До розділу

 

Руське Православне Коло

 

Заява про систематичні злочини щодо представників Рідної Віри

 

05 серпня 7521 (2013) р.
Україна
 
Президенту України
Януковичу В.Ф.
01220 м.Київ, вул. Банкова, 11
 
Генеральному прокурору України
Пшонці В.П.
01601 м.Київ; МСП-601, вул. Різницька, 13/15
 
Міністру внутрішніх справ України
Захарченку В. Ю.
м.Київ, вул. Богомольця, 10
 
ЗАЯВА
представників рідновірських громад і
слов’янських організацій України

Повідомляємо Вам про систематичні злочини щодо представників Рідної Віри Слов’ян (рідновірів), а саме про те, що за кілька останніх років випадки руйнування рідновірських святинь в Україні стали систематичними.

На попередній святотатський акт у Києві щодо дерев’яної скульптури Перуна на території Національного музею історії України (1.11.2012 року статуя Бога Перуна була таємно зрубана і знищена релігійними екстремістами), 8 листопада 2012 р. Релігійний центр Об’єднання Рідновірів України (ОРУ) отримав відповідь Шевченківського РУ ГУ МВС України про «відсутність складу злочину» в цьому дикунському акті знищення святині рідновірів, де зокрема повідомляється: «Згідно ч. 2 ст. 11 КК України, не є злочином дія або бездіяльність, яка формально містить у собі склад злочину, передбаченого КК України, але у зв'язку з малозначністю не несе суспільної небезпеки, тобто не спричинило або не могло спричинити значну шкоду фізичним або юридичним особам, суспільству і державі». До речі, законність такої постанови повинен був завізувати Прокурор Шевченківського р-ну, однак постанова не була перевірена й підписана належним чином (див. оригінал листа: http://www.oru.org.ua/index.php/component/content/article/313-2012-12-01).

Таким чином, винуватців злочину та виконавців-розбійників від релігійного екстремізму так і не було до сьогодні знайдено з причин їх «амністування» міліцією і прокуратурою при потуранні політичного керівництва органів влади держави.

22 лютого 2013 року на Софійській площі в м. Києві зловмисниками вчинено новий злочин - пошкодження паркової скульптури (відрубано і викрадено голову) давньослов’янського кумира Світовида, який був частиною пам’ятного паркового комплексу, встановленого на ознаменування 1500-ліття міста Києва. Автор скульптури – заслужений художник України, член Національної спілки художників України Інна Коломієць (1921– 2005).

Київська скульптура була копією всесвітньовідомого Збруцького Світовида, унікальної пам’ятки, знайденої в 1848 р. в р. Збруч (оригінал нині зберігається в Археологічному музеї м. Кракова, Польща). Скульптура широко відома як пам’ятка слов’янського культового мистецтва в усьому світі, зокрема в слов’янських і європейських країнах; вона вже стала візитною карткою столиці України, особливо серед шанувальників рідної старовини.

Неодноразові звернення рідновірів до правоохоронних органів, на жаль, досі були безрезультатними – винуватці жодного разу, з причин бездіяльності посадових осіб державних органів, не були притягнуті до відповідальності ні за застосування холодної й вогнепальної зброї та нанесення тілесних ушкоджень представникам релігійних громад рідновірів, ні за розпалювання міжрелігійної ворожнечі та завдану матеріальну, моральну та фізичну шкоду. Ці факти спонукають до відомих висновків: відсутність покарання за злочин тягне за собою наступні злочини. Покарання за порушення Конституції України і законів про свободу віросповідання - до 5-ти років ув'язнення.

Простежується тенденція до ігнорування державою, зокрема правоохоронними органами звернень громадян, намагання «спустити» ці заяви на найнижчі інстанції, таким чином заяви рідновірів про злочини щодо них потрапляють до тих органів, які самі добре знають зловмисників і часто самі спонукають їх до подібних дій. Це ствердження не є безпідставним: воно ґрунтується на тому факті, що в 2007 році служителі незаконно збудованої на території Національного музею історії України каплички УПЦ Московського патріархату спільно з найнятими міліціонерами Шевченківського районного відділення міліції здійснили збройний напад на рідновірів.

Великий перелік вчинених руйнувань старовинних культових пам’яток в Україні за останні кілька років має ознаки конкретних цілеспрямованих кримінальних дій цілого організованого злочинного угрупування. Байдужість державних установ до порушення прав і свобод рідновірів України та пряма співучасть їх посадових осіб у злочинах проти рідновірів стає дедалі очевиднішою і свідчить про упередженість держави щодо релігійних громад Рідної Віри Слов’ян та обмеження наших конституційних прав, що в результаті може призвести до загострення протистоянь у суспільстві.

До великого свята рідновірів України – Дня Перуна, 20.07.2013 року в м.Києві, на місці, де раніше стояла статуя Перуна, було повторно встановлено статую цього Бога рідновірів.

