До розділу

 

2-й Спас (Великий, Яблучний)
6 серпня

Світовит Пашник,

Волхв РПК

 

Опісля семи шестиденних тижнів від Різдва Купала святкується Великий Спас. Аналогічне свято Трійці відбувається 6 травня за постійним сонячним календарем. Також дивимося на паралельне свято Дороти – 6 лютого, яка символізує плодючість і зображується з яблуками. Тобто на схемі восьмикутної зірки свято відповідає найвищій точці, що дорівнюється з найвищим Небом.

Якраз деякі пояснення самого свята, що пов'язано із сонячним божеством, нам вдається знайти в юдо-євангельськиїх розповідях про життя Ісуса Христоса. Щоправда прив'язка до Бога Сонця і його календарного кола була церквою порушена, але порівнюючи події визначаємо, що тільки два образа сонячного божества мають свята Різдва – Ісус Христос (зимове сонцестояння) та Іван Хреститель (літнє сонцестояння). З цієї позиції виходить, що Ісусом треба пов'язувати тільки першу половину сонячного року, потім він помирав. А після його смерті через 7 шестиденних тижнів відбувається Преображення. Хоч ця подія і не пов'язана напряму зі смертю євангельського Ісуса, але саме про неї йде мова. І душа померлого має досягнути 7-го Неба, тобто поєднатися з Космосом (косми-волосся на маківці), порівняємо це слово з анг. space, лат. spatium, ірл. spás, ісп. espacio, фр. espace. Душа досягаючи простору ішла спати-спочивати, вона спаслася (рятувалася).

Хоч на початку становлення церкви мали різні дати святкування і навіть ставили свято в лютому за 40-днів до смерті Ісуса, устійнилася дата Преображення Господнього саме на 6 серпня. Юліан Катрій пише: "Христова прилюдна діяльність добігає до кінця. Невдовзі наступлять Його муки і смерть. Хоча Апостоли вірили, що Ісус це Богом післаний Месія і ту віру прилюдно визнали устами Апостола Петра, то все таки їхня віра ще не була укріплена. Христос хоче надзвичайним актом їхню віру скріпити. Тому, кілька днів потім, як їм предсказав свої страсті і смерть, Він бере із собою Петра, Якова й Івана, виходить з ними на гору Тавор, і тут на молитві відслонює перед ними промінчик Свого Божества. Св. Євангелист Матей про чудесну Христову переміну каже: "І переобразився перед ними: Обличчя його засяяло наче сонце, і одежа побіліла наче світло" (17, 2). Коло Христа явилися старозавітні пророки Мойсей і Ілія і розмовляли з Ним про його смерть. [1, 447].

З цих свідчень маємо просте пояснення, що мітоперсонаж Ісус Христос зійшовши на гору до Бога преображається і стає Сонцем, а поруч із ним постають і душі Предків.

Свято придбало сезонних особливостей, так як на цей час визрівають плоди, то відповідно їх і посвячують. За В. Скуратівським, зібравши у кошик овочі, фрукти, мед, господарі вранці йдуть до храму. Після відправи священик освячує принесені продукти і свічки. Повернувшись з храму, господар із свічкою обходить пасіку, після чого запрошує родину на обід або громада влаштовує братчину. Спочатку їдять яблука з медом, а потім вживають інші страви. [2].

Вважаємо недоречним заборону їсти яблука до цього свята, адже у нас літні сорти визрівають раніше, а добру немає чого пропадати.

 

 

    Література

1. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.

2. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу