Часто трапляється, що люди виходять до громадських місць у вишиванках без пояса, вважаючи, що так модно ходити. Насправді це є порушенням звичаю. Пропоную уривок зі статті Марії Маєрчик, яку найближчим часом поставлю на сайті:
У функціональному сенсі поясу притаманні, за П.Богатирьовим, такі функції: «...практична, естетична й інколи пов’язана з нею еротична функція, магічна, вікова, соціально-статева та тісно пов’язана з нею функція моральна, [...] функція святкового костюма, обрядова, професійна» тощо [Богатирьов 1971 (1937):340].
У структурному ж плані, який нас тут цікавитиме найбільше, пояс постає медіативною, з'єднуючою ланкою вже хоча б через своє центральне положення на тілі людини. Таким чином, пояс лучить\роз'єднує верхню і нижню частини людської статури, подібно як стовбур Дерева життя лучить\роз'єднує верхню і нижню сфери світобудови, і оскільки пояс символізує середню ланку, то його відсутність, фактично, позначає розпадання, розламування цілої складної будови. До серединної сфери у тридільній структурі всесвіту належить світ людей, то ж відсутність середньої ланки у строї символізує зникнення світу людей, заникання людини в людині, змішання неба і землі, хаос. Таким робом, ритуальна відсутність певного елемента одягу не тільки експлікує ентропійні процеси, але й маркує лімінальну особу як істоту не до кінця людську.