Про цю подію, у вечірньому випуску новин ТСН на телеканалі «1+1» 20.07.2013 р., було сповіщено телеглядачам України. У зазначеному відеоматеріалі журналістки Тетяни Коваленко та оператора Артема Багрова Голова громади "Квитка Папороти" Олександр Ваврик повідомив глядачам про наявність дозволу Міністерства культури України та погодження з музеєм на встановлення кумира Перуна на тій самій галявині на Старокиївській горі біля Музею історії в Києві, де було знищено попередню статую Перуна.

Спочатку ідол Перуна не дозволяли встановити співробітники міліції, незаконно вимагаючи від організаторів акції надати дозвіл Управління благоустрою міста на його встановлення. Однак, не зважаючи на протиправні претензії правоохоронців, Перун був встановлений.

При цьому загальновідомим фактом є те, що в тисячах населених пунктах України релігійні громади християн багатьох конфесій не тільки без будь-яких дозволів і погоджень влади встановлюють хрести на в’їздах до населених пунктів, але і сотні храмів в самих населених пунктах. На ці систематичні злочини релігійних екстремістів, які в порушення ст.197-1 КК України, самовільно захоплюють землю та самовільно її забудовують, влада і правоохоронні органи відповідають не тільки бездіяльністю, але і співучастю у цих злочинах. Це є численним фактом спотвореного і вибіркового застосування Конституції і законів України.

Єдиною людиною, яка своїми діями намагалася завадити останньому встановленню статуї Перуна був Павло Дорошенко – директор музею історії Десятинної церкви. В згаданому телесюжеті ТСН від 20.07.2013 р. він на відеокамеру заявив про своє особисте несприйняття діям рідновірів України: «…в нашей православной стране устанавливается язычнецкий памятник…».

Наступного дня, знов у вечірньому випуску новин ТСН на телеканалі «1+1» 21.07.2013 р., було сповіщено телеглядачам України.

В телесюжеті було показано інтерв’ю Антона Лубія – скульптора-автора кумира Бога Перуна, в якому він повідомив, що «о третій годині ночі (21.07.2013 року) приїхав спецпідрозділ «Беркут», відтіснив нас вбік… ці (представники УПЦ МП, в т. ч. Павло Дорошенко) покликали кран (авто, спецтехніка), під’їхав кран, вони закинули петлі на статую. Представники «Беркуту» сказали, що вони приїхали сюди за наказом, а якого саме не пояснювали...».

Таким чином, за 20 хвилин за допомоги спецпідрозділу «Беркут» та спецтехніки, за злочинним наказом вищих посадових осіб правоохоронних органів було відкрито, розбійницьким чином захоплено статую Перуна і вивезено в невідомому напрямку. Розбійників супроводжувала машина марки міліцейського УАЗу ("бобика"). Присутні під час розбою свідки відкрито звинувачують у злочині служителів з незаконно поставленого "Десятинного монастиря", якого на цьому місці зроду не було, або неіснуючої Десятинної церкви (знищеної монголами при взятті Києва в 1240 р.), «так як при установці Перуна проявилася їх активна протидія" – кажуть місцеві мешканці.

Зазначимо, кумир одного з головних Богів українського Пантеону – Перуна – вперше з’явився біля Національного музею історії України на Києвій горі на День Незалежності у 2009 році. Однак, як зазначено вище, 1 листопада 2012 року його було злочинним чином спиляно і вивезено.

ВИСНОВКИ З ВИЩЕНАВЕДЕНИХ ФАКТІВ ПРОСТІ!

Держава та її посадові особи в Україні ведуть цілеспрямоване цькування і переслідування прихильників ЛИШЕ ОДНІЄЇ Рідної Віри Слов’ян (рідновірів, язичників) із чисельних релігійних громад інших вірувань та конфесій.

Це підтверджується самим змістом чотирьох статей Конституції України і подіями, що відбуваються впродовж останніх років в Україні.

Згідно статті 11 Конституції «Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України».

Згідно статті 24 Конституції «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками …релігійних та інших переконань…»

Згідно статті 35 Конституції «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Стаття 37. Утворення і діяльність … громадських організацій… дії яких спрямовані на … пропаганду… насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються. … громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань».

Насправді ж, в реальному житті ДЕРЖАВА В УКРАЇНІ не сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, ікультурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів, зокрема слов’янських народів України.

Посадові особи органів державної влади і правоохоронних органів створюютьпривілеї та обмеження серед громадян України за ознаками …релігійних та інших переконань…».

Посадовими особами держави рідновіри в Україні позбавляються безперешкодного права на свободу світогляду і віросповідання, а саме свободу сповідувати релігію рідновірства і безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди рідновірів, вести релігійну діяльність рідновірських громад. При цьому посадові особи влади формально не обмежують законом права рідновірів, але на дії фактично перешкоджають їм в їх релігійній діяльності.

При цьому встановленням відповідних державних свят, їх відзначенням та однобічним ставленням держава та її посадові особи привселюдно демонструють, що християнська церква і її релігійні організації в Україні не тільки не відокремлені від держави, а школи цих конфесій - від церкви. Фактично в Україні християнська релігія визнана державою і її посадовими особами, як обов'язкова.

