До розділу

 

Природа о. Хортиця

На скелястих берегах

Розбиваючись об поросле мохом каміння, плещуться могутні як і сто років тому, зімріяні дніпровські хвилі. На крутосхилах ростуть полинь, караганда, чебрець, кам’яна троянда. Під різкими поривами вітру їх стеблі згинаються, наче пригортаючись до каміння в пошуках захисту, а коріння міцно вгризається в скелі, борючись за кожен клаптик землі. Серед поодиноких кущиків трави прудко бігають зеленувато – сині та сірі ящурки, миттю ховаючись в розщелини при наближенні небезпеки, а над самою водою на теплому та зручному камінні відпочивають після вдалого полювання водяні та звичайні вужі.

Скелясті береги та пороги – царство птахів. Тут знайшли собі притулок озерні чайки та крачки. Сусідство в колоніях буває дуже тісним, але ніяк не доброзичливим. Охороняючи територію чайки та крачки здіймають запеклі бійки з чужинцями. Особливе занепокоєння птахи демонструють при наближенні до їх колоній людини. Вони злітають у повітря і пронизливими криками намагаються відігнати некликаних гостей від своїх домівок. Якщо підійти до гнізда занадто близько, птахи йдуть на відчайдушні кроки і можуть кинутися на ворога, наносячи відчутні удари клювом.

 

великий баклан

мартин

пташенята крачки

пташеня крачки


Балки та урочища

Мальовничі балки, що врізалися в береги острова зі Сходу і Заходу, є чи не головною прикрасою Хортиці, що не поступаються за багатством природи навіть заповідним плавням. Всього на острові налічується понад два десятки великих і малих балок. Як ім’я новонародженого обумовлює його майбутню долю, так і яскраві назви стали майже символічними у непростій історії острова. На півночі знаходиться Совутина балка, по західному узбережжю пролягли балки Чавунова, Музична, Наумова, Громушина, Каракайка, Генералка, Широка, Корнейчиха, Корнетовська. По східному берегу розкинулися балки Велика Молодняга, Ушвива, Ганнівка, Шанцева, Башмачка, Костіна, Липова, Корнеєва. Тут унікальний хортицький степ знаходить свій останній притулок під натиском господарської діяльності людини. Пологі схили місцями вкриті ковилою, а на дні ростуть клени, дуби, в’язи, тополі, дикі груші. Серед яскравого різнотрав’я та в затишку дерев весело дзюрчать струмки, поспішаючи на зустріч з Дніпром.

Таємничий світ зеленого царства на кожному кроці дивує нас своїми скарбами. Навіть уявити важко, що на такому клаптику суші росте понад 900 видів диких рослин. Для порівняння, у всесвітньо відомій Асканії Новій зустрічається лише 600 видів. Всі мешканці цього різнотрав’я перебувають в дивовижній гармонії один з одним та з навколишнім світом. На острові збереглось багато рідкісних рослин та тварин, занесених до Червоної Книги України, які майже зникли на інших територіях свого ареалу. Тут зустрічаються крихітні вероніка весіння, бурачки, над ними здіймаються іриси, тюльпани, рябчики, брандушки та рідкісні сон чорніючий, ковила волосиста, пірчаста, дніпровська, лесінга, пухнатолиста. Серед зникаючих тварин можна назвати полоза-жовтобрюха, мідянку та інших представників звіриного царства.

Розуміння проблем о. Хортиця призводить до необхідності вивчення внутрішніх механізмів розвитку унікальних екосистем, але найкраще, що практично можна зробити для їх збереження, це зменшення антропогенного впливу з послідуючим відновленням ландшафта острова.

 

їжак

східні схили Хортиці

квітуче різнотрав’я

щиглик

Плавні заповідні

Хортицькі плавні – зона абсолютної заповідності. Вони займають південну частину острова. Половина цієї площі – озера та протоки. Найбільші з них – Осокорове, Головківське, Перше, Вербове, Качине, Коржове, Глухе, Кругле. Цікава особливість Хортиці – всі озера з’єднані між собою протоками в єдину водну систему.

