Іменослов

Список розділів Загальна Школа Рідної Віри

Модератор: of

Повідомлення #21 Svitovyt » 08.10.2008, 13:48

Svitovyt M
Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 10 місяців

Повідомлення #22 Sava » 08.10.2008, 22:46

Sava
Репутація: 0
З нами: 10 років 10 місяців

Повідомлення #23 Ярополк » 08.10.2008, 23:19

Ярополк
Репутація: 0
З нами: 11 років 10 місяців

Повідомлення #24 Sava » 09.10.2008, 08:24

Доречі Світовит, якщо ти вважаєш, що Сава це жидівськи ім"я, то чому в Вас в календарі 5 грудня Свято Сави.http://www.svit.in.ua/cal.htm
З твоїх слів виходить, що у Вас жидівський календар? :shock:
Прикольно, якщо на нашій мові трактуються біблійні імена, то може в РПК вже почали робити обрізання, це можна назвати десятину Велесу :shock: :D :lol:
Sava
Репутація: 0
З нами: 10 років 10 місяців

Повідомлення #25 Sava » 09.10.2008, 08:33

Романе, я з поваглю ставлюся до вчителя Сава-Тур і в ніякому разі його не ображаю. Я просто відписую тими словами, якими мені відписали.
Sava
Репутація: 0
З нами: 10 років 10 місяців

Повідомлення #26 Svitovyt » 09.10.2008, 11:15

Svitovyt M
Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 10 місяців

Повідомлення #27 Роман » 09.10.2008, 11:19

Світовит, про Сереженя, дуже переконливо!
Роман
Репутація: 0
З нами: 11 років 3 місяці

Повідомлення #28 Sava » 09.10.2008, 12:06

Sava
Репутація: 0
З нами: 10 років 10 місяців

Повідомлення #29 Роман » 09.10.2008, 12:18

Sava, а що вас власне не влаштовує в поясненні імені Сережень? Як на мене, достатньо аргументовано. Якщо зважити, що обряд "Зірниці" пов'язаний з проколюванням вух дівчинці і присвячений Богині Зорі - Ушас, тоді виникає ще більше підтверджень словам Світовита. Зоря досить часто ототожнюється з місяцем, в наших казках у діви (Богині) то місяць, то зоря горить на чолі. А пояснення "се роги" - взагалі мене переконало остаточно. Нагадаю, що прадавня назва місяця (за Сулейменовим) - "му", в германських мовах здається так і залишилось "мун". Пояснювати зв'язок "му" та "ріг" напевно не потрібно... тому й Бог місяця - Велес, є Коровичем і зображається з рогами-місяцем...
Роман
Репутація: 0
З нами: 11 років 3 місяці

Повідомлення #30 Svitovyt » 28.10.2008, 11:55

Svitovyt M
Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 10 місяців

Повідомлення #31 Sava » 29.10.2008, 22:38

Sava
Репутація: 0
З нами: 10 років 10 місяців

Повідомлення #32 Svitovyt » 30.10.2008, 08:11

Svitovyt M
Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 10 місяців

Повідомлення #33 Ясна » 02.11.2008, 11:27

Ясна
Автор теми
Репутація: 18
З нами: 11 років 10 місяців

Повідомлення #34 Sava » 05.11.2008, 10:36

Sava
Репутація: 0
З нами: 10 років 10 місяців

Повідомлення #35 Ясна » 05.11.2008, 10:51

Ясна
Автор теми
Репутація: 18
З нами: 11 років 10 місяців

Повідомлення #36 Sava » 12.11.2008, 00:26

Вот я і кажу, що у вас є багато спільного, думаю, як я до вас скажу уроди ви не образитесь, цеж добре слово :lol:
Sava
Репутація: 0
З нами: 10 років 10 місяців

Повідомлення #37 Svitovyt » 15.04.2009, 21:10

Рай, Рая, Раїса, Раїна
Пояснювати це ім’я начебто особливо і не треба, якби словники не виводили його від грецьких коренів і то під грифом «можливо». А в нашій мові це не просто «можливо», а й точно, бо маємо слово Рай – місце, де блаженствують праведники після смерті, а також красива благодатна місцевість чи чудове, спокійне, щасливе життя. [ВТС]. Рай Слов’янський, Рай-Ріку, Райські Степи згадуються у Велесовій Книзі. [ВК, 342]. Беззаперечно, що Рай пов’язують із місцем сходження Сонця – Ра, там де тече Рай-Ріка, яку дослідники ототожнюють із річкою Волга, що на сході стародавньої Русі. Святилища і храми розташовували таким чином, щоб людина дивилася у бік Раю і раділа народженню Сонця.
Індолог Степан Наливайко приводить такі прізвища козаків як Рай, Райко. І доводить, що «рай» у мові хінді означає «князь», «цар», а після імені слово рай має значення «пан», «добродій»; від чоловічого імені Рай походить жіноча форма Рая, Раїса, дослівно «правителька», «цариця». [Наливайко, 173].
Svitovyt M
Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 10 місяців