На сьогодні в Україні, всупереч заборони Конституції та законів України, утворені і діють громадські і релігійні організації християнського віросповідування, дії яких спрямовані на пропаганду насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення. І ці громадські і релігійні організації християнського віро сповідування вже мають воєнізовані формування або підтримку таких формувань з боку держави.

Згідно статті 11 Конституції «Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України».

Згідно статті 24 Конституції «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками …релігійних та інших переконань…»

Згідно статті 35 Конституції «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Стаття 37. Утворення і діяльність … громадських організацій… дії яких спрямовані на … пропаганду… насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються. … громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань».

Насправді ж, в реальному житті ДЕРЖАВА В УКРАЇНІ не сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів, зокрема слов’янських народів України.

Посадові особи органів державної влади і правоохоронних органів створюють привілеї та обмеження серед громадян України за ознаками релігійних та інших переконань.

Посадовими особами держави рідновіри в Україні позбавляються безперешкодного права на свободу світогляду і віросповідання, а саме свободу сповідувати релігію рідновірства (язичництва) і безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди рідновірів, вести релігійну діяльність рідновірських громад. При цьому посадові особи влади формально не обмежують законом права рідновірів, але на дії фактично перешкоджають їм в їх релігійній діяльності, віддаючи перевагу одній релігійній конфесії християн.

При цьому встановленням відповідних державних свят, їх відзначенням та однобічним ставленням держава та її посадові особи привселюдно демонструють, що християнська церква і її релігійні організації в Україні не тільки не відокремлені від держави, а школи цих конфесій - від церкви. Фактично в Україні християнська релігія і церква визнані державою і її посадовими особами, як обов'язковими (державними).

На сьогодні в Україні, всупереч заборони Конституції та законів України, утворені і діють громадські і релігійні організації християнського віросповідування, дії яких спрямовані на пропаганду насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення. І ці громадські і релігійні організації християнського віросповідування вже мають воєнізовані формування або підтримку таких формувань з боку держави.

Зазначене вище дає підстави зазначити, що Україна на сьогодні не є демократичною країною, правовою державою, яка забезпечує її громадянам, зокрема віруючим, рівні умови для розвитку та забезпечення їх прав. Всупереч змісту Конституції України та законів України, дії осадових осіб органів влади є упередженими щодо рідновірів і зацікавленими на боці християн.

У зв’язку з викладеним, просимо:

1. зробити державу в Україні повністю світською, неупередженою до своїх громадян та правовою, скасувавши усі закони та нормативні акти чи їх норми і положення, які надають переваги будь-яким членам хоч однієї із релігій та віровчень в Україні;

2. припинити практику цькувань і розколів віруючих громадян в Україні на національній та релігійній основі;

3. розслідувати усі вище наведені факти порушень прав, свобод і інтересів громадян і релігійних громад, які сповідують рідновірство (язичництво) в Україні, і в межах дії строків давності притягнення до відповідальності (кримінальної, адміністративної, дисциплінарної) притягти винних осіб до відповідальності;

4. Припинити будь-які дії з боку держави, її посадових осіб щодо обмеження прав і свобод відносно громадян, які сповідують рідновірство (язичництво).

Відповіді на цю Заяву просимо в строк. визначений законодавством, направити на адресу організацій, зазначених нижче:

- Релігійна Громада Рідної Віри Слов’ян «Триглав» на Херсонщині (м. Херсон та Херсонська область) – КУДИ: 73003, м.Херсон, вул. Суворова, 10-б, КОМУ: Голові РГ РВС «Триглав» на Херсонщині (м.Херсон та Херсонська область) Яробору (Кириченку С.О.)

-  Херсонська обласна громадська організація «Союз Слов’ян Херсонщини» - КУДИ: 73003, м.Херсон, вул. Суворова, 10-б, КОМУ: Заступнику Голови ХОГО «Союз Слов’ян Херсонщини» Ясинецькому О.П.

За підтримки представників рідновірських громад і слов'янських організацій в Україні:

Релігійна Громада Рідної Віри Слов’ян «Триглав» на Херсонщині (м. Херсон та Херсонська область) Яробор

Херсонська обласна громадська організація «Союз Слов’ян Херсонщини» О.П. Ясинецький

Донецька обласна громадська організація "Дике Поле" С.С. Лариков

Донецька обласна громадська організація «Союз Слов’ян» И.В. Коробов

Офіційний представник СГ "Велесов Круг" в Україні, жрець Мєжємир

РВ СРВ Богумир

Громада РПК "Полум'я Роду" Яромир

Верховный Волхв Руського Православного Кола Світовит Пашник


 

Обговорення на форумах:

http://velesovkrug.org/zayavlenie-predstaviteley-rodnovercheskih-obshchin-v-ukraine.html

http://svit.in.ua/forum/viewtopic.php?t=885&viewall=1&sid=19b1ae816058fea09b5e04f80b8fd173 

 

 

 

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу