Світовит Пашник,
Волхв РПК

Про свято "Болотихи"
згадує В. Скуратівський називаючи його народним відповідником до
христосівського свята Євфимії. [4, 193] (хоча церква ушановує Єфимія
Нового). У народі цей день називають Химки-болотихи. Якщо іде дощ, то
дощитиме аж до морозів. "Розкисли дороги – застрягли у Єфимки ноги". Ми
залишаємо цю назву за відсутності інших варіантів.
Це свято припадає на
середину осені 15 жовтня – 21 день по народженню Мира. Свято рівнозначне
(однаково вираховується) Рахманському Великодню – 15 квітня, святам
Білобога і Чорнобога, відповідно – 15 липня і 15 січня.
За схемою календаря у
вигляді восьмикутної зірки, а також Триглава, точка 15 жовтня
знаходиться в нижньому куті. На Триглаві у цьому місці розташоване
яйце-зародок і символ вола або овна, яке відображене на державному гербі
у вигляді перевернутої п'ятикінцевої зірки, а на традиційних сергах у
вигляді рогів місяця та сердечка, що позначає голову Велеса.
В цей час панує осіннє
Сонце Мир, яке за аналогією святилища слов'ян в с. Буша позначається
оленем, на противагу весняному Сонцю Ярилу, який відображений у вигляді
півня. [2]. У билині про Добриню, котрий уособлює Сонце, Оленка
(Маринка) Зміївна перетворює героя на оленя або тура і відправляє на "зибучі
болота" чи "чисте поле". [1, 38]. Тож, можливо, свято і фіксує дану
подію в осінню пору – слякоті і боліт. Свято стихії Землі – Мати
Сира-Земля.
Як версія. На 15 жовтня
католики ставлять свято монахині Терези Авільської. Попри описи її життя
як історичної особи, могло бути підтасування під мітологічний сюжет, як
це часто трапляється в христосівстві.
У доримські часи (V ст. до
н. е.) Авіла була населена веттонами , які назвали її Обіла (Ὀβίλα)
("Висока гора"). Можливо треба пов'язати назву міста з іменем біблійного
героя Авелем (Абель), сином Адама і Єви. Авель мітологічно близький до
нашого Велеса, а його брат Каїн тотожний з Перуном. Звісно, що біблійним
персонажем могли замінити популярного бога Баала (Белоса).
Так як Велес пов'язаний з
потойбіччям, то цілком може уособлювати гору зі схованими в ній
скарбами, яка в свою чергу ототожнюється з жіночим лоном.
Розглядаючи ім'я Терези (Teresa),
лат. Thēresia, гр. Θηρασίᾱ (Thērasia), можемо пов'язати її із Землею –
Terra (лат.), наше – терени. Також один з біблійних воротарів (рогів)
Ахашвероша (Могутнього бика) з книги Естер мав ім'я Тереш (пор. Тарас),
що часто зустрічається в українських прізвищах. [див. 3]. Є також село в
Польщі – Тереслав. З цього можемо зробити висновок, що Тереза Авільська
може ототожнюватися із Землею Велесовою.
У жидів на 15 тішрея
(жовтня) починається свято Сукот (свято Шатрів, Урожаю, а також
називають свято Кучок, Куща), що протилежне Песаху.

Література
1. Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з
інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.
2. Пашник С.Д. Святилище біля села Буша. – www.svit.in.ua/sva/mi6.
3. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та
нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
4. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.
Пашник С.Д. Руський
Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло
- у форматі
PDF
- у
форматі DOCX
http://www.svit.in.ua