Микола Іванович Кибальчич

31.10.1853 р. - 15.04.1881 р.


Уклав Володар КУРТЯК

Кибальчич М.І. – постать складна й трагічна. Двадцятисемирічна біографія революціонера-народника багата епізодами наукових пошуків і відкриттів, невпинної боротьби із самодержавством. Кибальчич – автор першого в світі реактивного апарату для польоту людини. У записці він обґрунтував побудову порохового двигуна, програмний режим згоряння, забезпечення надійності апарата і керування ним у польоті шляхом зміни кута нахилу двигуна, випередивши тим самим стернові ракетні двигуни нинішнього дня… Вибух, його виникнення й сила, що з’являється внаслідок вибуху – ці проблеми спонукають дослідника до наукового пошуку… З Чернігівської землі, з містечка Коропа, де він народився 31 жовтня 1853 р., доля завела юнака до ПМикола Іванович Кибальчичетербурга. Микола Кибальчич вирішив стати інженером, та після року навчання стає слухачем медико-хірургічної академії. У жовтні 1875 року петербурзька поліція зробила на квартирі Кибальчича обшук. Знайдені книжки забороненої, революційної літератури стали причиною його арешту. Три роки перебування у Лук'янівському тюремному замку. Йому не дозволяють як неблагонадійному продовжувати навчання у медико-хірургічній академії. Все це привело його в ряди народовольців. Микола Кибальчич входив до складу "Народної волі". Миколу не ввели до бойової групи, бо оберігали як обдарованого винахідника і вченого. Його участь обумовлювалася лише виготовленням бомби. Виконуючи доручення "Народної волі", Микола Кибальчич старанно вивчає теорію і практику вибухових речовин і протягом короткого часу стає прекрасним спеціалістом у цій галузі. Створення вибухових снарядів – це лише певний етап до вирішення головного питання його життя. Мозок ученого невтомно працював у пошуках принципу руху літального апарату для міжпланетного сполучення. Проект Миколи Івановича Кибальчича був сміливою спробою винахідницької думки піднятися до розв'язання важливих теоретичних і практичних проблем, зв'язаних з польотом важчих за повітря реактивних літальних апаратів. У своєму проекті винахідник запропонував використати реактивний двигун. Цікава відмінність проекту Кибальчича від усіх відомих на той час в тому, що у запропонованому ним повітроплавальному приладі не потрібна атмосфера як опорне середовище, і теоретично було доведено, що він може переміщатися навіть у безповітряному просторі. І хоча Микола Іванович назвав свій апарат повітроплавальним, за словами видатного вченого-популяризатора Якова Перельмана, його цілком можна назвати зорельотом: "По суті це був перший крок в історії міжзоряного плавання". "Перебуваючи в ув'язненні, – пише Микола Іванович, – за кілька днів до своєї смерті, я пишу цей проект… Якщо ж моя ідея, після докладного обговорення вченими-спеціалістами, буде визнана здійсненною, то я буду щасливим тим, що зроблю величезну послугу батьківщині і людству".
15 квітня 1881 року о 9 годині 20 хвилин ранку обірвалося життя вченого – автор першого у світі проекту космічного літального апарату.
 


 

http://www.svit.in.ua

До розділу