До розділу
 

 

Руське Православне Коло

 

 

Молитви Кола Сварожого

 

МОЛИТВИ ДО РІЗДВА І НОВОГО РОКУ

 

Різдвяні привітання

Слава Богу і Божичу!
І всім Богам у Сварзі!
 

* * *
Дай, Дажбоже, в полю Роду!
В полю – Роду, в хаті – згоду!
 

* * *
Будь з нами, Боже,
і Коло Свароже!
 

* * *
Божич народився!
Хай все добре народжується!

 

Внесення Дідуха

Добрий вечір! З Колядою!
Несемо жито з травою.
Дай, Боже, на жито уроду,
а на сіно погоду!

 

Засівальна

Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Щоб було у вас в стіжку,
І в мішку, і в коморі,
І у хаті, і в оборі,
В ложці, в мисці,
Ще й в колисці!

 

 

ВЕСНЯНІ ТА ВЕЛИКОДНІ

 

Благослови Мати!
Благослови, Мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку –
Літечко в човночку.
 

На спалення опудала Зими
Опудало Зими спалимо,
Весні шлях стелимо!
Пісень заспіваймо,
Весну закликаймо!
 

Зима ти наша біла,
Вже ти нам дуже надоїла!
Весно наша красна,
Що ти нам принесла?
– Мужикам по ціпочку,
Бабам по платочку,
Дівкам по віночку,
Парубкам по квітоньці,
По гарній дівоньці.
 

Закличка Весни

Прийди до нас, Весно, із радістю!
Із великою до нас із милістю!
Із житом зернистим,
Із пшеницею золотистою,
Із вівсом кучерявим,
З ячменем вусатим,
Із просом, із гречкою,
Із калиною-малиною,
Із чорною смородиною,
Із грушами, з яблучками,
Із усякою садовинкою,
Із квітами лазуровими,
Із травою-муравою!

 

Спасибі, Дажбоже,
Що з Зимою попрощались,
Що Весни діждались!
Поможи, Дажбоже,
В добрий час почати
Весну прикликати!
Прийди, прийди, Весно,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам жита,
Принеси нам цвіту
В наші хороводи,
Щоб сплести віночок!
Іде Весна, їде
На золотім коні,
В золотім жупані,
Виїздить сохою,
Сиру Землю оре,
Сіє-боронує.
Везе, везе Весна,
Везе, везе красна
Ясні дні,
Часті дощі,
Зеленії трави,
Красні квіточки
Нам на віночки.
 

Веснянка

Весна доньку кличе,
Дай Дажбоже!
- Дай, донько, ключі
Одімкнуть Землицю,
Дай Дажбоже!
Одімкнуть Землицю,
Випустить травицю,
Дай Дажбоже!
На раннєє літо,
На буйнеє жито,
Дай Дажбоже!
 

Заклички птахів

 

Маленька пташка
Високо літала,
Дажбога питала:
- Віддай, Боже, ключі
Зимоньку заперти,
Літонько відперти!
 

Вилети, гулю, горою,
Винеси літо з собою.
Вилетіла гуля горою –
Винесла літо з собою.
 

Ой ти, Весно, ти Весна,
Ти чого до нас прийшла?
Паняночка відповідає:
Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком.
 

Із краю кураю
Пташок викликаю:
– Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішіть, ластів'ята,
До нашої хати –
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!
 

- Ой ти, соловейку, ти ранній пташку,
Ой чого так рано із Вир’їчка вийшов?
- Не сам же я вийшов, Дажбог мене вислав
З правої рученьки, і ключики видав,
З правої ручейки – Літо відмикати,
З лівої ручейки – Зиму замикати.
А ще по горах сніги лежали,
А по дорогах криги стояли.
А тії сніги ніжками потопчу,
А тії криги крильцями поб'ю,
І кубелечко я собі зів'ю,
І в кубелечці діток наведу.
 

- Ой ти, жайворонку, ранній пташечку,
Чого так рано з Вирію летиш?
- Мене пташки з Вирію гонили:
- Лети, жайворонку, у свою сторонку,
Там тобі водиці по самі крильцята,
Там тобі горошку по самий дзьобочок,
Там тобі травиці по самі колінця.
 

 

Вербиця

 

Не я б’ю – Верба б’є,
За тиждень Великдень!
Недалечко червоне яєчко.
 

Не я б’ю – Верба б’є,
За тиждень Великдень!
Не вмирай, не вмирай,
Великодня дожидай!
 

Не я б’ю – Верба б’є,
За тиждень Великдень!
Будь здоровий, як Вода,
Будь багатий, як Земля!
 

Будь великий, як Верба,
А здоровий, як Вода,
А багатий, як Земля.
 

Та Вербице,
Пора тобі, Вербице, розвиться,
Та розвиться.
Розпустила гіллячко додолу,
Та додолу,
Та й на зеленій діброві,
На діброві,
Там, де соловейко гніздо в'є,
Та гніздо в'є,
А сивая зозуля переб'є,
Та переб'є.
Перебила зозуленька, перебила,
Перебила.
Із маленьким соловейком говорила,
Говорила.
 

 

До Ярила

До нас, Ярило, до нас!
Щоб було у нас гаразд!
І ти, Лада-Мати,
Просимо до хати!
 

Гей, Ярило! Гей! Бери ключі золотії,
Веди коня вороного, Виїзди у чисте поле
Одімкни сирую землю,
Пусти трави на всю Весну,
На всю Весну зеленую!
А на трави – пусти роси,
Пусти роси медянії!
 

Подай, Ярило, ключі і замки
Одімкни Красну Весну,
Красну Весну, Тепле Літечко,
Тепле літечко, спіле житечко!
Волочився Ярило по усьому світу,
Полю жито родив, людям діток плодив.
А де він ногою – там жито копою,
А де він походить – там колос уродить!
 

Слався, Ярило,
Щоб все добре родило!
 

Ярило Вишній по Сварзі Синій
на коні роз'їжджає, Природу пробуджає:
Поля зеленню вкриваються,
на деревах листя розпускається!
Сонце вже силу велику має, світ благословляє!
Слава Богові світлому Ярилу – Сонцю весняному!
 

Дай, Дажбоже, Літо,
Вроди, Боже, жито!
 

Топчу, топчу ряст, ряст,
Бог здоров'я дасть, дасть,
Іще буду топтати,
Щоб на той рік діждати!
 

Будь щаслива і гожа, як сонце,
Весела, як весна,
Робоча як бджола,
Багата, як земля!
 

 

КУПАЛЬСЬКІ

 

На Йвана Купала
Рано сонце грало –
На добрії роки,
На теплії роси,
На жито-пшеницю.
 

Се Бог Купало гряде на нас
І говорить нам,
Що повинні стати горді і чисті
Тілами і душами нашими. (ВК)
 

Тож очистимося Купальським вогнем!
Гей, громадо, розступись, хай ватра палає!
Хто очиститися хоче – крізь неї стрибає.
 

 

ЖНИВАРСЬКІ ТА ОБЖИНКОВІ МОЛИТВИ

 

Дай, Дажбоже, цей добрий час,
На той год діждати,
Щоб ми були здорові та веселі,
А святеє жито, щоб родило сито!
 

Хто орав – тому силку,
Хто сіяв – тому дві,
А хто жав – тому всі!
Дай, Дажбоже,
Щоб і на друге літо,
Було гарне жито!
 

Дай нам, Дажбог!
Обжинків діждати.
Дай нам, Дажбог!
Щасливо зібрати,
Звести, змолотити,
Дажбога звеселити,
Й довгий вік прожити!
 

До Нивки
 

Говорила Нивка,
Щоб не боліла спинка.
Ні спина, ні голова –
Щоб була ціле літо здорова!
Ой Нивко наша, Ниво!
Верни нам силу! –
Ми на тобі жали,
Силоньку положили.
 

Велесова Борода

Сидить півень на копі,
Дивується бороді:
- Ой диво мені
Вашій бороді!
 

Що наша борода,
Не велика, не мала,
Не сива, не гніда,
Як у того Діда!
 

Сидить ведмідь на копі,
Дивується бороді.
– Ой диво мені
Об тій бороді!
 

Ой чия ж то борода
Красним шовком увита,
Сріблом-злотом улита?
Велесова борода
Красним шовком увита,
Сріблом-злотом улита!
 

Ось тобі, борода,
Хліб-сіль та вода!
 

 

ПРО ДОЛЮ

 

Закликав Господь у віконько:
– Ой вийди, вийди, господареньку!
Господь вийшов, Богу ся вклонив:
– Щоб мені Господь доленьку дав!
– Обізвися, господареньку,
Чи світить зоря на подвіроньку?
– Вже вийшла та й засвітила,
А за зоренькою Доленька йде,
Стала вона ся допитувати:
– Для кого ви столи стелите?
 

Рано-раненько вийду я до річеньки, веретено в руки візьму, до Долі помолюсь. Матінко рідненька, захиснице миленька, дай мені долі, доброї волі. Нехай жінкою я буду коханою, господинею гарною, хай дітки здорові зростають, добро та щастя в сім’ю прибувають. Хай миленький мене любить, лише ніжно хай голубить. Буду я дружиною вірною, порадницею мудрою. Богам Рідним славу співаю, пожертву Долі У Вирій посилаю. Річенько-водиченько, віднеси веретено до Долі у світлицю, хай згадає мене дівицю, як буде долю виплітати, коханого на подвір’я моє зазивати. Слава Рідним Богам!
 

 

КАЛИТЯНСЬКІ МОЛИТВИ
 

Як то було з початку світу,
Не було тоді неба, ні землі,
А лишень було синє море,
А на тім морі ой три дубочки,
А на тих дубочках три голубочки,
Три голубочки з неба зіслані,
З неба зіслані,
На Калиту прислані.
 

– Ой, Калита, Калита!
Із чого ж ти вилита?
– Ой я з жита сповита,
Ой я Сонцем налита!
Для красного цвіту
По білому світу!
 

Калита, Калита,
Солодка була!
Як ми її з’їли,
До Сонечка полетіли!
 

Калита, Калита,
На тебе надіємось
Хочемо долю свою знати
Просимо тебе допомагати!

 

У небо, наша Калита, у небо,
А ти, сонечко, підіймись
Та нас подивись.
Ми калиту чіпляємо.
На місяць поглядаємо,
Свою долю-радість закликаємо
 

Андрію, Андрію,
На тобі коноплі сію,
Дай мені, Боже, знати,
З ким буду шлюб брати!
 

 

http://www.svit.in.ua

 

До розділу