До розділу

 

Утреня
4 березня

Світовит Пашник,

Волхв РПК

 

Віктор Крижанівський. Мати СлаваСвято початку дії ранкової (весняної) Зорі виставляємо за аналогом 4 вересня (Віста) і 4 грудня (Варвара). Один із образів Зорі є священна вогняна Птаха. Якщо зазначені свята символізують початок і кінець вечірнього (осіннього) крила, то на це свято відповідно починається ранкове (весняне) крило, дія якого має закінчитися 4 червня.

Називаємо свято Утреня за однією з назв ранкової зорі, які досліджував Володимир Шаян. Він повідомляє, що Утро – означало Ранок, а Утреня – ранню зорю. Далі залишилася ця назва на означення вчаснораннього Богослуження, ще перед сходом Сонця... Треба прийняти, що Утреня, подібно як це значення залишилося в польській мові, означала колись Ранню Зорю. Звідси заутреня означає Службу Божу ще перед появою Ранньої Зорі, або саме її появу. [3, 342].

Поява Зорі і сходження Сонця символізувало перемогу світлих сил над темними. Як правило, битви починалися на світанку, аби запоручитися допомогою священної Птахи, яка, проливаючись в світанкових обріях. Її поява була сигналом до лютої боротьби з ворогами. Віща Птаха, велика натхненниця воїнів Русі, піднімалася над військом, оспівуючи звитягу хоробрих ратників. [2, 29].

Особлива образність Зорі як Птахи-Войовниці зображена у Велесовій Книзі:

Бо Матир-Сва співає над нами, і ідемо стяги наші дати вітрам тріпати, і комоньству степи скакати, да прах підіймемо воєнь за нами, а ворогам дамо дихати ним. (ВК,7г).

Яко соколи нападемо на них і вержемося до борні сильної. То бо Матир-Сва співає в Сварзі про подвиги ратні. (ВК,7д).

І се прилетіла до нас, і сіла на дерево, і співає Птиця. І всяке перо є іне, і сяє цвітами різними – стало і вночі, яко вдень. І співає пісню до борні і до прі, то будемо ми прятися з ворогами. (ВК,8(2)).

Б'є крилами Матир-Сва і кличе нас, якож ідемо за Землю нашу і доб'ємося за огнище племені нашого, се бо суть русичі. (ВК,14). [1].

Ранкова Зоря в іншому образі має вивести сонячних коней із стайні, щоб Сонце мало можливість об'їхати денне небо.

 

    Література

1. Велесова Книга / переклад, коментарі С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7525 (2017). – 192 с.

2. Пашник С.Д. Образ Матир-Сви, як священної птахи русів, у Велесовій Книзі / Бойовий дух воїна. – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7525 (2017). – С. 28-35.

3. Шаян В.П. Віра Предків Наших. – Гамільтон, Канада: Об'єднання Української Рідної Віри, 1987. – Т.1. – 893 с.

 

     

    http://www.svit.in.ua

     

До розділу