Світовит Пашник
Волхв РПК
Свято Григора припадає на
один із "сонячних" днів календаря. Можна припустити, що це свято
символізує маленьке Сонце, яке ще не виходить з двору. Воно може бути
близьке до вогнища, яке "горить" в печі.
Піч для нагрівання чи
плавки металів називається горн чи горно, що походить від
праслов'янського *gъr̥nъ "горіти", "жар". Вогонь виступає охоронцем
домівки, саме так перекладають з грецької Григорій, що позначає охоронця
"не сплю", "пильную", тобто страж. [6, 81]. Горном (від нім. Horn –
"ріг") називають духовий музичний інструмент, що відповідно
використовувався для сповіщення, в тому числі тривоги.
Аналогічне до Григорія є
пояснення для відносно сучасного терміну 'Еґреґор' (дав.-гр. ἐγρήγοροι –
"дух-охоронець", "пильний") – "душа", "стани", які породжують думки,
емоції, почуття людей. Вважається, що це якась ментальна, невидима для
людського ока субстанція, що огортає деякі речі або навіть певні
поняття. Егрегор виникає там, де група людей відчуває сильні загальні
емоції, слід однієї спільної мети, має однакові думки. Це можуть бути
релігійні, общинні культи, творчі і філософські школи, навіть великі
робочі колективи. Не важливо, навколо якої саме ідеї об'єднуються люди,
головне – це сила їхньої віри в цю ідею, саме вона породжує якусь
колективну свідомість. Незважаючи на те, що егрегор є породженням
колективної свідомості, він впливає на людей, незалежно від волі членів
цієї групи. [див. 1].
Ми можемо сказати, що
родина має охоронятися аналогічними субстанціями, тобто вона працює як
один організм зі спільною ідеєю. Велика родина – це наша Держава.
Порушення правил спільноти означається терміном "гріх", який
етимологічно складний для розуміння, з ним пов'язують слова: гріти,
пекти, кривий чи пагорб.
Також таємниче виглядає
етимологія близького слова "горіх", це своєрідна міцна хата для ядра. Де
нам шукати символ цього чарівного горіха? На нашому рідному Триглаві,
який нам пояснить його значення. Саме середній зуб Триглава внизу має
форму горіха, а в середині його перевернута п'ятикінцева зірка – символ
вогню (зародку Сонця). Тобто Вогонь перебуває в хаті-пагорбі, це
володіння Велеса. І звісно місце, де твориться "первородний гріх": там
сходяться начала двох крайніх зубів, що можуть символізувати чоловіка і
жінку. Також п'ятикінцева перевернута зірка позначає посланця
ангела-охоронця, що падає з Небес. Зірки на небі – це душі наших
Предків, то вони мають повернутися на землю і відродитися серед свого
роду. Тому і горіх отримав назву 'грецький' чи 'волоський' не через
народи бо їхні самоназви інші, а через світоглядне розуміння. Наш
горіх-егрегор в шкаралупі тримає в цілості домашнє вогнище, що підтримує
горіння в середині гори.
Аналогічний
образ є в христосівців, які малюють народження Ісуса в печері (пор.
печі) гори. Це місце називають Вифлиємом (Бедламом), бо народжується в
потойбіччі серед бидляти (скотини) – цим місцем опікується Велес. На
картинах відображають, як від Сонця (Геліоса) падає зірка (ан-гел) і
світить в середині гори. Вона позначає народження малюка. [див. 4, 87].
Одна з назв о. Хортиці
(Хортич), яку подає Костянтин Парфіроген острів Св. Григорія. Сам острів
може символізувати човен-камін, де й перебуває вогнище – зародок Сонця
[5, 4,10].
Ім'я Григор багатоскладне,
з нього могли вийти похідні імена, наприклад: Грицько, Ігор, Єгор.
Важливо, що ім'я Григор близьке до імені єгипетського Бога Гора, що
відображався у вигляді сокола чи яструба. Гор уособлював ранкове
Сонце-дитину, світло, син Ісіди і Осириса. Він бореться зі своїм дядьком
Сетом, що володів темрявою і демонами. Гор (Горос, Хорос) в іншому міті
є сином Ра – Богом Сонця. Геродот порівнював Гора з Аполлоном. [див. 7,
464, 469].
Ще треба згадати, що у
єгиптян є Богиня Хатхор (Хата-Гора), що між ріг тримає Сонце – могла
зображатися коровою. Вона була чи матір'ю чи дружиною Гора, ну й
відповідно має символізувати жіноче лоно, яка або приймає чоловічий
фалос, або народжує. Ототожнювалася зі зірковим Небом, тому вона
"володарка неба" чи "володарка зірок". Можливо нагадує собою звід пічки.
В деяких цервах досі звід обмальовують зірками, а храми якраз і є місцем
перебування зародку Сонця, тобто Вогню.
Степан Наливайко подає
співзвучне ім'я на індуському ґрунті, що підтверджує наше припущення про
значення цього імені і свята: "Ґріхапаті (griha "оселя" +pati) "Владика
оселі, Господар, Хазяїн". Інше ім'я Сур'ї-Сонця й Аґні-Вогню." [2, 330].
Тобто свято Григора можна ототожнювати з Домовиком-Вогнищем, охоронцем
родини.
Цієї ж думки про Домовика
був Іван Нечуй-Левицький, який в праці "Світогляд українського народу"
зазначає, що "тепер, під впливом християнства, народ має домовиків за
нечисту силу, трохи шкідливу в хаті… У давні часи домовик був Богом
хатнього огню й печі і був певно добрим Богом, а не дідьком…" Також
Нечуй-Левицький порівнює Домовика з індуським Богом Агні, який був Богом
блискавки або просто вогню, так як давні народи дивилися на земний
огонь, як на украдений на небі і перенесений на землю. Індуси мали Агні
за господаря в хаті і в сім'ї; він обороняв сім'ю від усякої напасті,
дбав про господарське багатство, про харч, щастя й мир в сім'ї
господаря. [див. 3, 52-54].
Література
1. Егрегор: що це таке, і як впливає на людину. -
https://dailyday.com.ua/nepiznane/egregor-shcho-tse-take-i-yak-vplivae-na-lyudinu.html
(дата звернення – 23.01.2023).
2. Наливайко C.I.
Українська індоаріка. – К.: Євшан-зілля, 2007. – 640 с.
3.
Нечуй-Левицький І.С. Світогляд українського народу. – Київ: Обереги,
1993. – 88 с.
4. Пашник
С.Д. Біблійна мітологія. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7531
(2023). – 92 с.
5. Пашник С.Д. Священний
острів Хортиця. – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 64
с.
6. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук.
думка, 1996. – 336 с.
7. Щокін Г.В. Людство і віра. Всесвітня історія народів і релігій –
К.: МАУП, 2005. – Т.ІІ – 640 с.
Пашник С.Д. Руський
Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло
- у форматі
PDF
- у
форматі DOCX
http://www.svit.in.ua
До
розділу