Світовит Пашник,
Волхв РПК
Свято
Богині дівочої краси і розквіту природи. За аналогією до в інші періоди
року припускаємо, що свято Ляльник присвячено весняному прояву Мокоші.
У місячно-сонячному календарі на цей період нічне світило приймає форму
літери "С" – розкритого лона, тобто місячна чаша, що наповнена водою. Це
підтверджується обрядом ушанування Лялі на лугу біля річки. Ми зміщуємо
свято на один день календаря від поданого в народознавчій літературі (це
стосується також свята Ярили), бо припускаємо, що дата 22 квітня виникла
через короткий місяць в 29 днів при більш давнішому місячно-сонячному
календарі.
Етнографічні
джерела подають наступний опис свята:
По обіді на луках
збираються хороводи. З-поміж гурту вибирають найвродливішу дівчину,
прикрашають їй шию, руки, ноги й талію всілякою зеленню, а на голову
одягають вінок зі свіжих квітів. Потім дівчину урочисто всаджують на
"трон". Виготовляють його із свіжовикопаного дерну. Склавши одну на одну
кілька плиток, створюють таким чином своєрідну лавчину. Поруч з "троном"
ставлять глечик з молоком, сир, масло та інші молочні продукти. До ніг
"Лялі" кожна дівчина кладе віночок.
Дівчата водять довкола
"Лялі" хороводи й співають пісень, переважно веснянки.
Після цього "Ляля" роздає
подругам гостинці та кидає присутнім по віночку. Дівчата намагаються
упіймати їх на льоту і зберегти вдома до наступної весни. [1, 286; 4;
5].
Іноді віночок дівчині на
голову кладе сама Ляля, промовляючи:
Будь
щаслива і гожа, як сонце,
Весела, як весна,
Робоча як бджола,
Багата, як земля! [3, 168].
Натомість Степан Килимник
цей же обряд Лялі ставить до описів Зеленого тижня. [2, 367].
Малюнок Олесі Вакуленко
Література:
1.
Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу:
Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2.
Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні:
У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
3. Пістун Т.В. Рідні свята в Колі Сварожому: сценарії виховних
заходів. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 224 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
5. Чубинський П.П. Мудрість віків: У 2 кн.: К.: Мистецтво, 1995.
Пашник С.Д. Руський
Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло
- у форматі
PDF
- у
форматі DOCX
http://www.svit.in.ua
До розділу