До розділу

 

Сорочини. Жайворонки
9 березня

 

Світовит Пашник

волхв РПК

 

Вважаємо це свято продовженням попереднього свята Лади (8 березня). Воно є основним ушанування весняного прояву Богині Землі, адже збереглося в народній традиції.

На 9 березня христосівці поставили свято Сорок мучеників Севастійських, яке, на думку Степана Килимника, перейшло з давньої віри: "З святом 40 святих тісно пов'язане вірування, що найраніше прилітають жайворонки з вирію, а в жайворонках то були душі дідів-прадідів, що саме на весну прилітали на рідну ниву. Жайворонки – це маленькі птички, що жили лише в полі. А тому й випечені "жайворонки" – це була жертва польним духам, рожаницям, душам-прадідів, опікунам нив." [1, 301-302].

Проф. Є. Онацький (Українська Мала Енциклопедія, кн.2, ст.145, Буенос-Айрес, 1958 р.) пише: "На "Сорок мучеників" (9-го березня) пекли з тіста пташків на честь жайворонків, що ніби того дня вилітали з вирію. Це була жертва весні, яка в ріжних формах була відома ще недавно в нас і в інших слав'ян. Розносячи печених "жайворонків" діти співали веснянки. Головний їх мотив – закликання весни." [1, 302].

Для нас важливо, що це давнє свято збереглося серед нашого народу як ушанування весни і перших її сповісників – птахів, що прилітали з вирію. Відповідно Мати-Земля з пробудженням природи якби отримувала нове тіло. Далі подаємо опис свята за Василем Скуратівським.

У цей день зустрічають птахів з вирію. Матері печуть з тіста "пташок", з якими діти бігають, закликаючи їх прилетіти:

Вилети, гулю, горою,
Винеси літо з собою.
Вилетіла гуля горою –
Винесла літо з собою.

У обрядодії зустрічі птахів беруть участь дівчата і хлопці. Вибравши поміж себе найсимпатичнішу юнку (паняночку), прикрашали її стрічками й віночком. Вийшовши за село, гурт заспівує:

Ой ти Весно, ти Весна,
Ти чого до нас прийшла?
Паняночка відповідає:
Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком.

Обійшовши довкола, всі стають на пагорбі й закликають птахів:

Із краю кураю
Пташок викликаю:
– Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішіть, ластів'ята,
До нашої хати –
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!

Якщо бачите в небі гусей, кидайте їм услід соломинки, приказуючи:

– Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко та на здоров'ячко, а нам на тепло!

Якщо дітям зустрінеться якась перелітна птиця, то це на радість. Ощасливлені, всі гуртом вертаються в село, співаючи веснянки:

Зима ти наша біла,
Вже ти нам дуже надоїла!
Весна наша красна,
Що ти нам принесла?
– Мужикам по ціпочку,
Бабам по платочку,
Дівкам по віночку,
Парубкам по квітоньці,
По гарній дівоньці.

У цей день юнки варять сорок вареників із сиром і частують хлопців. [2].
 

    Література:

1. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994.

2. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу