Світовит Пашник
|
Св. Дорота
Франсиско де Сурбаран |
Це вершина послідовних
свят починаючи від Різдва. На схемі восьмикутної зірки при шестиденному
тижні – це найвища точка календарної ділянки (див. схему). Свято тотожно
Трійці 6 травня та Великому Спасу 6 серпня. Свято 6 листопада нами поки
не досліджено.
Ім'я Дорота може
позначати запліднену жінку, що носить дитину. Огрядну жінку, що нагадує
вагітну, називають дорідною. Дорідний – це врожайний, багатий, великий.
В зимовий час насіння вкладене до лона Землі, знаходиться в утробі, щоб на
весні пробудитися, народитися.
Чоловічий відповідник
імені Дороф(т)ій, Доро(х)тей, Дорош, Федір подають з грецької як "Дар
Божий". [3, 56,105]. Можливо це означення новонародженої дитини або
фалосу, що одаровує насінням. Окрім того, іноді прізвище Дорожний
пов'язують не з дорогою, а з іменем Дорош. Думаємо, що в цьому випадку
дорога теж не зайва, адже новонароджений починає новий шлях
відправляється у дорогу життя.
З дорогою теж не все
просто етимологічно. Дорога в слов'янських мовах виводять від рівчака,
канави, ущелини, заглиблення, борозни. Є спорідненим від "дергати,
тягти, рвати, дерти", а також стсл. "дьрати", псл. derti, dьro і dьrati,
dero та ін. Тобто, там, де обдирають дерен, розчищене місце. [2,
41,112]. Це нагадує і соромицьке "жінку, дерти, відідрати". От і товар
стає "дорогим" після такої подорожі.
Ще близьке слово
"дорослий". Ось що пише М. Дикарєв: "Доросле жито є символом дорослої
молодіжі, котру пора дружити:
Пора,
мати, жито жати –
Колос похилився;
Жени, мати, свого сина,
Бо розволочився.
Ой час, мати, жито жати –
Колос похилився;
Пора мені заміж дати –
Голос ізмінився." [1, 236].
Не все треба зводити до
грецької, адже маємо і слов'янський відповідник імені, як і саме
означення "дар", "дор". Так болгарська царівна, перша королева Боснії
Доротея Видинська (пом. 1390 р.) мала ім'я Дорослава. Відповідно є
чоловіче ім'я Дорослав. Павло Чучка вважає, що це ім'я походить від
Дорогослав. Також варіант імені Дорож послугувало утворенню прізвища
Дорош, хоч і могло бути від Доротея. [див. 4]. В усякому разі маємо
широке використання імені серед різних народів.
За церковними легендами
свята Дорота відображалася з кошиком з фруктами або квітами, що,
звичайно, символізує плодючість. Порівняймо протилежне свято Спаса (1, 6
серпня), де також використовуються квіти і яблука чи інша садовина.
Свято Дороти одне зі свят,
що ушановує жінку породіллю. Цілком логічно віднайти природні
відповідники цього свята і вказати на його первісне значення, а не
спотворене пізнішими церковними вигадками про закатованих мучеників.
Припускаємо, що після народження Дитини-Сонця (25 грудня) у Матері-Землі
був місячний період очищення. Цей період завершується на Стрітення, коли
дитину приєднують до Земного Роду. Дата 6 лютого може бути вершиною
породільного часу, коли жінка знову має можливість бути заплідненою,
дорідною. Також Дорота покровителька молодих подружжів.
Література
1. Дикарєв М. Знадоби до української народної ботаніки / Бандурка:
Українські сороміцькі пісні / Упоряд. М.Сулима. – К.: Дніпро, 2001. –
280 с.
2. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С.
Мельничук (голов. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1985. – Т. 2 / Уклад.:
Р. В. Болдирєв та ін.– 571 с.
3. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук.
думка, 1996. – 336 с.
4. Чучка П. Слов'янські особові імена українців:
історико-етимологічний словник. – Ужгород: Ліра, 2011. – 432 с.
Пашник С.Д. Руський
Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло
- у форматі
PDF
- у
форматі DOCX
http://www.svit.in.ua
До розділу