До розділу

Руське Православне Коло

 

Купало на Січеславщині

 

…Вже вечоріло. Останні промені Ярила ще спускались на наші голови з Небесної Брами. Та Ярило потроху відходив на відпочинок, щоб наступний рік з новими силами повернутись до нас, пробуджуючи Природу від зимового сну… Але вже відчувався ЇХ прихід. Вони цілий рік чекали цієї ночі, щоб зустрілись у палкому танку Кохання, щоб сплелись руки, доторкнулись вуста і … і наша рідна Земля наповнилась Коханням. Так, вони бігли на зустріч одне одному. Він – Купало – вогнений, вічно молодий парубок, і вона – Маренонька – світлошкіра, сумна, блакитноока дівчина. То Вони – Вогонь та Вода, Народження та Смерть, ті, що супроводжують нас. Вони першоджерела з яких Світ постав. Полянська Земля таки дочекалась Купала та Мареноньки і разом з ними єднаючись, наповнили Природу Коханням своїми іграми та веселощами. Вінки у пошуках Долі пускали, Вогнем очищувались і Колесом Вогняним у Сваргу Сонечко викликали… І Рідних Богів славлячи і Предків пам’ятаючи, прибуватимемо з ними у гармонії!

Творено жрецем-бояном Гориданом, громада Віда Полян
Фотографії люб’язно надані Семчуком Юрієм.
 

До розділу