До розділу

 

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЦІОНАРНОГО МЕГАЛІТИЧНОГО КУЛЬТОВОГО МІСЦЯ В СЕЛИЩІ ТОКІВСЬКЕ

Романчук Дар’я Сергіївна,

Розтрьопа Василь Сергійович,

наук. співр. Відділу археології Дніпропетровського

національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького.

 

Тези доповіді на семінарі Сакральна географія: Запоріжжя, Україна, Світ, 2 грудня 2017 р. м. Запоріжжя.

 

1. Історія відкриття і дослідження пам’ятки.

У 2012 р. в сел. Токівське Апостолівського р-ну Дніпропетровської обл. в ході археологічної розвідки, що проводилась експедицією ДНІМ під керівництвом О. В. Старіка, було виявлено, а в 2015–2017 рр. частково досліджено пам’ятку археології без наземних ознак.

2. Результати польових досліджень: датування, археологічний матеріал, типологія пам’ятки Токівське І.

Під час стаціонарних розкопок на вказаному місці було встановлено багатошаровість пам’ятки, що дозволяє датувати її добою середньої бронзи – раннім залізним віком. Вивчення конструктивних елементів пам’ятки (кам’яні заклади, культові ями, вівтарики та т. зв. «ящички», закладочки-вогнища, поховання людини, у той же час відсутність споруд господарчого призначення), а також аналіз знайденого інвентарю (напр., розвали горщиків, мініатюрні антропоморфні стели, скупчення крем’яних виробів) дає підстави визначити її як стаціонарне культове місце та пов’язувати його з традицією мегалітичного будівництва в середовищі степових скотарських племен.

3. Ландшафтна специфіка археологічної пам’ятки.

Окрему увагу слід приділити ландшафтному чиннику. Мегалітична пам’ятка Токівське І розташовується на правому березі порожистої р. Кам’янка (тече по V-подібному каньйону в глибині ерозійної давньої долини). На схилі річкової ерозійної долини р. Кам’янка, на мисі між двома ярами, що обмежений польовою дорогою з півдня та виходами гранітоїдів з півночі (т. зв. «баранячі лоби», сформовані 2,8 млрд. років тому у пізньому археї). Виходячи з того, що пам’ятка була відкрита в місці природних виходів гранітів, які і вписалися в систему культового об’єкту, можна припустити що розташування в давньому ландшафті грало не останню роль.

4. Від проміжних висновків до гіпотез, аналогій та подальших досліджень.

На разі дослідження продовжуються. Лише повне вивчення дасть змогу робити висновки щодо реконструкції та інтерпретації дій, що провадились на святилищі, вписати Токівське І в загальну систему археологічних об’єктів бронзової доби та раннього залізного віку, доповнити методику досліджень.

 

 

 

 

 

Більше світлин на Фейсбук

 

 

 

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу