До розділу

 

 

Май.
1-2 травня

Світовит Пашник,
Волхв РПК

 

Малюнок Олесі Вакуленко

 

У багатьох європейських народів місяць травень має назву 'май'. Існує кілька пояснень щодо походження цієї назви. В нашій мові слово "май" означає зелень, найчастіше зелені гілки дерев: "І за образами май, і по гвіздочках май..." (з народної казки). Або: "А тут їде віз повен маю..." У Федьковича: "Підгір'я, що ся маєм крило, в шовкові трави спать ся клонило". [1, 292].

 

В українській мові є слова "маятися", "майорити", які пов'язані з душами предків, що приходять до нас під час Зелених свят, бо з 1 травня починається зелений тиждень, який завершується святом Трійці на 6 травня (сім шестиденних тижня після Великодня). Саме на початку травня свої перші листя розпускають дерева. Господар заносить до хати клечання і вона наповнюється особливим запахом, з яким до оселі приходять душі Предків. В перших числах травня їх з радістю зустрічають. У багатьох народів ще й досі зберігся звичай "маївки" – розваги, гуляння в гаю чи лісі.

 

Ці свята мають в Колі Сварожому відповідники в інші пори року: 1-2 серпня, листопада, лютого, коли ушановуються предки.

 

2 травня відбувається особливе дійство на 40-й день від заходу Коляди і появи Ярила – люди в супроводі духовних осіб, виходять у поле на освячення сходів ярових культур.

 

В античній мітології Мая (гр. Маіа) була дочкою Атланта і Плейони, одна з плеяд; мати Гермеса. Це також давньоітальська Богиня природи, на честь якої названо присвячений їй місяць травень (май). Иноді Маю вважали дружиною Вулкана, ототожнювали з Бона Деа, Фавною й ін. Пізніше її почали ототожнювати з грецькою Маєю й шанувати як матір Меркурія (Гермеса). [3, 173].

 

В індуїзмі Майя (Māyá – "Ілюзія") – це хибне знання, недосяжна енергія Бога, яка маскує, приховує реальний світ, підмінюючи його нереальним, ілюзорним. У "Ріґведі" слово "Майя" означає здатність надприродних істот – Богів чи демонів до чарівних, чаклунських перевтілень. Це поняття позитивне стосовно Богів і негативне щодо ворогів і різноманітних демонів. [2, 136].

 

У кельтів на 1 травня є свято Белтейн в честь Бога Беленуса, що нагадує нам Білобога. Протилежне свято Савань або Самайн 1 листопада (наше Діди). Відповідно по цій календарній лінії у них проходить поділ між літом і зимою. На свято Белтейн вночі запалювали величезне вогнище.

У христосівців вшановують день св. Вальпурги (Вальбурги), яку вважають покровителькою відьом. Вогнище на її вшанування переважно запалювали на пагорбах чи на природі. Грецькою вогонь – "πυρ" (пур чи пір). Якщо протилежне свято Дідів (Головань) 1 листопада переважно ототожнюють з Вальгол (давньоскан. Valhǫll, "Зала полеглих") виводять від valr (полеглий, загиблий) + hǫll (зала), тобто вогонь у середині валу (хаті), то відповідно в ніч на 1 травня запалювали зовні. Якщо перша частина імені аналогічна Валь (наш бог потойбіччя Велес-Вал), то друга "бург" чи "пург" від лат. Burgus чи грецьк. Πύργος (Піргос) – "вежа". Шведи пишуть ім'я як Valborg, що можливо буде тотожним і нашому "боргу", яке запозичили вважається із заходу. Слово зводиться до того самого кореня, що й н. bergen, укр. берегти, і первісно означало "давати пощаду, давати строк для виплати". Тобто померлі виходили маятися на зелені свята, то й маємо їм відплатити ушановуючи.

Цікаво, що в західній Європі прийнято на 1 травня встановлювати Майське дерево – це прикрашене дерево або високий стовп.

 

    Література:

1. Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. – 456 с.

2. Калайда Г.І. "Рігведа" для спраглих. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 2009. – 220 с.

3. Словник античної мітології / Упоряд. Козовик I.Я., Пономарів О.Д. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2006. – 312с.

 

 

 

 

Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло

- у форматі PDF

- у форматі DOCX

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу