До розділу

 

Ляльник
23 квітня

Світовит Пашник,

Волхв РПК

 

За аналогією до інших свят у різні періоди року припускаємо, що свято Ляльник присвячено весняному прояву Мокоші. У місячно-сонячному календарі на цей період нічне світило приймає форму літери "С" – розкритого лона, тобто місячна чаша, що наповнена водою. Це підтверджується обрядом ушанування Лялі на лугу біля річки. Ми зміщуємо свято на один день від поданого в народознавчій літературі (це стосується також свята Ярили), бо припускаємо, що дата 22 квітня виникла через короткий місяць в 29 днів при більш давнішому місячно-сонячному календарі.

Етнографічні джерела подають наступний опис свята:

По обіді на луках збираються хороводи. З-поміж гурту вибирають найвродливішу дівчину, прикрашають їй шию, руки, ноги й талію всілякою зеленню, а на голову одягають вінок зі свіжих квітів. Потім дівчину урочисто всаджують на "трон". Виготовляють його із свіжовикопаного дерну. Склавши одну на одну кілька плиток, створюють таким чином своєрідну лавчину. Поруч з "троном" ставлять глечик з молоком, сир, масло та інші молочні продукти. До ніг "Лялі" кожна дівчина кладе віночок.

Дівчата водять довкола "Лялі" хороводи й співають пісень, переважно веснянки.

Після цього "Ляля" роздає подругам гостинці та кидає присутнім по віночку. Дівчата намагаються упіймати їх на льоту і зберегти вдома до наступної весни. [1, 286; 4; 5].

Іноді віночок дівчині на голову кладе сама Ляля, промовляючи:

Будь щаслива і гожа, як сонце,
Весела, як весна,
Робоча як бджола,
Багата, як земля! [3, 168].

Натомість Степан Килимник цей же обряд Лялі ставить до описів Зеленого тижня. [2, 367].

 

    Література:

 1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.

2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.

3. Пістун Т.В. Рідні свята в Колі Сварожому: сценарії виховних заходів. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 224 с.

4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.

5. Чубинський П.П. Мудрість віків: У 2 кн.: К.: Мистецтво, 1995.

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу