Світовит Пашник
Верховний волхв Руського
Православного Кола (Запоріжжя)

Тези
з доповіді круглого столу "Сучасне язичництво (неоязичництво) у
міській культурі: український та європейський контексти". Київський
національний університет ім. Тараса Шевченка, Історичний факультет,
Кафедра новітньої історії України. 18 жовтня 2019 р. - С. 29-31.
Збірник:
Сучасне
язичництво (неоязичництво) у міській культурі: український та
європейський контексти : збірник матеріалів круглого столу (Київ, 18
жовтня 2019 р.) – Київ, 2020. - 34 с. (PDF)
Для формування віровчення РПК (засноване в 2007 р.)
зроблена вибірка найбільш вдалого, на наш погляд, осмислення рідновір'я.
Ми /29/ скористалися напрацюваннями, що викладені в історичних і
етнографічних джерелах, у Велесовій Книзі, а також сучасними
основоположниками рідновір'я, як Володимир Шаян, Лев Силенко та ін.
Для нас важливо розділити наукове бачення світу і
мітологічне, де людина ставить себе в центрі Всесвіту і спостерігає за
його обертом і дією відносно себе. Підсвідоме сприйняття світу вбачає в
ньому мітологічні образи і формує сюжети світотворення. На основі цього
світогляду складаються обряди.
Ми розуміємо Бога як природну сутність, що оточує нас
навколо. І ми є частиною Бога і маємо в свої діях наслідувати Його. Бог
єдиний і багатопроявний, і кожен з його проявів має своє особисте ім'я.
Більш раннім і основним символом ми вважаємо Світове
Яйце. Цей символ притаманний багатьом народам і на основі його
вибудовуємо світоглядну систему. Все Яйце називаємо Родом Всевишнім.
Люди на Землі представляють Рід земний, він є відображенням Всевишнього.
Рід поділяється на чоловіка і жінку та їхніх дітей. З верхньої частини
Світового Яйця утворюється Твердь Небесна – Батько-Сварог, з нижньої
утворюється Твердь Земна – Мати-Рожаниця, з жовтка породжується їхній
син – Сонце-Дажбог, з білка донька – Вода-Мокоша. Це поєднання у вигляді
жовтого і синього кольорів відображено на державному прапорі України.
Батько-Сварог запліднює Матір-Землю, яка випускає Воду і
породжує Сонце. Сонце проходить Небом, як життєвим шляхом, і вмирає,
заходячи до лона Матері-Землі, а зранку знову воскресає. Так постає віра
в непереможне і вічне життя.
Люди спостерігали за Сонцем і ототожнювали із ним себе як
онуки Дажбога. Русини вважають, що після смерті душа відправляється до
Батька-Неба, а тіло повертається до Матері-Землі. Під час похорону
проводиться обряд шлюбу Сварога і Рожаниці: душа і тіло мають поєднатися
разом, і людина відродиться у наступному поколінні. Тому русини свято
дбають за продовження свого роду, аби душам Предків було куди
відроджуватися. І ми свою Землю, нам Богом дану, бережемо від ворогів і
доглядаємо за нею, щоб знову сюди прийти господарями. Таке вірування
дозволяє сформувати раціональне відношення до навколишнього середовища і
спонукає людину дбати за розвиток свого роду.
Іншим світоглядним символом є Триглав, що є гербом
України. Триглав позначає Рід – Чоловіка, Жінку і Дитину, у такому
образі бачимо Великий Герб України. Праворуч стоїть Дажбог, що уособлює
Сонце, ліворуч – Мокоша-Вода, а посередині Перун – Бог прі. Це боріння
відбувається між Білобогом і Чорнобогом, що підтримує Всесвіт і творить
вічне коло життєоновлення. А також своєрідна боротьба-кохання між
чоловіком і жінкою, що породжує нове життя – дитину. Згідно цього
розташування чоловік символізує Яву, жінка – Наву, дитина – Праву.
Світогляд повинен допомогти вижити нашому Роду в цьому
складному світі взаємодії з природою і суспільством. Сприймаючи його
/30/ через мітологічні образи, ми розуміємо, що навколишнє середовище є
живим, і ми є його частиною. Тому маємо допомагати Богам творити Світ, і
тим самим ми облаштовуємо своє особисте життя. Обряди єднають наш рід і
допомагають взаємодіяти. Ми привчаємо людей жити, як велика родина, де
вони є братами і сестрами, що творять свою державу – спільний дім.
Список використаних джерел та літератури:
1. Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. –
Запоріжжя: РПК, 2019. – 192 с.
2. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і
відповідях. – Запоріжжя: РПК, 2019. – 72 с.
3. Силенко Л. Мага Віра. – Канада, США: вид. РУНвіри,
1979. – 1427 с.
4. Шаян В.П. Віра Предків Наших. – Гамільтон, Канада:
Об'єднання Української Рідної Віри, 1987. – Т.1. – 893 с. /31/
http://www.svit.in.ua