В наших народних джерелах
ми не бачимо цього свята. Виставляємо його напроти Здвиження (14
вересня), коли Перун мав би піти спати. Підтвердженням того, що це свято
могло бути у нас, є аналогічні свята у інших народів на 14 березня.
Наприклад, свято Марса у римлян (старий Марс вмирав, а новий
народжувався) чи Мордехая (Мардука) у жидів, коли відзначається його
перемога над Гаманом (Велесом) на свято Пурим (14 адара). [2].
Ми б ще порівняли
пробудження Перуна з середньовічними розповідями про легендарного короля
Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з
каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування
Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час
починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни
готувалися до бою.
Василь Скуратівський
подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17
березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого
ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у
більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра
ототожнюють із Перуном.
Ще припускаємо, що могло
бути три дні між смертю старого Бога і народженням нового, притому в
місячно-сонячному календарі це дні повного місяця між 14 і 17 березня. В нашому
випадку зміна влади Перуна на Велеса (як старого Перуна) могла
відзначатися один день 14 вересня, а вже зміна старого Бога (Велеса) на нового
(Перуна) проходила три дні.
Іван Огієнко також
приводить народне вірування про пробудження Перуна: "На крилатих
вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він
замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові
пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить
з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й
пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах." [1, 98]. Щоправда з
приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в
кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має
алегоричний образ, як і ластівка.
"Перун, коли вперше по
зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей
перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить,
то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і
спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині". [1, 99].
Перун посилає блискавки,
що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки
проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на
волю Світло…
Література:
1.
Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу:
Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське
свято Пурим. –
www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших
дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
http://www.svit.in.ua
До розділу