Велесова Книга

[Svitovyt]

Берегиня Ясна Яковенко В Контакті відкрила групу про Велесову Книгу. Приєднуйтесь: http://vk.com/club61277701

[Качечка]

Світовите, скажіть, будь ласка, Ви часом при дослідженні Велесової книги, не звертали увагу на топоніми Слобожанщини: Волохів Яр, Волоська Балаклійка, Волохів Кут та інші?
Ці назви річкам та селам дали переселені Петром І (грамотою від 1711р) валахи (волохи, пастухи) на землі Слобожащини
Десь зустрічала вказівки на те, що валахи були жрецями Бога Тота, які тікаючи прихопили з собою Смарагдові скрижалі і володіли іншими древніми знаннями, походженням з Атлантиди. Тот був королем Атлантиди, що тричі переродився: в Тота, а пізніше в Гермеса. І його функції тотожні нашому Велесу. Може варто припустити, що Книга Велеса принесена валахами (волотами) на Слобожанщину, або ж ці волоти (або ж волхви, назви також здаються тотожніми), вправні до такої справи, написали цю книгу і зберігали її на території Дикого поля. Ну наприклад, десь у карстових чи інших печерах. Припускаю, таких печер не мало. Ну хоча б рукотворна печера на землі Шидловського під Новою Водолагою, як наприклад. А потім потрапили до рук господарів земель сучасної Шевченківщини - Донець-Захаржевських, Шидловських, або й Булацелів (Булацелі теж, так розумію з валахів) і становили для них неабиякий інтерес.
Може Велесова книга не просто була подарована Донец-Захаржевським якимось друзякою, а саме народилась у Дикому Полі? От я власне до чого….
Я не історик, нажаль, тому прошу не судити суворо , але Ваша думка цікава.

[Svitovyt]

Велесова Книга волохів подає як інше плем'я відмінне від русі. Волохи у назві мають ім'я Велеса, але не більше того. Просто багато імен племен мають походження від якогось тотема, але це не означає, що вони носії якогось супер знання. Напевно з волохами ми як із сусідами були або ворогами, або союзниками в боротьбі з римлянами.
"Се гонець притеч [*прийде] і той рече: "Се вержете Дунаєві і там волохи бити…" І се розтрощені нині вони, стягнуті… І се бо рече… не будете тако… особно удіяти...
Се бо Боги ймуть… вої же ідемо з тим стягом1… Се волоські вої ідуть на нас... можемо стати потверду... Волох бо єсть велик і сего раді ідемо, як браття вино п'ємо. І се кров пили за зв'язки братні до смерті, аби не пощезнути. Волос бо наш... Ми є... раділи з того… як би світло... маємо тих, що се радіють, а що бо в розумі ходять да ймуть своє, а потім ідуть путтю своєю..." (ВК, 33 ур. ушкоджена)

[Качечка]

І мені з ромами-валахами не хочеться мати щось кровно спільне . Але ж і ніхто не може приватизувати супер-знання. Їх могли і банально поцупити, та використовувати на свою користь якийсь час...
Якось мені здаеться неспроста топоніми таки навколо місця знахідки Велесової Книги.
А Ви не вважаете ТотаТрисмегіста тожнім до нашого Велеса?

[Svitovyt]

Тотожність Богів цілком можлива. Топоніми що пов'язані з Велесом є по всій Україні. Тому не обов'язково їх вишукувати саме на місці знахідки. Тим більше не відомо як книга потрапила туди. Та й назву їй придумав, виходячи із 16-ї дощечки Парамонов.

Влес-Книгу цю потчемо [*присвятимо] Богу нашому, в якій бо єсть прибіжиця сила. (ВК 16а).

[Качечка]

Про Парамонова, погоджуюся.
До речі, а може й ні: близько 35 км від с. Великого Бурлука на крутому схилі одноіменної річки мною був знайдений камінь з чашкоподібним рукотворним заглибленнаям діаметром десь 13 см, невеликою бороздкою до "чашки". Сам камінь сірий (не розуміюся на породах) невеликий досить, десь 70Х60 см, але видно, що не так давно був відколотий від більшого каменя. Схоже на те, що його вивернув з землу трактор (було діло весною, якраз орали поля). Коли його побачила, виникла думка- жертовник. Поряд (метрів 70) з місцем знахідки розташований насип схожий на розритий курган. Всередені наче велика воронка. Я цікавилась походженням насипу у місцевого географа, той сказав, що це майдан. Але, як на мій погляд, для майдану він замалий. Поряд є декілька курганів, більшість з них розорана фермерами-телепнями. Цікаві почуття всередені цієї конструкції (про містичні взагалі умовчу) - земля хитається під ногами. Страшненько провалитися до самого пекла. Бувала там разів зо 5 (хотілося повернутися), відчуття, що на тому місці проводились ритуали не полишає. Власне, я не хочу шось довести, тільки розмірковую, дякую що допомагаєте.

[Svitovyt]

Залишків стародавніх святилищ є досить багато. За описом камінь дійсно нагадує жертовник, бажано зберегти. Майдан може бути і маленьким, вони різного розміру. Краще покажуть на мапі, де знайшли камінь, а також де знаходиться садиба Донець-Захаржевських?

phpBB [media]

[Качечка]

Скинула координати в ПП. Не хочу приваблювати до місця шукачів скарбів.
"Жертовник" забрала, поки лежить на подвір"ї, буде закладено під невеличке святилище Велеса, так тоді собі вирішила.

[Svitovyt]

Читаючи Щокіна "Людство і Віра" наткнувся на згадку вірувань малагасійців (Мадагаскар) він пише про вплив арабів, а я знайшов в неті про жидів, які ще в І тис. до н.е. плавали до Мадагаскару. Думаю, що треба казати про ранніх семітів, бо згадуються спільні боги і причому в арабізованому вигляді. Так ось, там є таке верховне божество як Андріаманітра. В цьому імені вбачаю кілька імен Богів: Андра і Нітра, частка "ман" також може складовою якогось божества, того ж Ману. Просто цікаво те, що у Велесовій Книзі Індра іменується також Нітрою. Я пов'язував це з "нутром", "надрами", навіть думав про "утро", а тут воно складове великого імені.

[Svitovyt]

Всі ці біблійні страшилки про Єгову - це хворобливе уявлення жидів про світ. Не таке вже й страшне ім'я Єгова, воно швидше відповідає нашому займеннику "його" (ВК - єго), Яхва - їхній, який (ВК - іхва, яквє), так як Бога не називали за іменем Адонай (він же Адоніс, Одін). Так само часто величну особу називають не за іменем, наприклад: "Його Високоповажність".
До смішного доходило, коли дехто переклав з ВК "а жряті бозєм іхва" - "і жертвують богам Єгови". Або чудиться жидівський Єгова у вислові "яко сини Істварєгви".

[Svitovyt]

Критика на статтю
Василь Лучик, доктор філологічних наук, професор, НаУКМА
ПРО АВТЕНТИЧНІСТЬ ТАК ЗВАНОЇ "В(Е)ЛЕСОВОЇ КНИГИ"
http://www.lrc.org.ua/projects/etnogenez-ua10.html

1. "дехто вважає давньоукраїнською писемною пам’яткою V – ІХ ст. н.е."
В самій ВК не зазначена дата написання, лише розповідь закінчується про Аскольда і Діра, але могло бути і продовження. Тому навіть датування ІХ ст. залишимо на совісті отих "дехто" як і самого Лінчука. Натомість Б. Яценко вважав, що ВК є збіркою праць різного періоду і текст міг бути переписаний в більш пізній час, що відобразилося і в мовній складовій, бо переписувач міг виправляти деякі слова на більш сучасний манер.
2. "Відсутність бодай однієї дощечки "оригіналу".
Якщо немає "оригіналу" і аналогів, то це навпаки каже про особливість даного твору, бо не було з чого передирати.
3. "автор цього твору вважав, що слов’яни прийшли на давньоруські землі з Індії"
Ну ось, "професор" знову вляпався. Він вивчав ВК за оригіналом Миролюбова чи коментарями деяких перекладачів? У ВК "ізъ края іньска" треба розуміти "із краю іншого", де тут вказівка на Індію як країну?
4. "шлях слов’ян на Наддніпрянщину пролягав з Росії ("од Росіе"), хоча топонім Росія вперше фіксується в писемних пам’ятках з ХІV ст. і є похідним від давнішого Русь."
Чому не враховується річка Рось під Києвом, адже ця назва є давньою? Дослідники вважають, що первісно ця назва писалася через "оу" (Y), тому обидва варіанти є правильними. Тим більше, що Миролюбов при переписі міг на свій розсуд "оу" написати як "у" чи "о". Так як в контексті про Росіє-град йдеться про Понтійський берег, про Дунай і волохів (суч. румуни і молдавани), напевне, мається на увазі сучасне болгарське місто Русе, В тих же місцях облаштувалося військо Святослава і можливо там знаходилося Тмутороканське князівство (суч. місто Тутракан).
5. "їхній ватажок Кий заснував місто з назвою «Індікиїв», - але ця назва за відомий час існування Києва ніким і ніколи не згадується"
Я розумію, що деяким фантазерам хочеться побачити Індію в цьому реченні, але не зрозуміло, як на таке ведеться фахівець. Приводимо оригінал за Миролюбовим: "І поставі пєрвѣє родъ слвєнъ млбіщє во грду інді Кііву, єжє рєчєнь єсть Кіів". – "І поставив перше рід слов'ян молебище во граді інде Києву, єже речен єсть Київ." Тобто "десь біля Києва" не означає, що це пов'язано з Індією. Напевне, мова йде про якийсь об'єкт пов'язаний з назвою "кий", а від цього об'єкту-Кия град отримав назву Київ.
Далі автор побіг мислю по древу і про "русскоє морє" і про християнство і про православіє і про те, що назва "Русь" не слов'янська, що якось не дуже стосується ВК і конкретних доказів сучасної підробки.
6. "Найвразливішим місцем цієї "дохристиянської" книги є вражаюча суперечність її тексту тому мовному станові, який був притаманний протоукраїнцям і загалом східнослов’янським племенам ІІ пол. І тис. н.е."
Мене дуже цікавить: а на основі чого робив порівняння Лінчук, якщо цілісних давніх текстів "протоукраїнців" як такових немає. А літописні і церковні книги підпали під церковнослов'янське письмо, яке тільки мало вкраплення народної мови, і до того ж переважно були переписані в пізніші часи. До того ж могло бути, що і ВК переписували під впливом церковнослов'янської мови, яка панувала на Русі.
7 "на самому початку "оригіналу" вжита форма "Влесова" з неповноголоссям в основі, яке притаманне південно- і західнослов’янським мовам"
Чого ж тільки на початку? У ВК є повно слів, де випадають голосні літери, наприклад "Сврг" (Сварог). Але це не означає, що відсутнє повноголосся, а це лише укорочена форма відомих слів, які на дошці дуже складно шкребти. Простори Русі досить великі, тому можемо припустити і відсутність повноголосся в деяких місцевостях. Щось занадто вузькі шаблони ставляться, аби хоч якось дискредитувати ВК. Ще раз нагадаємо, що ВК могла бути переписана в більш пізніші часи, де мав місце вплив в тому числі і церковнослов'янізмів. Але це ніяк не принижує літературно-духовного значення твору.
8. "сумнівна репутація тих осіб, які могли бути або були причетними до «знайдення» так званої "В(е)лесової книги". Це стосується О.І.Сулакадзева"
А до чого тут Сулакадзев? Ну згадують його такі ж псевдодослідники для прикладу, а яке відношення він має до ВК?
9. "останнього зберігача "пам’ятки" Ю.П.Миролюбова, погляди якого на історичні події та роль у них Росії надто повно збігаються з відбитими в оприлюдненому ним тексті "дохристиянського рукопису".
Якби Миролюбов писав для Росії, то вже якось би переніс основні події поближче до Москви, а то переважно мова йде про події на території сучасної України. Але сам Мироблюбов підробити ВК просто не міг через відсутність потрібних знань. Це можна подивитися на прикладі його інших творів, безпосередньо дивіться так звану "довелесову книгу" під назвою "Сказання про стародавні минувшини руські" (Сказання Захарихи). Це край примітивний твір, який він хотів видати за перекази. Причому зробив деякі вкраплення з ВК. Оце і є його рівень. Якби "професор" таке прочитав для порівняння, то б не висловлював хибні думки.
А уривок з статті Ткаченка взагалі можна вважати "манією переслідування", таке може писати тільки людина, яка взагалі не читала самої ВК, а тільки коментарі московських дослідників. Також смішно виглядають приклади енциклопедій, куди не ввійшов опис про ВК, а також тих, хто проігнорував ВК. Добре, що стаття коротка, а якби Лінчук поліз далі, то мали б ще більше ляпсусів. І це ви називаєте науковим дослідженням?