До розділу
   

Специфіка етноментальність українських неоязичників/рідновірів

 

Поняткова Д.В.

 

Ментальність – сукупність соціально-психологічних настанов, автоматизмів та навичок свідомості, які формують способи бачення світу та уявлення людей, що належать до тої або іншої культурної спільноти. Вона визначає сутність і форми відносин народу, нації, окремих її членів з природним і соціальним оточенням, тому що актуалізується у будь-якій людській діяльності [2; 7]. Український менталітет досліджували О. Кульчицький [6], Д. Чижевський [14], В. Храмова [13], Б. Цимбалістий [13], релігійний менталітет А. Колодний [5], окремі аспекти неоязичницького менталітету розглянула О. Сморжевська [12].

Ці дослідники виділяють такі риси українського менталітету як кордоцентризм, екзикутивність, селянськість, домінування емоцій над волею, індивідуалізм, інтровертність, толерантність, антеїзм, орієнтація на малий гурт, а в релігійній ментальності – сімейність, пантеїзм, відчуття всеприсутності божественного.

У структурі українського менталітету виділяють без свідомі, колективні уявлення, що є його фундаментом – архетипи такі як: архетип Матері, рівності синів і доньок Матері-України, особистої свободи, долі, обрядовості, домінування минулого над майбутнім, едукативності.

Наприкінці ХХ століття релігійність українців зазнала змін, почали з’являтися нові релігійні течії, однією з яких єнеоязичництво (рідна віра). Постає завдання з’ясувати зміни в менталітеті неоязичників\рідновірів.

Основними джерелами для з’ясування змін і особливостей світогляду неоязичників є публікації, виступи лідерів конфесій, молитви, пісні, використовувані під час обрядів [8].

Оскільки відродження духовних традицій народу рідновірські лідери провадять, як за допомогою фольклору, так і власних переосмислень стародавніх джерел, то у менталітеті українських неоязичників/рідновірів збережені основні позитивні риси і архетипи українського менталітету, а замість несприятливих для виживання етносу рис відроджуються і підкріплюються релігійними джерелами нові або видозмінюються старі.

Так у засадничих публікаціях «Руського православного кола» [1;8;10;11] можна виділити такі ментальні риси і архетипи як: архетип Матері-України, антеїзм: «Наша Земля нам дана Богом і вона для нас є святою» [1;8;11]; обрядність відчуття божественної присутності у всьому: «Світ поділяється на три виміри: Права – світ Божих законів, Ява – світ життя, Нава – світ потойбічний» [11]; архетип долі: «Життя нам Богом дане, і маємо його прожити достойно згідно звичаїв наших Предків.» [11].

У дещо зміненому вигляді виступають такі ментальні риси як толерантність, адже представниками конфесії не толеруються новітні соціальні явища, а також ті організації, що негативно, вороже ставляться до українського рідновірства [11] емоційність, оскільки у діяльності неоязичницьких конфесій значна увага приділяється проведенню обрядів, що є зокрема і налаштуванням вірян на позитивний, оптимістичний настрій [4; 10; 11]; домінування минулого над майбутнім, оскільки поряд із захопленням славетними подіями в історії, деякі з них, зокрема літописні події розглядаються не як справжні, а як етнічні міфи, що можливо не були історичними подіями [9]; орієнтація на малий гурт, адже з одного боку святістю визнається рід, тобто мати, батько, дитина, а з іншого боку – всі українці є родом земним, відображенням Роду Небесного, роду Богів [11], окрім того сповідники вирішують справи не лише свого малого гурту (громада), ай усієї конфесії [3].

Екзикутивності протиставляється готовність боротися із ворогами та труднощами: «Життя – це вічна боротьба, і Бог допомагає тому, хто бореться за своє життя», при цьому висувається на перший план архетип і культ воїна [1;11]. Індивідуалізму протиставляється – обов’язок бути активним у громадських справах, що пояснюється відродженням після смерті у своєму роді в таких умовах, які людина створила за життя.

Отже, проаналізувавши ментальні особливості українських неоязичників доходимо висновку, що основні ментальні риси українського народу збережені, розвиваються, прищеплюються як невід’ємні елементи мислення і світогляду водночас шліфуються і переосмислюються.

 

Список використаних джерел та літератури

1. Бойовий дух воїна / упорядник Пашник С.Д. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 52 с.

2. Галушко К.Ю. МЕНТАЛЬНІСТЬ, менталітет [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: Наукова думка, 2009. – 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mentalnist (останній перегляд: 26.11.2021).

3. Долгочуб В. Язичники атомного віку. URL: http://mokosha.at.ua/jazichniki_atomnogo_viku.pdf.

4. Записано від Пашника С.Д., Верховного волхва Руського православного кола, 29.03.2021 // архів авторки.

5. Історія релігії в Україні (за ред. А.Колодного і П.Яроцького). – Київ, 1999. – 740 с.

6. Кульчицький О. Риси характерології українського народу / О. Кульчицький // Енциклопедія українознавства: у 2-х т. / під гол. ред. В. Кубійовича, З. Куделі. – Мюнхен–Нью-Йорк: Молоде життя, 1949. – Т. 1. – С. 708 – 718.

7. Менталітет українців та основні детермінанти його становлення. URL: https://pidru4niki.com/

1529052756996/kulturologiya/mentalitet_ukrayintsiv_osnovni_determinanti_yogo_stanovlennya.

8. Молитовник / упорядник С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 84 с.

9. Пашник С.Д. Мітологічні таїни літописів. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 88 с.

10. Пашник С.Д. Пісня до Бога. URL: https://www.svit.in.ua/stat/st77.htm.

11. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 72 с.

12. Сморжевська О. Щастя в неоязичницькому сприйнятті світу (на прикладі сучасних язичників України) // Щастя та цивілізаційний розвиток: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 14-15 листопада 2019 р.). – Львів, 2019 – С. 218-221.

13. Українська душа: зб. наук. праць / відп. ред. В. Храмова. – Київ: Фенікс, 1992. – 128 c.

14. Чижевський Д. нариси філософії на Україні. URL: http://litopys.org.ua/chyph/chyph03.htm.

 

2020 р.

 

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу