Літня
Мокоша виставляється на цю дату аналогічно до інших проявів Богині Води
або Місяця (див. інші свята в річному колі). Швидше за все, подібні
свята в місячно-сонячному календарі відзначалися з 22 на 23 число, з
прив'язкою до днів тижня – відповідно з четверга на п'ятницю. В цей
проміжок Місяць приймав форму півкола, якби розкриваючи лоно.
В
церковному календарі 22 липня відзначається свято рівноап. Марії
Магдалини, яка є тотожною нашій Мокоші-Воді. Вона в народній традиції
виступає сестрою і дружиною Ісуса Христоса (Сонця-Місяця). В даному
випадку ім'я Марія відповідає назві водойми – море.
Ми
зміщуємо свято на 24 липня через те, що місяць липень має 31 день. Тобто
Мокоша літня ушановується в ніч з 23 на 24 липня.
Галина
Лозко замість Марії ставить свято Перуниці (Блискавиці) – жіночу пару
Перуна-громовержця [1, 93]. В даному випадку ми вважаємо це недоречним і
поки ставимо умовну назву свята Марена, яка символізує Воду, до більш
ширшого дослідження питання.
Література:
1. Лозко Г.С. Коло
Свароже: Відродження традицій. – К.: Укр. письменник, 2005. – 222 с.
Молитва
волхва Світовита Пашника до Мокоші. Читає письменниця Тетяна Дугельна.
До розділу