До розділу

 

 Денниця
4 червня

 Світовит Пашник

 

Про свято 4 червня як Ярилин день пише Борис Рибаков у книзі "Язычество древней Руси". Досліджуючи календарну систему на глечику з с. Ромашки (Київщина), він вказує на семик як свято Ярилин день. За сучасним обрахуванням греко-ортодоксії сьома неділя після Великодня – Трійця – може випасти в кінці травня – червні місяці. Б. Рибаков вважає, що за схемою календаря, це свято припадає на 4 червня. [1, 174]. Але він не враховує, що сьома неділя по Великодню за шестиденним тижнем і постійним сонячним календарем, до якого і він схиляється у своїх дослідженнях як давньоруської системи, припадає на 6 травня. Тобто, якщо рахувати від 24 березня (Великдень, Благовіщення) сім шестиденних тижнів (42 дні), то це й буде святковий день 6-го травня, що в давнину мала відповідати суботі (при відсутності 7-го дня – неділі). Тому пов'язувати семик (як і свято Ярила) з 4 червня не видається можливим.

В. Крижанівський "Жар-Птиця"Ми маємо надію, що розрахунки схеми календаря були зроблені вірно і свято позначене окремим знаком у вигляді деревця-ялинки. Рибаков приводить згадку Герборда, автора "Життя святого Оттона", котрий зі слів Сефрида описує свято у поморян, біля м. Пириця 4 червня 1121 р.: "Наблизившись... ми побачили біля 4000 чоловік, які зібралися зі всієї країни. Було якесь свято, і ми перелякалися, побачивши як божевільний народ справляв його ігрищами, пристрасними рухами, піснями і гучним криком". [1, 174].

Звісно, що приведена в описі Герборда дата свята 4 червня може бути невірною, через відставання юліанського календаря, а слов'яни могли користатися астрономічними вимірюваннями для поправки своїх свят, причому використання місячно-сонячного календаря взагалі можуть привести до відмінних дат в сонячному календарі.

4 червня відповідно Кола Сварожого стоїть проти 4 грудня, що позначає свято присвячене Варварі-Зорі, тому можливий літній прояв цієї жіночої сутності. Аналогічно в нашому календарі виставляються свята Вісти – вечірньої зорі (4 вересня) та Утрені – ранкової зорі (4 березня). Ми вводимо робочу назву свята Денниця, як одне з імен ранкової зорі. Припускаємо, якщо літо відповідає дню Сварожому, то припиняється дія ранкової зорі. Тобто вона мала своє значення від 4 березня (Утреня) до 4 червня (Денниця). Аналогічно вечірня зоря діє від 4 вересня (Віста) до 4 грудня (Варвара).

 

    Література:

1. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001.

 

http://www.svit.in.ua

 

 

До розділу