До розділу

До розділу

Руське Православне Коло

Новий рівень

30 листопада 7529 (2021) р.
Запоріжжя, Хортиця

 

Часто аби перейти на новий рівень, потрібно прийняти нове втілення.

На шляху до народження виникає безліч перепон, і ти ніколи не знаєш до кінця чи народишся Ти. Ти не знаєш яким буде твоє нове життя, ким ти втілишся, якими будуть люди, які приведуть тебе у цей світ.

Ти відчуваєш лише теплу руку отця Велеса, що веде тебе Стежкою від Нави до Яви.

Так і в Яві, ми помираємо і народжуємось безліч разів. Ми відчуваємо на рівні душі цсі ці процеси, я думаю кожен з Вас відчував ці переходи. Вони є чистим Божественним підтвердженням, того що ми помираємо не назавжди, а лише до часу.

Таким переходом для мене стало Жречество. Задовго до посвяти, відбувались різні процеси, які ніби випробовували мою стійкість, чистоту мого наміру.

Та у всьому цьому коловороті подій, я відчувала теплі долоні Велеса, та холод обійм матері Мари.

І я знала, що це моя чергова смерть. В душі стало тихо. Замовкли всі відчуття і почуття. На тиждень я занурилась у Смерть. Мене просто не було. Лиш вічний спокій..

Я подумала, що вигоріла і шукала собі допінгу, те що мене включить в життя. Тріпала себе, і намагалась прийти до тями. Це було марно. Сили мене покидали..

Я приїхала на Хортицю, цілковито мертвою. І зрозуміла чому...

 

Коли Волхв та волхвиня провели мене на капище, я була накрита білим полотном, і як раніше я відчувала долоні Богів, так зараз мене проводив за руку Волхв. Розпочався обряд помирання мене у старому вигляді. Мене провели до Нави. Волхв запитав мене: Ти відчуваєш цілковиту темряву Нави. Чи боїшся її?

Я з безмежною радістю відповіла: Не боюсь!

Душа раділа. Чи можу боятись отчого дому? Чи можу боятись місця з якого прийняла втілення? Чи можу боятись Лона Величної матері Мари, коли живу навчаючись її Мудрості?

Коли сама проводжу людей, у світ Смерті заради нового Народження..

Зійшли Боги з небес.. Тіло вкрилось мурашками,а потім я народилась.. Народилася Жрицею.

І слова моєї першої молитви у цьому стані, полились піснею з моїх вуст.

У вдячності Вишнім, за цей шлях.. за те що маю Честь з Коханим проводити інших закоханих і світ сімейного життя, що можу приводити світлі Душі до Рідної традиції..

Слава Вишнім за цей шлях!

З вдячністю приймаю. З любов'ю Жриця Мілада.

 

Веледар і Мілада Судакови 24 листопада на стародавньому святилищі-обсерваторії о.Хортиця прийняли посвяту в жерці. Обряд проводили Волхв Світовит Пашник і берегиня Ясна Яковенко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://svit.in.ua

 

До розділу