Це свято є вершиною
послідовного циклу, що починається від Різдва. На схемі восьмикутної
зірки при шестиденному тижні це дата відповідає найвищій точці
календарної ділянки (див. схему). Свято тотожне Трійці 6 травня та
Великому Спасу 6 серпня. Свято 6 листопада залишається поки що
недослідженим.
Ім'я Дорота може означати
запліднену жінку, що носить дитину. Огрядну жінку, схожу на вагітну,
називають дорідною. Від того ж кореня походить слово дорідний –
врожайний, багатий, великий. Узимку насіння вкладене в лоно Землі,
перебуває в її утробі, щоб навесні прокинутися й народитися.
Чоловічий відповідник
імені – Дороф(т)ій, Доро(х)тей, Дорош, Федір – тлумачать з грецької як
"Дар Божий". [3, 56,105]. Можливо, це означення новонародженої дитини
або фалоса, що "одаровує" сім'ям. Прізвище Дорожний інколи пов'язують не
з дорогою, а з іменем Дорош. Проте й образ дороги тут не випадковий:
новонароджений починає новий шлях "вирушає в дорогу життя".
Етимологія слова дорога
також непроста. У слов'янських мовах це слово виводять від значень
"рівчак, канава, ущелина, заглиблення, борозна". Воно споріднене зі
словами "дергати, тягти, рвати, дерти", а також ст.-слов. "дьрати", псл.
derti, dьro і dьrati, dero та ін. Тобто, "дорога" – це місце, де
обдирають дерен, розчищають шлях. [див. 2, 41,112]. Цей сенс
перегукується із сороміцьким "дерти чи відідрати жінку". Так і товар
стає "дорогим" після проходження такої "дороги".
Близьким за змістом є
слово "дорослий". Ось що пише М. Дикарєв: "Доросле жито є символом
дорослої молодіжі, котру пора дружити:
Пора,
мати, жито жати –
Колос похилився;
Жени, мати, свого сина,
Бо розволочився.
Ой час, мати, жито жати –
Колос похилився;
Пора мені заміж дати –
Голос ізмінився." [1, 236].
Не все слід зводити до
грецької етимології, адже маємо й слов'янські відповідники імені,
побудовані на корені дар/дор. Болгарська царівна, перша королева Боснії
Доротея Видинська (пом. 1390 р.) мала ім'я Дорослава. Відповідно
існувало і чоловіче ім'я Дорослав. Павло Чучка вважає, що воно походить
від Дорогослав. Також ім'я Дорож могло стати основою прізвища Дорош,
хоча можливе й походження від Доротея. [див. 4]. У будь-якому разі ім'я
має широке використання серед різних народів.
За церковною легендою
свята Дорота зображалася з кошиком фруктів або квітами – очевидним
символом плодючості. Це перегукується з протилежним у річному колі
святом Спаса (1 і 6 серпня), де також використовують квіти, яблука та
іншу садовину.
Свято Дороти належить до
тих, що вшановують жінку-породіллю. Цілком доречно віднайти первісне
значення свята, а не спотворене пізнішими церковними вигадками про
закатованих мучеників. Припускаємо, що після народження Дитини-Сонця (25
грудня) Матір-Земля проходила місячний період очищення. Цей період
завершується на Стрітення, коли дитину приєднують до Земного Роду. Дата
6 лютого може бути вершиною породільного часу, коли жінка знову набуває
здатності бути заплідненою, стає дорідною. Також Дорота покровителькою
молодих подружжів.
2. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С.
Мельничук (голов. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1985. – Т. 2 / Уклад.:
Р. В. Болдирєв та ін.– 571 с.
3. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук.
думка, 1996. – 336 с.