Сторінка 1 з 1

Народні казки

Повідомлення #1Додано: 17.02.2011, 22:31
Оленка

Повідомлення #2Додано: 28.02.2011, 19:31
Ясна
Оленка
Казки ніколи не були розвагою для дітей. Для малюків існує всій пласт народної творчості.
Казку, які дійшли до нас у сучасному варіанті безліч разів перероблені етнографами, редакторами видавництв.
у первісно записаних варіантах вони звучать зовсім інакше:
Курочка Ряба

Жил себе дед да баба, у них была курочка Ряба; снесла под полом яичко - пестро, востро, костяно, мудрено! Дед бил - не разбил, баба била - не разбила, а мышка прибежала да хвостиком раздавила. Дед плачет, баба плачет, курочка кудкудачет, ворота скрипят, со двора щепки летят, на избе верх шатается!
Шли за водою поповы дочери, спрашивают деда, спрашивают бабу:
- О чем вы плачете?
- Как нам не плакать! - отвечают дед да баба. - Есть у нас курочка Ряба; снесла под полом яичко - пестро, востро, костяно, мудрено! Дед бил - не разбил, баба била - не разбила, а мышка прибежала да хвостиком раздавила.
Как услышали это поповы дочери, со великого горя бросили ведра наземь, поломали коромысла и воротились домой с пустыми руками.
- Ах, матушка! - говорят они попадье. - Ничего ты не знаешь, ничего не ведаешь, а на свете много деется: живут себе дед да баба, у них курочка Ряба; снесла под полом яичко - пестро, востро, костяно, мудрено! Дед бил - не разбил, баба била - не разбила, а мышка прибежала да хвостиком раздавила. Оттого дед плачет, баба плачет, курочка кудкудачет, ворота скрипят, со двора щепки летят, на избе верх шатается. А мы, идучи за водою, ведра побросали, коромысла поломали!
На ту пору попадья плачет, и курочка кудкудачет, тотчас с великого горя опрокинула квашню и все тесто разметала по полу.
Пришел поп с книгою.
- Ах, батюшка! - сказывает ему попадья. - Ничего ты не знаешь, ничего не ведаешь, а на свете много деется: живут себе дед да баба, у них курочка Ряба; снесла под полом яичко - пестро, востро, костяно, мудрено! Дед бил - не разбил, баба била - не разбила, а мышка прибежала да хвостиком раздавила. Оттого дед плачет, баба плачет, курочка кудкудачет, ворота скрипят, со двора щепки летят, на избе верх шатается! Наши дочки, идучи за водою, ведра побросали, коромысла поломали, а я тесто месила да со великого горя все по полу разметала!
Поп затужил-загоревал, свою книгу в клочья изорвал.

Думаю, що курочка Ряба - це новорічний сюжет. про смерть і народження нового природнього циклу.
коли із Хаосу утворюється новий космічний порядок.
спалення попом священних книг - це символ настання Хаосу.
А обіцянка знести нове яйце - це відродження порядку. не такого, як був. Кращого.

Повідомлення #3Додано: 01.03.2011, 13:30
Богуслав
про попів я не чув ні разу :lol:
а чого кінці у казках різні?
в одному просте яйце обіцяють, а в іншому золоте?

Повідомлення #4Додано: 05.03.2011, 14:18
Ясна

Повідомлення #5Додано: 05.03.2011, 14:19
Ясна

Повідомлення #6Додано: 05.03.2011, 15:02
pandora

Повідомлення #7Додано: 07.03.2011, 10:46
Богуслав
pandora
ідіот якийсь. це ж треба нашого клобка так розписати!
мабуть у самого проблеми ще ті 8)

Повідомлення #8Додано: 02.04.2011, 13:21
Ясна
Богуслав
повністю згодна!

Для мене казка щось подібне до сну.
А яка суть у снах?
Ніякої. сни вивільняють страхи, емоції, допомагають заглибитися у своє єство.
Так і народна казка - це перш за все місток у нашу підсвідомість. і темні сили у казці - це символ нашої підсвідомості, яка робить нас сильними або слабкими.
Казка - це не лише сюжет, як у американських мультиках.
Це перш за все символи. Які свідомістю дуже важко розгадати. але входячи у підсвідомість вони розгортаються зразу, як сон де за кілька секунд можеш прожити ціле життя.

Повідомлення #9Додано: 04.10.2011, 11:41
Svitovyt

Повідомлення #10Додано: 23.11.2011, 11:26
Світлана
Народні казки лякають мене саме своєю "кровожадністю":з*їв, вбив, кров*ю всю галявину залив. Останнє, правда, то "Лис Микита", але ж він вже став народним...
Зараз читаємо "Мауглі" - теж, я вам скажу, не найдобріша казка в світі...
Чи то ми були більш поверхневими (я такими питаннями в дитинстві не заморочувалася), чи то діти зараз надто свідомі... А, може, то все-таки ми (треба правді в очі дивитися) занадто вдумливі мамочки? І занадто бережемо дітей? Але й це в наш неспокійний час недивно...
Як знайти золоту середину - цього я ще для себе не визначила.

Повідомлення #11Додано: 24.11.2011, 12:47
Оленка
я ще утримуюсь від читання народних казочок, надаю перевагу сучасним невеличким оповіданнячкам або казочкам (від "абабигаламаги": літачок-рятівничок, мед для мами). також синочкові подобаються віршики (також повчальні і не такі кровожерливі). Часом придумую свої казки (але з фантазією в мене трохи проблеми). Кожну книжечку я спочатку читаю сама, а вже потім - з дитиною.

Повідомлення #12Додано: 25.11.2011, 13:38
Ясна

Повідомлення #13Додано: 02.12.2011, 14:45
Леля