Повідомлення #38 Svitovyt » 17.04.2009, 09:43

Михайло, Мишко, Миха, Микола, Микула
Ці імена з легкої руки недобропорядних дослідників були віддані жидам і грекам, хоча можна довести їхнє загальноарійське використання.
Степан Наливайко вважає, що в мові хінді слово «куль» (похідне від санскритського «кула») і виступає у складних словах другим компонентом і означає «гурт», «череда», «табун», «зграя», «рій», «сімейство». На іранському ґрунті санскритському «кула», скіфському «кола» та хінді «куль» відповідає хіль/хель – «сім’я», «рід», «плем’я». Аналогічно наводяться приклади з однаковим значенням у курдів, тюрків, угро-фінів та ін. народів. Отже це слово, за висновками індолога Наливайка, має надзвичайно важливий суспільний термін на означення сукупності людей. Слово «кула» також може означати «оселя», «поселення», «село». Це спонукає гадати, що й наше «село» споріднене з цими термінами, особливо з іранським хель/хіль, які на слов’янському ґрунті відповідають сель/сіль. [Наливайко, 62-64].
Наливайко також вважає, що в деяких іранських мовах ім’я Мітра має форму Міша, Меша, що спонукає звернути увагу на скорочену чи просторічну форму імені Михайло – Миша, Мишко. Що в свою чергу, засвідчує: імена Мітра, Мехр/Міхр, Михайло, Мишко – споріднені й сходять до однієї основи. Мітра також тотожний компоненту «мир», що позначає у слов’ян, окрім значення «світ», «стан супокою» і давню слов’янську общину – «мир». [Наливайко, 196, 197].
Цим ім’ям означений також мішконос. А сам мішок може ототожнюватися як з животом, так і з міхуром чоловіка (означається місяцем). Це відповідник багатства, за що відповідає Велес. В совою чергу Велес є тотожним Діду Морозу, Св. Миколаю, головним атрибутом яких є мішок. А сам червоний одяг з відповідними ознаками символізує чоловічий прутень. У Велесовій Книзі (Дошка 7-а) зазначено: «Ми ж з мішком повну жертву даємо і від трудів наших – просо, молоко і тук.» [ВК]. У мішку приносили жертви Богам, а мискою, у яку кладуть кашу –насіння, називаються також кошики із жертвою, що приносять до храму. Слово "місія" (мішок, миска, місяць) пов’язано з людиною, яка віддає себе в жертву. Не обов’язково як Місія-Христос, бути розіп’ятим, а як воїн віддати своє життя за свій рід, чи нехтуючи своїми благами працювати на благо роду свого. "Покласти живота свого" – віддати себе у жертву, позбавитися життя. З чоловічого міхура виходить насіння (Дар Божий), фалос якби вмирає – ось тут є порівняння Великого з Малим. Той, хто віддає своє життя в ім’я Роду є спасителем. І хоч Михайло і Микола в календарі ушановуються під різними датами, ми вважаємо їхню властивість на даному етапі дослідження тотожною і пов’язаною з місячною сутністю.
Валерій Войтович зазначає, що в народній традиції Михайло – опікун звірів та захисник мисливців. Ще у стародавні часи він допоміг людині добувати для прожиття їство, мед, хутро, а також приручити дикого собаку. Миха навчав звірину розуміти людську мову, а вибраних людей розуміти мову звірів і птахів. Про славного молодця Михайла згадується у стародавній колядці, в якій чарівна королівна-Зоря прибуває до свого молодця, щоб стати жоною. Миха – покровитель сміливців. Він непримиренний войовник з усякою нечистою силою. Це йому Господь доручив вогненний меч – символ нового Місяця. На початку холодів (8 листопада) Миха приїжджає до людей на білому коні. У народній поезії Михаїл Архангел виступає в ролі перевізника душ. [Войтович, 303].
У різноманітних книгах можна прочитати про Св. Миколу, міфічного плугаря Мукулу Селяниновича, Миху Потока, які в своїй первинній сутності відповідають давнім Богам.
«Велика хроніка» про Польшу, Русь і їхніх сусідів ХІ–ХІІІ ст. пише про півлегендарного короля слов’ян з іменем Микл. Там же згадується польський князь Мешко І (назвали Meskam, а на його монеті надпис - misico), який під впливом своєї дружини прийняв хрещення [ВХ, 65-66], тобто він мав ім’я слов’янське.
Можемо зробити висновок, що дані імена можуть означати нижній світ Богів. Ознакою яких є заходяче, мирне Сонце, що вже закінчило свій бойовий похід синім небом, сідає до своєї оселі і стає потойбічним Сонцем – Місяцем. Для порівняння можна привести людей, що після праці повертаються додому, чи стадо, яке на ніч заганяють до хлівів. В руській міфології такими образами Сонця є отець Богумир з ВК чи Козак Мамай з народних картин. Помешкання чи оселя є місцем перебування роду, своєрідним вмістилищем (мішком, міхуром), де родина перебуває під захистом. Своєрідним мішком-вмістилищем є храми з куполом-прутнем, де збирається наш рід для славлення Богів.
Svitovyt M
Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 10 місяців

Повідомлення #39 Oleg » 17.04.2009, 22:21

Oleg
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 0
З нами: 10 років 6 місяців

Повідомлення #40 Ясна » 20.04.2009, 10:31

Ясна
Автор теми
Репутація: 18
З нами: 11 років 10 місяців

Поперед.Наст.

Повернутись в Школа Рідної Віри

Хто зараз на форумі (базується на активності користувачів за останні 5 хвилин)

Зараз переглядають цей розділ: 1 гість

cron