До розділу
Содом і Гоморра
Світовит Пашник,
волхв РПК
Лот і його дочки. Гендрік Гольціус, 1616
Біблійні розповіді треба читати не прямо, а через мітологічні сюжети і символіку. Тоді нам розкриються таїни, які зашифрував автор. Таке враження, що в давні часи було модним писати через образність. Це ж стосується і розповіді про Содом і Гоморру.
Так як ця оповідь популярна, то подаємо загальні відомості зі словників та Біблії. Содом (івр. סְדוֹם, Sədom – "такий, що палає"; грец. Σόδομα (Sodoma)) і Гомо́рра (івр. עֲמוֹרָה, ʿAmora – "занурення, потоплення"; грец. Γόμορρα (Gomorrha)) – два стародавніх міста, які, згідно з Біблією, були знищені Богом за гріхи хтивості. Содом і Гоморра – це два з п'яти "міст рівнини", про які йдеться в Буття 13:12 і Буття 19:29.
Бог заздалегідь повідомляє Аврааму, що Содом мав репутацію злочестивого. Авраам запитує Бога: "Чи винищиш праведного з нечестивим?" (Буття, 18:23). Авраам веде переговори з Богом, щоб пощадити Содом, якщо знайдеться 10 праведників.
Бог посилає двох ангелів, щоб знищити Содом. Лот (Лут в ісламі) вітає їх у своєму домі, але всі чоловіки міста оточують будинок і вимагають, щоб він віддав відвідувачів, щоб вони могли "пізнати" їх тілесно, тобто хотіли здійснити гомосексуальне насильство. Лот пропонує натовпу своїх незайманих дочок: "Ось є у мене дві дочки, які не пізнали чоловіка – їх я виведу до вас, тож робіть з ними все, що вам до вподоби. Лише цим мужам не чиніть нічого, адже вони увійшли під покрівлю мого дому." (Буття, 19:8). Але вони відмовляються та погрожують зробити Лоту ще гірше. Ангели вражають натовп наосліп. (Чогось не додумалися зробити чудо і дати їм розум.)
"А Лотові ті мужі (ангели) сказали: Чи є тут хтось із твоїх рідних : може зяті, сини, дочки, або хтось інший з близьких є у місті? Виведи їх з цього місця! Адже ми знищимо це місце, оскільки піднялися великі скарги проти них перед Господом; тож послав нас Господь знищити його. Вийшов Лот і, звертаючись до своїх зятів, які взяли його дочок, сказав: Встаньте і вийдіть з цього місця, бо Господь знищить місто. Та його зятям здалося, що він жартує." (Буття, 19:12-14).
Наступного ранку, ангели беруть Лота, дружину Лота і двох його дочок та виводять їх з міста, і кажуть йому тікати на гори і не оглядатися. Лот каже, що гори надто далеко, і просить піти в місто Зоар (Цоар). Потім Бог проливає сірчаний і вогняний дощ на Содом і Гоморру, і на всю рівнину, і на всіх мешканців міст, і на все, що росло на землі (Буття 19:24–25). Лот і його дві дочки врятовані, але його дружина нехтує попередженням ангелів, озирається назад і перетворюється на соляний стовп. [див. Содом і Гоморра].
Ми вже ж продовжимо дуже цікаву розповідь про врятованих "праведників", бо то варто уваги. Зацитуємо Біблію:
"Вийшов Лот із Цоара і опинився на горі – сам та обидві його дочки з ним. Оскільки боявся жити в Цоарі, то оселився разом зі своїми обома дочками в печері. Якось сказала старша дочка молодшій: Батько наш постарів, і немає нікого на землі, хто ввійшов би до нас, як звичайно робиться на землі. Тож давай напоїмо нашого батька вином, і переспимо з ним, щоб таким чином дати життя нащадкам від нашого батька. Тієї ночі вони напоїли батька вином. Увійшла старша, переспала зі своїм батьком. Та він не знав, коли вона лягла й коли встала. Наступного дня старша сказала молодшій: Ось минулої ночі я переспала зі своїм батьком. Давай напоїмо його вином і цієї ночі; тепер увійдеш ти, переспиш з ним, і так ми збережемо рід нашого батька. Тож напоїли свого батька вином і наступної ночі. Тепер увійшла молодша й переспала з ним. Не знав він і цього разу, коли вона лягла й коли встала. Таким чином обидві Лотові дочки завагітніли від свого батька." (Буття, 30-36). Можливо для юдейського демонічного бога інцест і пияцтво є благою справою? Які діяння така і віра гріховна.
Де були Содом і Гоморра нікому не відомо, існують лише гіпотези і "за вуха притягують" якісь географічні об'єкти. Пошукаємо і ми відповіді для пояснення назв міст в нашій мові, яка має близькі слова. Вони мають відмінні значення від офіційно визнаних. Тому сприймайте це дослідження як версію.
Почнемо із Содома. Розглянемо, як це описано в народній творчості. Так ось саме садочок коло дома часто оспівується в сороміцьких піснях як місце кохання. Скористаємося дослідженнями Олександра Виженка в книзі "Україна кохання" [див. Виженко]:
Якби наша воля,
Сиділи б ми дома.
У садочку, в холодочку,
Під вербою, над водою.
А в ставочку б купалися,
А в садочку б кохалися.
Ой у саду-винограду зацвіли гвоздички,
Тим я тебе полюбила, що ти невеличкий.
Там-то дівка, там-то гожа,
Як у саду повна рожа.
Ой вже ж я ся доходила,
Товста, гладка, як кобила:
А на мене товсту, гладку
Засідали хлопці в садку.
Ой кувала зозуличка у саду, у саду,
А я ту любку люблю, що широка в заду.
Ой у саду та під дулькою
Сидить голуб із голубкою,
Буркочуть, милуються,
Самі собі дивуються...
Коло млина-ясенина
Зацвіла калина.
Захотіла в саду спати
Молода дівчина.
Захотіла вона спати
Межи яблуньками,
Щоб була розмовонька
Всю ніч з парубками…
"Вже не піду в саду спати,
Не піду ніколи".
Котилася зоря з неба
Та впала додолу.
Несе дівка жупанець
Кроплений додому.
Несе дівка жупанець,
Сльози утирає,
Від кого сватів приймати,
Їй-Богу, не знає.Тобто чоловікові в жінку треба "всадити свій стовбурець", "всадовити дівку на дуба". Ну а жінка: "Наші пані пишна, як у саду вишня".
Да дам собі біля хати
Дуба посадити,
Аби знали легіники,
До кого ходити.
Із-за гори вітер віє,
Жито поливає,
На козака худа слава,
Що штанів не має.
Що не має штанів,
Не має й сорочки,
У сусідки щоніч садить
В саду огірочки. [див. Виженко].Слід згадати про біблійний сад Едем. Згідно з книгою Буття, Едем був створений Богом для проживання перших людей – Адама та Єви. В Едемі перші люди не мали потреби в добуванні харчів, оскільки там росли дерева, що забезпечували їх плодами. Богом дозволялося їсти всі плоди, крім плоду Дерева пізнання добра і зла. Проте, спокушені Змієм, вони з'їли плід із забороненого Дерева пізнання добра і зла, скоївши тим самим гріхопадіння, внаслідок чого втратили безсмертя та зіпсували свою природу, що передалося нащадкам. Первородний гріх зводиться до кохання. Ну й були вигнані із саду. Переважно вважають, що тим плодом було яблуко, як символ плодючості, що відобразилося у народній творчості. Українці також полюбляють яблука:
Ой дівчина козака любила,
По садочку водила,
Всі яблучка обірвала,
Козаченька годувала.
Гопці-хлопці, до мене:
Кучерява у мене –
Кучерява яблонька
Та в садочку у мене.
Або й спокушує виноградом:
Ой люблю я, люблю дівчину мою,
Що ходить-гуляє в вишневім саду,
Щипає, зриває зелен виноград,
Кидає-бросає милому в кровать. [див. Виженко].На свято Долі (24 листопада) відбуваються молодіжні вечорниці, дівчата ворожать на судженого, варять кашу і закопують у садку (символи кохання) з примовкою: "Закопали горщик каші, ще й кілком прибили, щоб до нас на вулицю парубки ходили". [Пашник/Календар, 126].
Олександр Боронь У статті "Образ саду у творчості Тараса Шевченка: генеза та семантика" зазначав: "У Біблії, пише Н.Бондарко, "рай і сад первісно були нерозривно пов'язані між собою, і сад був не вторинним метафоричним значенням раю, а швидше, конкретним образним втіленням раю як абстрактнішого поняття". Отже, первісне й основне значення саду – створений Богом рай, відділений від довколишнього ворожого, чужого середовища. Формула "сад – рай" становить осердя образу вертограду." [Боронь, 58].
Далі О. Боронь зазначає: "Інше значення саду – як місця нечистого, позашлюбного кохання, хіті – також зумовлене залежністю від Біблії; у циклі "Царі" фрагмент, присвячений спокушенню царем Давидом Вірсавії, цілком ґрунтується на тексті Другої книги Самуїла (2 Сам. 11:2-13): "мов котюга позирає / На сало, на зелений сад / Сусіди Гурія. А в саді, / В своїм веселім вертограді, / Вірсавія купалася, / Мов у раї Єва, / Подружіе Гурієво". У цьому поетичному фрагменті серед іншого міститься пряме інтертекстуальне відсилання до біблійного Едему та актуалізація переказу про гріхопадіння Адама і Єви, що водночас зумовлювало появу в освіченого читача численних асоціацій. Тема гріховного кохання набуває розвитку в поемі "Сотник", де основне місце дії – садок; близьке до цього змалювання саду і в поемі "Петрусь". В обох творах сад, садочок виступають не пасивним тлом людських пристрастей, однаково ганебних як із погляду моралі, так і громадської думки, а співдієвим образом, який залежно від контексту оприявнює свою приховану семантику.
