До розділу

 

Образ Велеса на схилі б. Генералка
Хортиця

Світовит Пашник,

Волхв РПК

Велес дивиться в бік печери на правому березі Старого Дніпра

 

Іноді проходячи біля стародавніх пам'яток не помічаєш священних образів. Відомий дослідник сакральних місць Юрій Завгородній 4 вересня 2017 р. черговий раз запросив дослідити правобережжя Старого Дніпра, а також подивитися скелі, що розташовані біля балки Генералка на Хортиці.

 

Наче все знайоме, розглядаємо кілька кам'яних брил, що нагадують престоли і могли використовуватися для жертвопринесення Богам. Ретельно дивлячись на один з престолів звернув увагу, що він нагадує образ Тельця. Особливо це видно зверху. Назвемо його за слов'янським звичаєм Велесом, що часто зображувався, як "скотій Бог", у вигляді Бика.

 

Вид спереду. Правий ріг в ущелині

 

Нам відомо, що в багатьох народів був культ Бика, як священної тварини, він досить широко описаний. Для нас важливо визначити, що це дійсно оброблений камінь, і він має відповідне символічне значення. Для цього підшукаємо аналоги людського витвору.

 

Припускаємо, що Бик міг належати до духовного комплексу ІІІ-ІІ тис. до н.е., що вже багато років поспіль досліджується археологами на чолі з Олегом Тубольцевим. Пан Олег оглядав цей камінь і також підтвердив, що це може бути образ Тельця і він оброблявся людиною.

 

Опишемо знайдений образ. Маємо видовжену брилу, яка може бути відділена від основного масиву гранітної скелі, бо структура каменю відрізняється. Це може бути оманливим, бо брила повторює контури скелі. Можна припустити, що її намагалися відірвати від скелі, бо по периметру має досить велику щілину.

 

Престол

 

Рогами тур обернений на захід Сонця (пізніше уточнимо напрям). Повна довжина складає 196 см, а до розгалуження рогів – 136 см. Правий ріг відбито і він застряг в ущелині напроти: що це обломок брили видно по кольору каменю. Ширина в районі рогів складає 133 см (без правого рогу). Між рогами невелика оброблена площина з гострим кутом на захід, що заглиблена на 28 см від площини престолу. Східна частина, що має на кінці кутове загострення, завширшки 79 см. Посередині престолу є округла пляма діаметром до 30 см, що позбавлена моху – можливо по ній робили удари. Сам престол має невеликий нахил до низу у східному напряму.

 

Бик. Трипілля

 

Спробуємо знайти аналоги цьому образу. також пропонуємо різні варіанти, які можуть виникнути в уяві людини. Додаємо різноманітні символи, щоб можна було порівняти. Часто символи не виключають один одного, а використовуються одночасно.

 

Окрім голови Бика, можемо побачити і самого Бика, тоді площина між рогами – це його морда. У цьому випадку він може ще нагадувати кабана, а "роги" тоді будуть великими вухами.

 

На нашу думку, образ Велеса-бика аналогічний його символу на Триглаві. Хоч цей символ веде свої початки, як вважають, від кн. Володимира І, ми можемо казати про більш давнє його використання і формування як символу протягом тисячоліть. На малюнку символ обрізаний до форми, що нагадує камінь. При повному зображенні Триглава "копіє" Перуна (середній зуб) б'є між ріг Велеса. Тоді площина між рогами є частиною "копія". А одночасно і образом Сонця між рогами Велеса.

 

Фрагмент Триглава

Герб Молдови

 

Кам'яний образ можна порівняти з людиною. Тобто коли руки підіймаються догори, бо вони приймають форму рогів, і голова опиняється між рогами. Сама голова символізуватиме Сонце. Це теж саме, що й відомий образ сонячного диску чи зірки між рогами у Бика. Такий образ досить поширений серед різних народів світу.

 

Слід звернути увагу на трипільські статуетки, де образи мають короткі руки, що аналогічні коротким рогам на описуваній плиті, а низ живота відображений як трикутник. Тоді вибита округла пляма на поверхні може позначати сонячне сплетіння людини. Тобто на престол могла лягти людина і це був її образ. Ще треба зазначити, що при розпростертих руках утворюється хрест, який споконвіку шанувався як сонячний символ.

 

     

Образи людини. Трипілля

 

За мітологією Велес є Богом потойбічного світу. Він звідти приносить отрочат, а туди відвозить померлих. Велес опікується померлими в загробному світі. Тому орієнтація хортицького образу на захід Сонця, тобто там, де воно вмирає, є цілком відповідним до мітів. Можна припустити, що це ритуальне місце для поховальних обрядів. Один із єгипетських сюжетів якраз це й показує.

 

Осіріс в образі бика переносить свого шанувальника в потойбічний світ

 

Фольклорист Надія Пастух пише: "Воли в поховальному обряді – давній загальноарійський звичай. Покійника везуть і літом, і зимою на санях і обов'язково чорними волами."

 

Також дослідниця підкреслює зв'язок бика з водою. Перехід за море означав потрапляння в потойбічний світ. Образ морського тура часто присутній у билинах:

 

А й ишше где туры подле сині морі
Да й поплыли за сині морі
Ишше выплили туры да на Буян остров.
Да идут по Буяну да славну острову.

 

Буян-острів – характерний для замовлянь образ "нижнього світу". Образ тура перевертня також пов’язаний із тим світом. Зачарувавши Добриню та молодців у турів, Маринка (полюбовниця змія) відряджає їх до "моря турецького" чи на "топкі болота". М. Жуйкова робить висновок – "відсилання Добрині на море означає відправлення у нижній світ, тобто у царство смерті". Отже, підсумовує Н. Пастух з часом уявлення бога "нижнього світу" прабиком вилилось у поетичну метафору "перетворитись у тура", що первісно означало – "потрапити у володіння тура", вдягнути маску смерті. [див. 1, 54,55].

 

Можливо, що образ Тура поставлений на острові Хортиці (не виключається його тотожність із Буяном-островом) над Дніпром підкреслював цей зв'язок із водною стихією. Там за річкою сідає Сонце у потойбічний світ, і образ бика має переправити покійного, що ототожнюється з сонячним Богом, у світ мертвих.

 

Наведені приклади підкреслюють, що образ Велеса-Тура потребує особливої уваги дослідників. Маємо надію, що знайдуться люди, що допоможуть полагодити пошкоджений давній витвір. Для рідновірів – це ще одне священне місце, на якому слід відновити жертви Велесу – Богу достатку і провідника між світами, споглядачу минулого і майбутнього.

 

Література:

1. Пастух Н. Семантика міфологеми тур – бик. – Вісник Львів. УН-ТУ. Серія філологічна. – 1999. – Вип. 27. – С. 49-59.
 

 

 

 

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу