Світовит Пашник

Церква в цей день
відзначає 1-ше і 2-ге знайдення (обретіння) голови Івана Предтечі [3,
396, 400], котрий замінив собою Сонце, що спадає, яке у нас має назву
Купало чи Рай (Різдво – 24 червня). Нагадаємо, що цій події передувало
свято Головосік відзначається 29 серпня, коли відрубали голову Івану
Предтечі. У нашій мітології Матир-Сва, як жар-птиця, несе вогняну
головню з Неба до людей, і цей вогонь має запалати в печі: "І та
Сва-Птиця речить, яко Огень-Смарь понесла до нас і Гелу поручила, да тоє
горіння було, і Богам купалити, і Даждю даждіти." [1, ВК, 36а].
Обретіння голови Івана
Предтечі – це знаходження вогнища-голови. Треба також зазначити, що 3-те
знайдення голови відбувається щорічно 25 травня. За цією аналогією
вираховуємо дату, на яку повинно припасти 1-ше знайдення голови – 24
листопада, але воно зараз не відзначається, натомість є свято Долі
(Катерини).
Можемо з впевненістю
сказати, що всі дні 24 (25) числа кожного місяця призначалися Сонцю або
його зародкові у вигляді вогню. Щоправда деякі дати в річному календарі
мають незначні зміщення, які поки не можемо пояснити.
Про це свято, посилаючись
на Чубинського, пише Степан Килимник: "24 лютого, яке в народній
етимології стало святом "обернення", "оборотіння". В сей день чоловік до
жінки обертається, і птахи обертаються з вирію, до нас головами,
збираються летіти до нас". [4, 242].
"Діти – від хліба, а птахи
– до гнізд", "На обретіння прилітають з вирію птахи; це святий Іван
чудом своєї голови повертає їх назад додому". В цей час і справді
відбувається масовий приліт пернастих гостей. Першим прилітає жайворонок
– справжній благовісник весни в Україні. Він з'являється на наших полях
тоді, як сніг ще лежить на горбках і долинах, але весна вже з кожним
днем, з кожною годиною все певніше перемагає зиму. В одній з народніх
веснянок про жайворонка дівчата співають:
Чом ти,
жайворонку, рано з вирію вилетів:
Іще по горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять!
А жайворонок ніби
відповідає їм:
Ой, я тії
сніженьки крильцями розжену,
Ой, я тії криженьки ніжками потовчу!" [2, 216].
Лев Силенко ставить на 24
лютого свято Обрітенська неділя – птахи обрітаються з Вирію. [5, 80].
Про обертіння пташок пише і Василь Скуратівський. [6, 67]. Швидше,
молоде Сонце обертається на Весну.


Література
1.
Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське
Православне Коло, 7526 (2018). – 192 с.
2.
Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – У 2 т. – К.:
Оберіг, 1991. – Т.1. – 256 с.
3.
Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької
церкви. – Нью-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
4.
Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні.
– Кн. І, ІІ. – К.: Обереги, 1994.
5.
Священна книга обрядів. Требник. – Нью-Йорк: видавництво РУНВіри, 1991.
– 112 с.
6.
Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
Пашник С.Д. Руський
Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло
- у форматі
PDF
- у
форматі DOCX
http://www.svit.in.ua