Хортицькі плавні – унікальний осередок дикої природи. Унікальність данного водно – болотного комплексу полягає в великому різномаїтті видів тварин та рослин, що відіграють важливу роль у відпрацьованому віками механізмі функціонування екосистеми острова.

З давніх давен в заплавному лісі зустрічалися козулі, дикі кабани, лисиці, єнотовидні собаки. У прибрежній зоні полювала видра, яка тепер занесена до Червоної Книги України.

Плавні – справжній рай для пташиного царства. Це природне місце мешкання таких видів як лиска, великий та малий бугайчик, крижень, чирянка велика, попелюх, велика пірникоза, кулик-сорока, в очереті будують гнізда чорна крачка, очеретянки, водяні курочки. Прикрасою болотяних місцин є велика біла, сіра, руда чаплі. Крім постійних мешканців до щедрої господині Хортиці на гостину часто навідують різні перельотні птахи. Залітають сюди прекрасні лебеді, журавлі – красавки, білолобі та сірі гуси. В минулому із хижих птахів гніздувалися величаві орлан – білохвіст та скопа, які занесені до Червоної Книги України і зустрічаються сьогодні на острові під час полювання або міграцій. Іноді залітають сюди інші хижі птахи, такі як яструб – тетерев’ятник та зимняк.

Рослинний світ плавнів також дивує багатим різноманіттям. Береги водоймищ густо поросли очеретом, рогозом, осокою, які відіграють важливу роль природних фільтрів, очищуючи воду та збагачуючи її киснем. Могутні верби та тополі схиляються над озерами, наче насолоджуючись своєю досконалістю. В спокійних протоках широко розповсюдилося одне із чудес острова – водяний горіх (чилим). Ця рослина дійшла до нас з часів динозаврів у незмінному вигляді і є найдавнішим реліктом, який зустрічається на Хортиці. В день він розстилає своє листя по поверхні води, а від нічної прохолоди ховається під водою. Ще з найдавніших часів люди робили з нього муку для виготовлення хліба. Справжньою перлиною хортицьких плавнів безсумнівно є біле латаття. У часи масового напливу на острів відпочиваючих була знищена майже уся популяція цієї красуні, але завдяки прийнятим охоронним заходам нею і зараз можна милуватися.

Різномаїття острова буяло на протязі сотень та тисяч років, але людям потрібні були зміни: на Дніпрі за короткий час виріс цілий каскад електростанцій; плавні, у тому числі хортицькі, нещадно знищувалися через вирубку або надмірне відвідання відпочиваючими. Сільське господарство завело деяких тварин у глухий кут, та поставило питання про саме їх існування. Присутність людини заважає природній течії дикого життя. Тварини перебувають у стані постійної напруги, лиси залишають свої нори, кидаючи малюків, кабани відходять від звичайних місць харчування, потрапляючи на людські городи, де загострюється одвічний конфлікт людина – тварина. Деякі тварини зовсім зникли з острова, такі як лосі. Починаючи з 50-х років минулого століття значно зменшилася кількість птахів, особливо постраждали хижаки, які у найбільшій мірі залежать від стабільності середовища існування. Все рідше стали залітати сюди прекрасні журавлі – красавки, дикі лебеді – кликуни. Замість зниклих тут видр добре акліматизувалась завезена та штучно розведена ондатра.

Багато чого змінилося з тих прадавніх часів, коли людство жило з природою у ввічливій гармонії. Велике значення у 1984 році мало визнання плавнів зоною абсолютної заповідності. Цей унікальний осередок дикої природи відіграє виключно важливу роль у збереженні біорізноманіття острова.

 

гніздо очеретянки

малий бугайчик

очеретянка

пташенята чаплі

біле латаття

лиска

виводок лисок

жовте латаття

заповідні озера

чирок–свистунок

водяний вуж

чорна крачка

 

жаба

болотяна черепаха

 

 

Козодавов С.В.,  президент Запорізького
 міського молодіжного товариства вивчення та охорони птахів.
Важненко О.В., провідний спеціаліст Управління екології
та природних ресурсів в Запорізькій обл.

http://www.svit.in.ua

 

До розділу