До розділу

Руське Православне Коло

Покрова пресвятої Матері-Земл

30 вересня 7526 (2018) р.

м. Запоріжжя, Хортиця

 

 

1 жовтня ми, діти Матері Землі, святкуємо Покрову. Але саме ніч перед святом є сакральна, бо цієї ночі відбуваються перетворювання. Сьогодні 30 вересня на острові Хортиця, під керівництвом нашого духовного провідника волхва Руської Православної Віри Світовита Пашника, відбулося святкування Покрови.

Як завжди воно почалося з малого кола, де пане волхв звертався до Богів, закликав їхньої присутності, та з’єднав силу кожного в єдиному колі рідновірів. А тоді закликали духів стихій, щоб пройти обряд очищення і освячення силами стихій природи.

Просили Матір Землю забрати з наших тіл біль та хвороби, нерозумні думки, та накопичені образи, гнів, заздрість, ревнощі та інші низькі почуття, що кривдять наш внутрішній світ, мов червоточина. Просили Землю прийняти це все і разом з листям, що опадає переробити та перетворити, хай воно стане ґрунтом для нового.

Закликали священний Дух Води, Богиню Дану, прийти і омити нас цілющім світлом живої води, дарувати кожному ясність, як ніколи та порозуміння з собою, оточенням, всесвітом.

Закликали Вогонь омити в Полум’ї своєму душі наші, щоб очистити світ внутрішній і засяяти яскравіше, щоб бути собою справжніми, та проявляти себе вільно і будувати життя за своїм бажанням.

Закликали Вітер, Небесні Потоки Повітря, щоб бути легкими, робити справи свої своєчасно, та особливості використовувати за призначенням, щоб кожне бажання наше було нам на користь.

 

 

А коли перейшли до великого кола, свято продовжила розповідь про сакральний зміст Покрови. То є і Сила Землі, що немов під покривалом ховає на холодну, зимову пору року кожне дитя своє, кожне зернятко, кожен корінець, поки Природа впадає в сплячку, очікуючи пробудження навесні. То є і атмосфера планети, що захищає Землю від вторгнення комет, метеоритів та інших космічних тіл. То є і покров весільний нареченої. Саме це божество є покровителькою усіх закоханих, що вступають до шлюбу, тому осінь час весіль. А ті, хто не зустрів свою пару, у це свято звертаються до Покрови з проханням відповісти на палке бажання серця і послати зустріч зі своєю найкращою половинкою, що визначена Долею.

І нехай не буде ніяких сумнівів щодо здійснення бажань, бо Мати завжди виконує всі прохання дітей своїх і дає найкраще, адже любов її безмежна і безкорисна.

Пані Ярина – жриця, яка є втіленням образу Матері, що піклується, турбується про кожного, як про рідного, адже дітей, як і батьків не буває своїх чи чужих, всі є нашими, бо ми є одного Роду, однієї крові, зверталася з молитвами про Землю-Матір, такими теплими а щирими словами. Вона взяла на себе обов’язок приносити завжди, білий, святковий хліб, для материнського серця важливо знати, що діти її нагодовані. І брала вона своїми теплими, люблячими руками той хліб і несла по колу, кожному давала шматочок, щоб Єдиний розділити на всіх і відчути себе єдиними.

 

 

А ще велика подяка Вадиму Божевому. Він, як символ того, Незримого, присутність якого ми відчуваємо завжди як почуття безпеки і захищеності. Він немов той божественних птах кружляє по колу і звуками свого бубна розганяє злих духів, та закликає Велич Богів до нашого кола. Не можливо уявити це місце без його присутності. Він надихає свій прикладом відданості справі відродження Рідної Віри, обдаровує нас виробами свого мистецтва.

І ось настав час, коли за традицією ми звертаємось до воїнів, захисників землі нашої та роду зі словами подяки і живим і тим, хто віддав життя заради нашого. Оскільки смерть чекає їх на кожному кроці, беруть козаки з собою у похід горстку рідної землі, та носять біля серця, щоб оберігала їх у поході. А коли трапиться, що смерть наздожене козака, то побратими посипають могилу землею, що він носив біля грудей. Вважається, що Рідна Мати його покрила.

В кожній жінці народжена богиня. Як Земля в собі зберігає внутрішнє Полум’я Сонце, що є частиною Сонця Небесного, так кожна жінка є хранителькою сімейного вогнища, що є іскрою від Сонця, Берегинею роду. Отже всі присутні жінки взяли в руки та підняли до неба велике покривало, як символ Покрову і проходили під тим Покровом чоловіки та отримували Благословення від люблячих Берегинь своїх.

 

 

А наприкінці свята, приймали посвяту до кола рідновірів подружжя. Взяли вони собі нові імена – Велемудр та Чаруня. Велика Мудрість та Чарівна Любов приєднались до нас сьогодні. Обличчя їх сяяли радістю і відчувалась щирість та відкритість їх сердець. Іще раз поздоровляємо з цим відповідальним кроком і бажаємо тільки справжньої Любові, Надії, Віри.

 

Жриця РПК Зорелада

 

Фото Ігор Шульга

 

 

 

http://svit.in.ua

 

До розділу