До розділу
Телепень
Світовит Пашник
Багато людей весело святкують День сміху або свято дурнів 1 квітня. В цей день жартують над друзями, придумуючи різноманітні неправдиві історії. І ті хто втратив пильність і забувся про свято іноді потрапляють у кумедну халепу. Та що ж послугувало створенню цьому забавному дню, яке кожен рік набирає обертів і завдяки ЗМІ торкається, навіть, керівників влади?
Пошукаємо відповіді на це питання в міфології наших давніх індоєвропейських сусідів хаті-хетів, які мешкали в Хетському царстві в XVIII–XIII до н.е. в Малій Азії на території сучасної Туреччини. У хаті (протохетів) був Бог родючості з назвою Телепіну (хетське Телепінус). [Щокін, 301]. Він був сином Бога Грозовиці (Тару) і Богині-Матері (Ханнахана). Телепінус – головний персонаж циклу про Бога, який зникає і повертається. Зникнення Телепінуса пов’язують з його гнівом (у шаленстві він одягає правий чобіт на ліву ногу, а лівий на праву: зміна універсальної знакової опозиції лівого і правого). Коли Телепінус пішов з будинку вогнища, то жертовні столи огортає дим (хмара), припиняється родючість землі і худоби, починається посуха (Телепінус несе із собою Богиню зерна і полів Каїт). Марно Боги намагаються знайти Телепінуса (зокрема Бог Сонця і Бог Грозовиці). Тоді Богиня-Мати (Ханнахана) посилає на пошуки бджолу, яка знаходить і жалить сплячого Телепінуса. Він пробуджується ще розгніванішим і накликає руйнування та знищення на людей, худобу і всю країну. Проте богиня Камрусепа, здійснивши обряд заклинання, пом’якшує гнів Телепінуса, і він повертається, приносячи із собою родючість. Міф про Телепінуса належить до ритуалів, здійснюваних для запобігання злу. [Щокін, 303].
Судячи з нашого сучасного мовлення, ушановували Телепіне і на території України, адже збереглося слово «телепень» з кількома значеннями. Телепень в українській мові – це нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. [ВТС, 1236, 1237]. Також це слово вживається щодо серця дзвона, а разом і до всього, що має властивість теліпатися (бовтатися), тобто язик у роті чи статевий орган чоловіка теліпається. Чоловічий прутень якраз і є символом плодючості, що є ознакою Телепінуса.В календарній системі є повторення міфологічної події в різні періоди року. Свято 1 квітня (Проводи за сонячним календарем) тотожне святам 1 січня (Василя), 1 липня (Похорон Ярила) і 1 жовтня (Покрова). Всі ці свята об’єднує початок місяця і пов’язуються з народженням, вінчанням і похованням. А разом із тим обдуренням потойбічної сили, аби скрити справжніх героїв дійства. Наприклад, на весіллі роблять підмінних молодих, де хлопця одягають дівчиною, а дівчину хлопцем. Це ж дійство проходить і на передноворічне свято Миланки і Василя. Тому можливо, що на цей час було прийнято жартувати, обдурювати.
Література:
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2001. – 1440 с.
2. Людство і віра: Всесвітня історія народів і релігій: Енцикл.-довід.вид.: [У 4 т.] / Авт.-укл. Г.Щокін. – К.: МАУП, 2002 – Т.ІІ. – 2005. – 640 с.
До розділу