Узагалі ж близьким Шевченкові було зображення саду – раю як місця щасливого, | ідилічного кохання І (поема "Невольник" та ін.). Семантика саду земного кохання набула в Шевченка особливого поширення." [Боронь, 59]. Висновок щодо образності саду ми зробимо в кінці нашого дослідження.
З іншим гріховним містом Гоморрою Γόμορρα (Gomorrha) теж все просто, а якщо додати згадку в Біблії про мужоложство, то все стає зрозумілим. Так ось, хвороба що пов'язана з дупою називається Hemorrhoids (Геморой) Написав англійською, щоб бачити аналогічність назви міста і хвороби.
Також до цієї групи належить слово "комора". Хоч і вважають, що то давнє запозичення з грецької або латинської мови і позначає кімнату, але слово відомо ще з літописів і можемо сказати, що воно також українське. Але переважно у нашій мові – це окрема будівля для зберігання зерна тощо. Або приміщення в житловому будинку, де тримають продукти харчування, хатні речі тощо.
І згадаємо "обряд комори" – першої шлюбної ночі. Центральне місце в ньому займає статевий акт молодят у коморі та демонстрування сорочки молодої дружини усій громаді як доказ її цноти до шлюбу, про що має свідчити кров на її сорочці.
Сама ж комора належить до володіння Велеса, який відповідає за добро, багатство, збіжжя. На хортицькому святилищі-обсерваторії ІІІ-І тис. до нашої доби маємо комору, як голову Велеса, що складається з 5 великих каменів (5 міст содомських?) і жертовника, від якого ідуть колом роги, як загорожа. Вони охоплюють хату-дім, навколо якого і ріс садочок. Це означення жіночого двору, що символізує її лоно. Чоловічий двір є напроти і позначає сходження Сонця. Двори поєднуються між собою алеєю-фалосом, якою з чоловічої калити до жіночої прокотиться горошина і дасть зародження новому життю. [див. Пашник/Хортиця].
Тут зазначимо, що сад-рай і є образом жіночого лона, який розглянули на прикладі святилища-обсерваторії, там і відбувається шлюбний обряд, який тотожний статевому акту, де чоловіче начало має проникнути до жіночого лона і отримати бажану насолоду в коханні. Тому, швидше, Єва володіла тим садком і спокусила Адама своїми яблуками. А Змій, як огорожа і роги Велеса, охороняє той сад, тому якби є частиною змієногої жінки. Яблуко часто ототожнюється із символом сердечка, куди має попасти чоловіча стріла (копіє). Бачимо сердечко в нижній частині Триглава, яке пронизує середній зуб-копіє. [див. Пашник/Календар, 183].
А якщо розширити нашу уяву, то Лотом (Лутом) можна вважати саме яйце-лодку Триглава, його жінка – це середній зуб-стовп, а вагітні доньки – два крайніх зуба. Ім'я буде близьким до назви інструмента лютні (пол. lutnia, фр. luth, ч. loutna, слц. lutna), яка за формою нагадує середній зуб Триглава.
Цікаво, що ім'я царя Содому Бера побудовано так само, як і ім'я царя Гоморри Бірша і пов'язують з богохульством, беззаконням, злочестивістю. Ці імена близькі до Велеса (нім.bär – ведмідь, полаб. berl-/birl – болото, багно). Часто і Велеса як Бога потойбіччя теж пов'язують з ведмедем і з болотом. Міста знаходяться в долині Сіддім.
Сонячне божество має на вечір сісти у Світові Води (Море), перебратися до жіночого двору. Тому Сонце, що сідає, у Велесовій Книзі – Оседень (пор. Едем-Eden), у билинах – Садко. Це й позначає місце, де чоловіче начало поєднається із жіночим. Для того є застереження: цей шлюб має бути освячений Богом. Нагадаємо, що назву Гоморра виводять від івр. עֲמוֹרָה, ʿAmora – "занурення, потоплення", що близьке до Бога кохання римської мітології Амура (лат. Amor – "кохання").
Робимо висновок, чому згадувані в Біблії два міста розпусти записують разом? Все досить просто, якщо ці точки знайти на людському тілі та пов'язати з коханням – це статевий орган і дупа.
Література:
1. Боронь О. Образ саду у творчості Тараса Шевченка: генеза та семантика // Слово і Час. – 2008. – №5. – С. 57-63.
2. Виженко О.Є. Україна кохання. Фольклорне дослідження. – К.: Деркул, 2005. – 280 с.
5. Содом і Гоморра. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Sodom_and_Gomorrah (дата звернення 03.02.2025).
До розділу