Яна (Ясна) Яковенко
Берегиня Руського
Православного Кола (Запоріжжя)
Тези
з доповіді круглого столу "Сучасне язичництво (неоязичництво) у
міській культурі: український та європейський контексти". Київський
національний університет ім. Тараса Шевченка, Історичний факультет,
Кафедра новітньої історії України. 18 жовтня 2019 р. - С. 33-34.
Збірник:
Сучасне
язичництво (неоязичництво) у міській культурі: український та
європейський контексти : збірник матеріалів круглого столу (Київ, 18
жовтня 2019 р.) – Київ, 2020. - 34 с. (PDF)
Свого часу прихильники Рідної Віри зіткнулися з проблемою
браку побутової щоденної обрядовості. Перед духовними провідниками РПК
постала задача в розробці не лише колективних заходів, а і особистих чи
родинних обрядів та молитов, щоб Рідна Віра могла виконувати не лише
об'єднуючу функцію релігії, а і надавати психологічну підтримку та
задавати напрям духовного розвитку своїм вірянам, при цьому не відходячи
від народної культури.
В першу чергу звернулися до народної вишивки: її
орнаментів, символів та практичного використання. Таким чином візерунок
почав грати не лише декоративну роль, як було раніше, а і
магічно-обрядову. Користувалися при цьому науковими роботами зарубіжних
та вітчизняних авторів, зокрема Ґрофа, Маєрчик, Мельничука та інших.
Проводилися лекції щодо значення та розташування
візерунків, велася індивідуальна консультативна робота, друкувалися
статті в періодиці, а також інтернет ресурсах.
Це практично-магічне значення візерунку надало вишиванці
та рушникам сакрального змісту, речі стали повертати собі первісну
оберегову функцію, вірянин міг сам обирати потрібні йому обережні знаки
і носити їх з відчуттям їхньої сили та святості.
Робота, почата мною в 2005 році, виявилася потрібною не
лише рідновірам, а і влилася своїми здобутками у загальноукраїнський
процес сакралізації вишивки.
Одночасно з вишивкою проводилися роботи з
магічно-побутової обрядовості стосовно житла, були вдалі спроби
розробити власну систему його облаштування, опираючись на традиційну
українську хату та міфологію. Тут у нагоді стали дослідження з
культурної антропології Байбуріна. /33/
Розроблено артефакти, якими краще захищати вікна чи
двері, обряди очищення оселі тощо. Під теоретичні засади відбулося
об'єднання рідновірів- майстрів у власну громаду "Внуки Велеса", які
виготовляють ритуальні речі для божників, обереги, прикраси. Ще однією з
галузей стало виготовлення заговорених свічок для різних індивідуальних
потреб, настоїв із трав.
В молитовно-магічних практиках духовні провідники
використовують, окрім народнопоетичних зразків українських замовлянь,
різноманітні психологічні прийоми, які мають екологічний вплив на
психіку і допомагають вивільнити власний душевний ресурс в проблемних
ситуаціях.
Руське Православне Коло (РПК) працює на розповсюдження
свого віровчення, тому проводить багато заходів, де навчає людей певним
обрядам, які вони можуть використовувати вдома. Одним з таких є урочисте
плетення великого Дідуха на майдані, до якого долучаються всі охочі. Тут
же можна сплести власного Дідуха для себе або придбати готовий оберіг у
майстрів. Завершується дійство частуванням кутею та узваром. Подібні
майстер класи проводяться в школах та бібліотеках.
Кілька років тому був заснований Мандрівний музей
"Родовід", який проводить покази народного строю, проводить інтерактивні
лекції з народознавства.
РПК запрошують на фестивалі та громадські заходи, де в
рамках культурної програми проводилися свята Колодія, Купала, Дідів тощо
на засадах світоглядної системи духовного об'єднання. Поширення серед
народу основ рідного світобачення та впровадження його у побутове життя
українців є однією з найголовніших завдань РПК.
Список використаних джерел та літератури:
1. Вісник рідновіра. -
http://ridnovir.in.ua
2. Рідна Віра. Руське Православне Коло. -
https://svit.in.ua
/34/
http://www.svit.in.ua