Світовит Пашник
Волхв РПК
Перший день календарної
весни знаменував початок Сварожого Ранку. День стає все більшим,
прилітають перші птахи, що відлітали на зимівлю. В повітрі відчувається
весняне пробудження природи.
В цей день проводжали Зиму, яка уявлялася старою, кістлявою, згорбленою
бабусею, уся в чорному, вилинялому одязі. Зима – це богиня Смерті.
Натомість закликали прихід Весни у вигляді гарної молодої дівчини.
Проводилися ігрища – розігрувалася суперечка між Зимою і Весною,
влаштовувалися змагання. Весні допомагали обрядовим співом, і під кінець
дійства під загальне весілля спалювали солом'яне опудало, що
символізувало Зиму:
Опудало
Зими спалимо,
Весні шлях стелимо!
Пісень заспіваймо,
Весну закликаймо! [4, 144].
Збереглися також закляття
Смерті і Морозу, які промовлялися навесні:
Смерть з
Морозом танцювала
Та за море десь пігнала,
Пішла собі Смерть у ліси,
Побіг за нею Мороз лисий,
І сидить там у темній норі
За водами у коморі.
Смерте, Смерте, не вертайся.
Ти, Морозе, не з'являйся –
Сидьте си там не вертайте,
Нас пожитку не збавляйте,
Най нам Сонце далі гріє,
Жито, ярець скоро зріє. [3, 299].
В народі свято називається
Явдоха. Як варіант, можна вважати походження імені від появи Духа Яви.
Що не протирічить церковному ушануванню преподобної Євдокії. Це ймення
за народною традицією означало буквально "життєславна" і звучало як
Явдоня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи і знаменує
пробудження життєвої сили землі.
Докія Гуменна наводить
свідчення зі старогрецької віри, що там була німфа Евдотея – дочка
морського бога Протея. Вона допомагала Одисеєві виплутатися із біди. Її
ім'я складене з трьох слів: Добра (Ев), Вода (До), Богиня (Тея), тобто
Добра Богиня Вода. Явдоня (Євдокія) припадає на початок березня, час
розставання снігів та розливу бурхливих весняних вод. [2, 210]. Цілком
можливо, що пізніше ця німфа стала ушановуватися тільки вже як
страждалиця за христосівську віру, якій відтяли голову.
В радянські часи була
спроба поєднати Масницю з Проводами Зими. Цей звичай поширився на багато
регіонів. [1, 182]. Деякі етноколективи і зараз помилково поєднують ці
два свята. Це сталося через те, що Масниця з лютого при пізньому
христосівському Великодні, що вираховується в місячно-сонячній системі,
переміщається на березень місяць.
Література:
1. Бондарчук П. Язичницькі та радянські світоглядні
елементи в релігійній свідомості віруючих в УРСР (середина 1940-х –
середина 1980-х рр.) // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика:
Зб. ст. – К., 2008. – Вип. 14. – С. 147-193.
2.
Гуменна Д. Минуле пливе в прийдешнє. – Нью-Йорк: УВАН у США, 1978. – 384
с.
3.
Килимник
С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн.
– Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
4. Пістун Т.В. Рідні свята в Колі Сварожому: сценарії
виховних заходів. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 224
http://www.svit.in.ua
До
розділу