив перший директор хортицького музею Арнольд Сокульський, статуя надійшла близько 1975 року в час створення лапідарію в північній частині острова. Привезена з гирла р. Вільнянка (лівобережжя, Вільнянський район Запорізької обл.). Статуя унікальна за своєю культурною належністю. Її образне вирішення характерне, скоріше, слов’янству язичеської доби. В польових умовах статую продатовано VI–VIII ст. н.е. Натомість, пізніше статую віднесли до ранньої половецької скульптури XI ст, з чим не можемо погодитися.

Статуя виготовлена з рожевого граніту. Висота – 133 см, ширина – 61 см, товщина 24 см.

Збереженість: звітрена, відколи на голові, руках, тулубі; уздовж правого боку тулуба велика тріщина, нижні частини рук не збереглися.

Статуя стелоподібна стояча з напівзігнутими в ліктях довгими руками, звужена в талії і розширена донизу.
Голова без шиї, підборіддя трохи нижче рівня пліч, виділяється тонкою борозенкою у вигляді перекинутого вершиною вниз трикутника. Головного убору немає.

На безвусому з високим чолом обличчі неглибоким рельєфом Т-подібно окреслені брови, ніс, очі й рот – у вигляді овальних заглибин.

Лицьовий бік статуї плаский, зворотній має два заокруглені виступи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Література

1. Сокульський А. Анотація до чоловічої статуї встановленої над Чорною скелею о.Хортиця (рукопис), 14.05.2004.

2. Половецька скульптура. Каталог музейної збірки Національного заповідника „Хортиця” /упор. О.Є.Борисенко. – Київ, 2003. – С. 9.

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу