Сторінка 1 з 1

Роди без болю

Повідомлення #1Додано: 11.11.2008, 12:09
Світлана

Повідомлення #2Додано: 19.11.2008, 12:46
Ясна

Повідомлення #3Додано: 20.11.2008, 18:06
Берегиня

Повідомлення #4Додано: 24.11.2008, 19:01
Ясна

Повідомлення #5Додано: 27.11.2008, 16:46
Світлана
Берегиня
Дякую за відповідь. Вона стала для мене повною несподіванкою.
А чи є якісь народні традиції, які були обов"язковими при народжені дитини? це правда, що сучасні жінки розучилися народжувати?

Повідомлення #6Додано: 23.12.2008, 09:46
Леля

Повідомлення #7Додано: 23.12.2008, 11:41
Ясна

Повідомлення #8Додано: 17.11.2009, 15:06
Світлана

Повідомлення #9Додано: 24.12.2009, 18:00
Веледана
Вітаю щиро ваше Коло!
Маю надію, що мій допис стане в пригоді.
Вважається, якщо жіноча підсвідомість, незавуальована "страхами" сучасного світу,розкривається під час пологів, то тіло породілі все робиться саме. Підкорюючись голосі власної самості, первинному голосу Матері в собі, жінка народжує без ускладнень, адже організм, що готівався до цього таїнства десять місяців, Знає. Правдивість підтверджено історіями домашніх пологів, що виклала Ясна. Звісно, є й виключення з правил, але коли все вагітної Правильно...
Ідея відшукати щось подібне в традиції приваблива і ще задовго до вагітності зацікавилася нею. Нажаль, особисто я відомостей дуже мало знайшла, деякі суперечливі, але все ж.
Першим в око впало слово "Кувада", з французької couvade - висиджувати яйце В традиції литвинів під цим терміном вбачають татусеву допомогу. Батько йде в ліс (якщо пологи з ускладненням) або під пильним поглядом повитухи знаходиться недалеко від породілі. Майже завжди одягає її рубаху і в найвідповідальнішу мить переймів починає імітаційно звиватися, кричати, заламувати руки, наче від болю. Сенс в тому, щоби батько взяв на себе частину переживань дружини. Гадаю, що цей обережний момент також, захист від Нави. Бо народження нового життя, символічне сходження жінки у невідоме, за Поріг до Велеса, могутнє за силою своєю дійство. Як такеє, що потребує захисту. Крім того, в деяких краях Італії, Іспанії та Скандинавських країн чоловік тримає дружину за руки, допомагає зайняти потрібну позу при потужинах. Що ж до назви, то аналогів у слов"янських мовах мені знайти не вдалося, для себе так і залишила цей обряд, як кувада. Проте, в словнику Даля значиться, що куватка - немовля, кубякати, кувякати - белькотіти. А в деяких селах Білорусії й досі "куватить" означає статевий акт. Може, це загальноєвропейський корінь?...
Радіємо, що в багатьох себе, поважаючих пологових будинках, відкрилися школи матерів, де майбутніх мам навчають корисній гімнастиці, дихальним вправам. Особлива ритміка дихання під час пологів занурює породіллю в себе, допомагає уникнути болю, додає кисню дитинці. Практикується в сучасній медицині і масаж спини (жіночий трикутник). Але є відомомсті про практики дихальні й співу. Наприклад, у липован досі збереглися при пологах наспіви протяжних нот. При початку переймів беруться високі ноти, перед потужним - якомога нижчі з вібрацією діафрагми. Це називається родові (пологові) співи. Особисто мені другий спів дуже допоміг, пам"ятаю навіть момент, коли переключилася з дихання на спів, а потім знову дихала. А що до масажу, то наші пращури авжеж знали, як полегшити жіночий стан не тілько масажем, а ще й аромотерапією (запах полину, лаванди, ромашки, відвари з цих рослин стимулювали, заспокоювали, налаштовували маму на свою дитинку). А що може бути ліпше за животик, що зараз розкриється і явить явному світові маленьку людину? Мабуть, найголовніша практика - це розмова з дитисиком, постійний контакт з нею.

Повідомлення #10Додано: 09.07.2010, 14:42
Світлана
Веледана
Як цікаво!
а цьому співу можна мамостійно навчитися, чи треба йти на курси?
я колись читала в Джека Лондона, що індіанки при народженні дітей співали низьким голосом.
Виявляється - це поширена практика у світі :D