До розділу

 

 

Мати Сира-Земля. Болотиха
15 жовтня

Світовит Пашник,

Волхв РПК

Про свято "Болотихи" згадує В. Скуратівський називаючи його народним відповідником до христосівського свята Євфимії. [4, 193] (хоча церква ушановує Єфимія Нового). У народі цей день називають Химки-болотихи. Якщо іде дощ, то дощитиме аж до морозів. "Розкисли дороги – застрягли у Єфимки ноги". Ми залишаємо цю назву за відсутності інших варіантів.

Це свято припадає на середину осені 15 жовтня – 21 день по народженню Мира. Свято рівнозначне (однаково вираховується) Рахманському Великодню – 15 квітня, святам Білобога і Чорнобога, відповідно – 15 липня і 15 січня.

За схемою календаря у вигляді восьмикутної зірки, а також Триглава, точка 15 жовтня знаходиться в нижньому куті. На Триглаві у цьому місці розташоване яйце-зародок і символ вола або овна, яке відображене на державному гербі у вигляді перевернутої п'ятикінцевої зірки, а на традиційних сергах у вигляді рогів місяця та сердечка, що позначає голову Велеса.

В цей час панує осіннє Сонце Мир, яке за аналогією святилища слов'ян в с. Буша позначається оленем, на противагу весняному Сонцю Ярилу, який відображений у вигляді півня. [2]. У билині про Добриню, котрий уособлює Сонце, Оленка (Маринка) Зміївна перетворює героя на оленя або тура і відправляє на "зибучі болота" чи "чисте поле". [1, 38]. Тож, можливо, свято і фіксує дану подію в осінню пору – слякоті і боліт. Свято стихії Землі – Мати Сира-Земля.

Як версія. На 15 жовтня католики ставлять свято монахині Терези Авільської. Попри описи її життя як історичної особи, могло бути підтасування під мітологічний сюжет, як це часто трапляється в христосівстві.

У доримські часи (V ст. до н. е.) Авіла була населена веттонами , які назвали її Обіла (Ὀβίλα) ("Висока гора"). Можливо треба пов'язати назву міста з іменем біблійного героя Авелем (Абель), сином Адама і Єви. Авель мітологічно близький до нашого Велеса, а його брат Каїн тотожний з Перуном. Звісно, що біблійним персонажем могли замінити популярного бога Баала (Белоса).

Так як Велес пов'язаний з потойбіччям, то цілком може уособлювати гору зі схованими в ній скарбами, яка в свою чергу ототожнюється з жіночим лоном.

Розглядаючи ім'я Терези (Teresa), лат. Thēresia, гр. Θηρασίᾱ (Thērasia), можемо пов'язати її із Землею – Terra (лат.), наше – терени. Також один з біблійних воротарів (рогів) Ахашвероша (Могутнього бика) з книги Естер мав ім'я Тереш (пор. Тарас), що часто зустрічається в українських прізвищах. [див. 3]. Є також село в Польщі – Тереслав. З цього можемо зробити висновок, що Тереза Авільська може ототожнюватися із Землею Велесовою.

У жидів на 15 тішрея (жовтня) починається свято Сукот (свято Шатрів, Урожаю, а також називають свято Кучок, Куща), що протилежне Песаху.

 

    Література

1. Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.

2. Пашник С.Д. Святилище біля села Буша. – www.svit.in.ua/sva/mi6.

3. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.

4. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.

 

Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло

- у форматі PDF

- у форматі DOCX

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу