Кирій,Сікора. Давня Русь - неоміфи і реалії (Велесова Книга)

Список розділів Загальна Школа Рідної Віри

Модератор: of

Повідомлення #101 Svitovyt » 11.06.2013, 12:21

Аналіз дощечки 5а

Походження Щека Миролюбов виводить із "іріан" - чергового вигаданого ним народу... оскільки "іріани" утворено від "ірій" - "небесна країна". (с. 218).
Нічого складного тут немає. Щек, а разом із ним Кий і Хорив походять від міфологічного персонажу отця Орія (Ірія), тому вони оріяни, орійці. Навіть жиди і ті себе називають "євреї" - "ореї". Так як отець Орей (Сонце) іде зі сходу, тому і своє плем'я звідти виводить.

Щодо Паркуна, то цілком можливе одне із імен Перуна, хоч і західного чи литовського походження. Перун є охоронцем Раю саду-парку, тобто головним воратарем. Паркан - є означенням огорожі в багатьох європейських народів, а не тільки балтів.

Щодо Прип'яті, то цілком могло бути, що її вважали основною річкою, бо там жили слов'яни і навіть геологічно визначено, що саме Дніпро впадає у Прип'ять. Перемогла інша ідея і стала Прип'ять впадати в Дніпро. Але ж, напевне, цього не знав Миролюбов.
Щодо назви Непро для Дніпра. То теж можна припустити і такий варіант. Наприклад, маємо більш повне ім'я Дмитро, а є укорочене Мітра, тобто цілком "д" могло випасти. У ВК, до речі, один із варіантів Індри - Нітро, що близьке до Мітри.

К.іС. придумали лексему соязенце ("союзники") і намагалися звинуватити в тому Миролюбова. На нашу думку треба перекладати наступним чином:
"В(ѣ)чє сєн правіша сєн, а тако Бозєма хранівєн одо многіа, рьчєси язєнцє."
"Віче се правило сім, і так Богами хранимі од многих, [що] речуться язичниками."

Тобто нарікаються язичниками. У Яценка "які звалися язиги". Лозко перебудувала речення на "називаючи себе язичниками".
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #102 Svitovyt » 12.06.2013, 21:34

Аналіз дощечки 6в.

Знову бачимо довільні переклади. К.і.С. перекладають "воща", як "вівця", а далі йде базікання з порівнюванням біблійних текстів про овець і пастухів, що при правильному перекладі взагалі стає непотребом. Хоча слід зазначити, що ВК в інших місцях дійсно подає інформацію про вівцю, як жертовну тварину. Велес є провідником між світами, тому цілком можливі його настанови про те, як маємо іти.
"На ті жє часє нє імамєхом єднаота а бяхом ста, яко воща бєзо Влєса. Тоі бо рєкл о ни, яко імѣмо ходяті пшімо, нєгда жє кріва, а того нє слоухашєхомся".
"На ті же часи не мали єдності і залишилися, як віск без Велеса. Той бо рік о нас, як маємо ходити прямо, ніколи же криво, і того не слухаємося".
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #103 Svitovyt » 13.06.2013, 17:28

Аналіз дощечки 6г.

"а там бо слухали пісні наші до Індри та вола, цього боячись стали вірувати(в нього). Було стояв з богами нашими, цей бог нашим не заважає. Тому цьому єдиному радіємо, і це несемо і його маємо, але ніколи не сміємо інакше називати - як язичники."

Приводимо трохи ширший наш переклад уривку, щоб зрозуміти зміст:
"Длугва бяшєтє ляти одєрєнє трватєсє. А тако пршєдє дєня, руси утєцєша одо Набсурсару. Парцє бо нє тєкоша за нє, а тако ідяі до краіє нашєх а тамо бо слєнша пѣснєша наша до Інтру. А вола насє, абихом сталє вѣровашє, бяхом ста со Бзєх нашєх, а до свє Бзє нє нутє.
Нашє отсє єдінє смє хомита носяшєтє імяхом, а ніколє смє називатє інакождє, яко єзєцє, колі бо одєрєнь баблуську тєрпяі."
"Довго бути літам одереня [*рабства] триватися. І так прийшов день, руси утекли од Набсурсара. Парци [*перси] бо не текли [*гналися] за ними, а так ішли до країв наших і там бо слухали пісні наші до Інтри. І воля наша, аби стали вірувати, залишилися з Богами нашими, і до своїх Богів не нудили."
Наші отці одні се хомита носити мали, і ніколи ми [не] називалися інакше, яко язичники, коли бо одерень вавилонську терпіли.

Як бачимо переклади дуже різняться. Два близьких за написанням і значенням слова воля і вол (віл) автори навмисне переплутали (або такі специ), щоб спотворити зміст. Близьке слово на д.30:
І дрзєшєтє сєн о воладносчє Твіа.
І держалися се у владності Твоїй.

За словами К. і С. "протиставлення свого народу язичникам - унікальна риса юдеїв". А в мене склалося враження, що у цих авторів унікальна "риса юдеїв" перебріхувати зміст. Язичниками у ВК названі інші народи із іншою (неправильною) вірою. Тому у контексті виходить, що вони не "протиставляють", а навпаки ототожнюють себе із язичками, коли хомути носили, тобто були у рабстві. І серед усіх місць ВК язички згадуються негативно. Навіщо ці "спеціалісти" нам нав'язують думку, що ми були в себе вдома язичниками, тобто чужеродним елементом? Чи не тому, що мають мислення юдо-христосівської віри. Ці "специ" переклали "смє хомита" як "радіємо". Ясно що після цього і змісту не второпаєш.
Щодо Індри. То мені тут дивно, що ці христосівці чогось не згадали, що біблійний міфологічний герой апостол Андрій теж має в своєму імені, діяннях і символіці схожі риси з Індрою-Ондере ВК чи ще краще порівняти із іранським Андрою, бо він там демонічний, як і наш Інтра-Нітро - інший Перунець. В "Голубиній книзі" Індрик-звір прочищає джерела, а апостол Андрій за ПВЛ копає криницю і обкладає камінням. Що звичайно не відповідає верхньому положенню ідуського Індри-громовержця, бо дослідники вважають, що він в Індії змінив свою позицію на протилежну. Чого як раз і не врахували деякі перекладачі, тому порівнювали Інтру з Перуном, наче то якийсь його епітет. Насправді образ нашого державного Триглава (Тризуба) якраз чітко розподіляє місця на середньому зубі: Індра - це "ядро" внизу, а Перун - це "перо" вгорі, хоча можна розглядати як єдине ціле. У книзі Афанасія Нікітіна "Подорож за три моря" (в Індію) я не знайшов згадки про Індру, тому звідти списати цей образ було неможливо, або треба приводити цитату, бо є кілька переписів цього твору.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #104 Svitovyt » 17.06.2013, 15:42

"Мета тут доволі проста - створити паралель між русами та "боговибраними" євреями, адже останнім довелося потрапити у вавилонський полон (на кілька століть) саме за царювання Набсура І (1127-1105), а звільнив їхлише персидський цар Кір Великий (559-530). Були до цього євреї і в неволі єгипетській, а руси, за Миролюбовим, "пішли до сонця єгипетського" після вавилонської неволі. (с. 220).

Маємо нестиковку в дослідженнях К.іС. це при тому, що є різноманітні довідники:
Вавилонський полон (івр. גָּלוּת בָּבֶל, галут Бавел) - період в історії єврейського народу з 598 по 539 рр. до н. е. Збірна назва серії насильницьких переселень в Вавілонію значної частини єврейського населення Іудейського царства за часів правління Навуходоносора II. (Вікіпедія)
Також через невірний переклад і хибне тлумачення автори намагаються приєднати розповідь до жидів. Руси якраз не йшли після неволі до Єгипту, а саме в неволі вимушені виконувати накази Набсура і разом з ним здійснити похід на Єгипет:
То бо то парци забрали велику частину русів, Набсуру підчинили. Не стережуться бо ті од ворогів, і тако налізе на них – Адомору звітася. Ішли клонити голови свої під ворожі бичі, та то сильна вертілася оточена між трьох. А ті то ходили з говядами до заходу Суре і там се стратили. Наші же люди ішли до подолу Набсурсара, за тим то ішли на Суре Єгипту. (д.6в)

Вавилонський цар Навуходоносор II (аккад. Набу-кудуррі-уцур, букв. «Набу бережи кордони») (630 – 562 до н. е.) – цар Вавилонії (7 вересня 605 – 7 жовтня 562 до н. е.). У грудні 601 року до н. е. Навуходоносор підступив до єгипетського кордону. Про участь у поході підкорених русів на д.6в: "Наші же люди ішли до подолу Набсурсара, за тим то ішли на Суре Єгипту"

А вже тільки після землетрусу руси втекли від цього полону, ці події описуються на д.6г:
А князем їх був той Набсурсар, який бо їх підчиняв. А ті свою юнь давали до війська і тягла до чурси [*каналів] і до чресел [*плугів] на лани та утерпіння мали. І тих били киями, то терпіти не могли таки і не втерпіли, і рекли їм: це стало не приємно до серця нашого.
Яко в той день, коли була велика трясева [*землетрус] і землеверетень, і вержеться був до Сварги. Там комоні і воли металися і вертілися. Забрали свої стада і вержемося [*кинулися] до полуночі і спасли душі наші.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #105 Svitovyt » 18.06.2013, 21:43

Цікавою є також спроба Миролюбова розмежувати функції між двома богами-громовиками - індійським Індрою та давньоруським Перуном, якого автор у відповідному контексті називає на кшталт санскритських назв - "Паруною". (с. 221)

Навіть Впаруною (д.20) називає. Причому це ім'я нагадує нам Варуну.

"Варуна, у ведичний період був всеосяжним божеством, став поступово витіснятись войовничим Індрою. У пуранічний період Варуна з верховного божества перетворився в бога океану, двійника Нептуна. В його обов'язки також входить доглядати за різними демонами, які в великій мірі присутні в водній стихії. Після такого повалення почали з'являтися і нові зображення Варуни. На них божество звичайно сидить на алмазному троні поруч зі своєю дружиною, в оточенні свити з богів і богинь різних рік, озер і струмків. Також Варуна є Стражем західної сторони світу". (Вікіпедія)

Можливо, що Миролюбов, як і деякі тлумачі ВК, і як бачимо К.іС. не розмежовували функції Індри (іншого Перунця) і Перуна. Ми вже приводили на прикладі Триглаву, що ті функції дійсно були іншими. А в індуїзмі Індра і Варуна обмінялися функціями на протилежні. Тому руське богорозуміння ближче до іранської і біблійної традиції, де Андра-Андрій займають нижню позицію і пов'язуються з водною стихією нутра (Нітро).
К.іС. намагалися довести, що ім'я Паруна нагадує хетського "Перуни" чи чуваського жіночого ймення Паруна. Та й що з того? Багато імен богів різних народів мають щось спільне, але це не означає, що автори ВК звідти запозичували. Бо таким чином деякі горе-дослідники намагаються нам довести, що ми не маємо взагалі своїх богів, а десь їх запозичили. А в голові у них не має нічого, бо то є загальноарійські поняття, які тисячоліттями вироблялися на великих просторах і через взаємовпливи формували близький світогляд. Бо так можна добазікатися, що ми німими були, бо аналогічні слова мають інші народи, особливо сусідні.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #106 Svitovyt » 19.06.2013, 20:23

Аналіз дощечки 6д.
"То бо жерці про веду цю піклувалися наказували, а тую тепер у нас украли. Коли б не було брендів наших та боянів, то були б ми з вами невігласами до кінця - звідки походимо."

Наш переклад:
То бо жерці про Віду [*Знання] турбуватися речуть, а тую украли од нас і не маємо нині, коли не мали бранди [*охорони] нашої і боянів, так залишилися невігласами до кінця і звідки самі [не знатимемо].
Тобто маємо трохи спотворений зміст і К.іС. намагаються значення слів підігнати під нього, замість охорони і воїнів з'являються співці.
К.іС. знову наголошують про невідповідність терміну "бояни", але теж не будемо повторюватися, це питання вже розглядалося вище, що тут таки маються на увазі воїни, а не співці.
Щодо слова "бранди", яке К.іС. хочуть пояснити як "кельтське "барди". У Лозко – "заборола" (забрала), у Яценка – "борода". Пропонуємо, за змістом, "бранди" перекласти як "охорона" чи "оборона", "броня". Порівняймо нім. drand – пожежа, горіння, а разом з тим все, що пов'язано з пожежною охороною; Семаргл-вогонь – охоронець, борода – символ охорони рода.

Щодо "Віду [*Знання]" (оріг. Вѣдѣ), то слово досить широко вживалося із значенням "Знання" в староруській мові, окрім того, це назва третьої буква азбуки. І даремно зловтішаються К.іС., що то запозичення від індійської "веда" чи що брахмани від нас вкрали веди. Зараз аналогічна ситуація - історію нам написали чужинці, а ми досі від тих наслідків себе позбавити не можемо.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #107 Svitovyt » 27.06.2013, 11:59

Аналіз дощечки 6е.

...Мовляв ніякої Русі немає - лиш варвари, а тому можемо сміятися, оскільки кімори були, а також отці наші, а ті ромеїв трясли та греків розкидали...

Наш переклад:
...жє нікієх руси нєстє, а сєнтє врви. А тому можахом сє смаятє, яко бяста кіморіє такождє оцє нахшє, а ті то роми трясяі а грьцє розмєтшє...
...що ніяких русів немає, а сете ворове. А тому можемо ся сміяти, яко були кіморії також отці наші, а ті то роми трясли і греків розметали...


Як бачимо ніяких "варварів" немає, а є слово "врви", яке перекладають як "ворове - вори". Тому подальше базікання К.іС. про те, що "варварів" не могло бути, а також їхні любимі цитати з біблії, знову є обдурюванням людей і пусте звинувачення.
Щодо приплітання К.іС. до "кіморіїв" (кімерійців) персонажу російського фольклору "Кікімори", то вже в ніякі ворота не лізе, але це все в дусі цього пафосного твору.

Зауваження до етнонімічної термінології: "греками" та "ромеями" у ІХ ст. руські джерела називають візантійців - у ВК ж - це два народи. (с.223)
У ВК тут стоять не "ромеї", а "роми", і вони дійсно ідуть окремо від греків. Візантійці також належали до Римської імперії до її розколу на східну і західну частини. У східній частині грецька культура перемогла, але все одно не треба плутати людей - ВК згадує кіморіїв, як давню назву нашого племені, які історично існували в Північному Причорномор'ї все 2 тис. і початок 1 тис. допоки скіфи їх не потиснули. А на той час римська держава існувала окремо від греків.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #108 Svitovyt » 27.06.2013, 17:22

Аналіз дощечки 6є.

"А греки хрестити нас хочуть, щоб забули богів наших... Стережимося цього, як пастори, які простягнули скуфію свою і вовкам не дали полохати овець, які є дітьми Сури".

Наш переклад:
"А грьцє хтяє насо крщашєтє, аби смє забіхом ста Бозє нашє а тако сєн обратіхомся до нь, яко стє одєрєнь битє. Постржєхом сє тоіго, яко прастирє, ажє прастрєшєша скуфія сва, а нє дашє влцѣм хснічітє об агнцѣх, коі бо сутє дятія од Сурє."
"А греки хотіли нас крестити, аби ми забули Богів наших і так се обратилися до них, яко стати одерень бути. Постережемося того, яко пастирі, що пристрашили скот1 свій, і не дають вовкам хищничати на агнців [*ягнят], які бо суть діти од Суре."


Тут Миролюбов "підкріплює" текстом "ВК" свою попередню версію про "скіфську шапку скуфь".
Тут не Миролюбов, а К.іС. придумали "шапку", а Миролюбов правильно ототожнює "скуфь" із "скотом": "Далекие предки Скифы носили такие же шапки, гоняя "скот", или же "скуфь", по степям Росиии." Прямим текстом у Миролюбова йде мова про скот-скуфь.
З мого пояснення до цього питання:
1 В оригіналі "скуфія". Можливо, що літери "ф" в тексті ВК не було, а була літера на зразок "фіти" (th), яка могла читатися "ф" або "т". Також в тексті спостерігаємо взаємозамінність літер "о" і "у", що могло позначатися в оригінальному тексті літерою "оу". Миролюбов заміняв літери на власний розсуд. Звідси маємо два варіанти прочитання: "скуф" і "скот", під цими словами розуміємо або назву племені скотарів (пор. Скотландія-Шотландія), або просто скот (худобу). Син Геракла, від якого за легендою пішли скіфи – Скітес (грец. Skythes).

Щодо пастирів і овець, то просто дурня від КіС. порівнювати кожен раз із біблією, бо аналогічні розповіді можна зустріти і в інших народів, а ми не в ізоляції живемо і у нас є вівці, пастирі і вовки. Щодо ушанування вовків на Русі, то тут можна порівняти із Змієм, якого шанують як мудрість і охоронця зародку і одночасно побивають, щоб звільнити той зародок. Так і вовки мають подвійне значення, що не протирічить загальним міфологічним уявленням індоєвропейців. А якщо К.іС. того не знають і не можуть зробити правильні висновки, то вже їхня проблема. Про ушанування вовків можна прочитати в цій статті:
http://www.svit.in.ua/stat/st28.htm
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #109 Svitovyt » 27.06.2013, 21:16

Аналіз дощечки 7а.

"Маємо істину віру, яка не потребує людських жертвоприношень. А ті діють у варігів, які бо, знаю, приносили її, називаючи Перуна Паркуном і тому жертвували."
наш переклад:
"Ймемо істину віру, яка не потребує чоловічеської жертви. А тая се діє у варягів, які бо завжди жряли її, іменувавши Перуна Паркуна, і тому жряли".
Про Паркуна ми вже розповідали, так що в цьому особливого нічого не маємо. Тут більше наголошення, що наші вороги є дикими, а ми - культурні. Можливо там також ніхто не приносив в жертву людей. Тобто це нормальне явище для всіх народів подати себе в кращому світлі. Тому греки пруть на нас, а ми вже звернули на варягів.

К.іС. щоб спростувати твердження ВК про те, що у нас не приносять людських жертв,приводять свідчення Сергія Плачинди про Дитинець і віддання у жертву дітей - то їхня особиста бездоказова думка. Мені сподобалося пояснення про Дитинець Ярослава Бабича:
"Дитинець.
Структура оборонних споруд будь-якого граду передбачала будівництво Дитинця – найбільш захищеної його частини. Дитинці часто мали окремий колодязь і окремі запаси їжі, а також – підземний хід за межі населеної території. У разі загрози нападу іззовні, старики, жінки й інші люди, що немогли тримати зброю зносили і зводили дітей до Дитинця. Обороняла Дитинець найдосвідченіша рать. Дитинець таким чином становив останню лінію оборони граду. У широкому, сучасному смислі слова, Дитинець – остання лінія оборони нації."


Знову К.і С. цитують свою улюблену Біблію, приводячи приклади принесення в жертву ягня. Але саме слово "ягня" - агнець, як раз і вказує на жертовну тварину. А так як це слово слов'янське, то цілком можливо, що і в нас був подібний ритуал.
Далі йде мова на с. 225-226 про те, що Миролюбов подає день Ярила і Красну Горку як різні свята. І приводять свідчення Чубинського про спільність свят Червоної гори і Ляльника перед Ярилом-Юрієм. Вважаємо, що за церковним календарем Красна Гірка - це друга назва Проводів. А так як Проводи датою, що плаває згідно Пасхалії, то можливо на час складання етнографічного опису Чубинським, свято Красної Гірки і Ляльника 22 квітня збіглися. Ці свята є дійсно окремими. Ототожнення цього свята до Туриці згідно Войтовича, теж є невірним. Бо Войтович, напевне мав на увазі свято весняного Миколи 9 травня, якраз і згадує на початку травня, а Ярила-Юрія святкують 23 квітня. Після переходу держави на католицький календар це церковне свято в накладці опинилося теж у травні, але ж і Микола зліз на кінець травня. Тому К.іС. ще в додаток плутаються в календарних системах і не розуміються на святах. Вони також праві, що Красна Гірка символізує пагорб (Могилу), а Лялю садовили на трон з дерну не на горі, а в долині річки на лугу, в пониззі. К.іС. в бажанні спаскудити Велесову Книгу поки тільки себе соромлять.
Востаннє редагувалось Svitovyt 28.06.2013, 10:58, всього редагувалось 2 раз(ів).
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #110 Svitovyt » 28.06.2013, 09:39

Аналіз дощечки 7д.

"...щоб справили ми тризну славну за ворогів".
К.іС. надумано думають, що такого вислову не могло бути, бо то порушення правил ушанування померлих. Але самі ж кажуть, що мається на увазі переносне розуміння. А після перемоги пирують, що, в принципі, наближає в значенні поминки за загиблими.

Знову авторам муляє "життя вічне", наче якщо вислів зустрічається в Євангелії (і то в перекладі), то більше ніде його не може бути. Завдяки таким горе-дослідникам багато рідновірів відмовляється від багатьох імен, понять, символів, думаючи, що то тільки надбання пізньої релігії, хоча всі чудово розуміють, що ці поняття нова релігія запозичала із старих віровчень.

Якісь хитросплетіння автори виводять щодо культу відсіченої голови. Питання не до приведених уривків з різних праць давнини, а у висновках, які К.іС. викручують, або зробити хибним віровчення ВК.
"А тая Перуниця летить до нас, і тая ріг дава повний Води Живої о живот вічен гордині нашому, іже меча вражого дістав, а главу сторчену утратив." - наче і так все зрозуміло, бо вислів "втратити голову" досить поширений і з нього якесь пугало робити не варто.
Щодо Перуниці, то теж не маємо ніякої упередженості. ВК прив'язує Птицю до вогняної стихії: чи то Зорі, чи Веселки, чи Блискавки. Окрім того Зоря в багатьох віруваннях ототожнюється як з коханням, так і з війною, тому її прив'язка до Перуна є нормальною. Суперечки виникають не в тексті ВК, а в голові К.іС.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #111 Svitovyt » 28.06.2013, 16:15

Аналіз дощечки 7е

"Тамо Перун іде і, главу златую трясучи, молнії посіває до Сварги синьої, і та твердіє од тих."

К.іС. не сподобалася золота голова, бо вона в літописі срібна. Дивний висновок, значить монахи, які писали ПВЛ за 300 років після подій краще знають, яка була голова у Перуна в пантеоні Володимира. Та й могло бути, що економили на золоті, як самі ж і зауважили. Сучасні образи Перуна, то й взагалі ніхто не покриває дорогим металом. То в чому питання виникло, немає за що чіплятися?

"І Дажбо нас родив крізь Корову Замунь"
Можна погодитися з К.іС., що пара Землі є Сварог (Небо), а Дажбог-Сонце має бути в парі із Водою. Але чи обов'язково Замунь ототожнювати із Землею, адже існує інша легенда (див., наприклад, Докію Гуменну «Минуле пливе в прийдешнє» http://svit.in.ua/kny/gumenna_mynule.djvu), де Сонце-Бик запліднює Хмари-Корови і на землю проливається Дощ - небесне молоко. Тобто тут якраз і є роз'яснення чому Дажбог пов'язаний із дощем. Ще, як варіант, Замунь може бути уособленням Місяця, друга половина імені "мунь" (англ. Moon) якраз може вказувати на це. Тому не обов'язково шукати відповідники корови в індуїзмі, можна подивитися і в нашій і в європейській міфології.

"Б’є то крилами Матирь-Сва і співає пісню до січі. А та Птиця Сунь-Сар не єсь, а тая єсь од нього була."
Знову К.іС. любима біблія уявляється, ну не можуть окрім неї знайти інших відповідників. Автор ВК правильно зауважує, що Птиця-Зоря не є Сонцем, а тільки від нього послана. Може для таких же грамотіїв як К.іС. було пояснення, бо різних неадекватів і в давнину вистачало.

Знову К.іС. перескочили на улюблену Біблію (Лк.,15.4, тільки там про овець, але дуже хочеться, щоб "Миролюбов" звідти переписав), приводячи неправильний переклад уривка д.8:
"Коли бо маєте десять корів, а згине від ворога [одна] мала, шукаєш її".
Наш переклад, трохи ширший, щоб можна було зрозуміти контекст:
"Якщо бо маєш десяток корів і згинеш од ворога, мала учта єсь. А пребудеш в роді до кінця, твоя десятка має утворити тисячу."
І де ділася схожість з біблійним текстом?

У "дощечці" 15а: "Хліб наш - Сварог, який творить світло. Бог він є світла і бог Праву, і Яву, і Наву".
Знову К.іС. чудяться біблійні тексти: "Я є Хлібом життя..."
А треба було перекладати правильно, тоді й чудеса надумані розвіються:
"І тут Сварога перво Пращури молили, се Роду-Роженієць кринь його препросили, і то дуб в корінь – хліб наш. Сварог, іже створив світ, – Бог єсь світу і Бог Прави, Яви і Нави, се бо маємо їх во істину."
Ну далі вже теж пішло порівняння з любимої їм Біблії: І "Бог світла" - запозичений і "Бог Прави, Яви і Нави" теж запозичений, як небесний, земний і підземний. Ось такі ми були дикі в К.ІС., що тільки позичати могли, чи вірніше це за їхніми уявленнями Миролюбов напозичав із Біблії. Чого не припустити, що були крилаті вислови, які використовували серед різних народів, в тому числі такий: "Бог - прибіжище і сила". Окрім того, ще треба переклад з Біблії уточнювати, бо можливо перекладач довільно написав вже знайомий йому вислів.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #112 Svitovyt » 01.07.2013, 21:04

Аналіз дощечки 8(2), 8 (3)

"Вночі Велес йде Сваргою по Моолоку небесному, і до своїх палат іде, і на зорі приходить до воріт..."
...Підземний бог-володар Велес не має жодної можливості ходити Сваргою, тобто вершиною неба, яка належить до володінь Сварога. (с. 233)

Якраз зазначено, що подія відбувається вночі, а світ мав би перевернутися, тобто темні Боги опиняються вгорі і тому цілком Велес вже міг іти Сваргою, яка іноді ототожнюється також із Зодіаком (Лозко).
Окрім того, Велес є ще провідником між світами і тому навіть вдень таке можливо: "Молимо Велеса, Отця нашого, да потягне в Небі комнощь Суражову, да зійде на нас сурі вішати, золоті колове вертячи. То бо Суньце наше" (3а).
Може виникнути якась накладка з функціями, але свідчення ВК цілком вписується у світогляд. Якщо подивитися на приклади з інших вірувань, то бачимо аналогічну картину нашарувань різних функцій Богів, навіть цілком протилежних, що й викликало суперечки ще в давні часи.

Не подобається К.іС. також вислів, наче запозичений у Біблії: "Велеса славити од віку до віку і храмину ту..."
Тут особливого нічого не має, тим більше, що перекладачі Біблії могли використати відому фразу. Само поняття "від віку до віку" могло виникнути через проходження Сонцем двох вік (віх) при сходженні і заходженні, що є відліком часу.
Ну просто ніяк не можуть собі уявити, що можуть бути тотожності у віруваннях. Так багато рідноврів відмовляються від деяких понять, символів чи імен лише через те, що вони зустрічаються в Біблії. Але виникає суперечка, тому що якесь вибіркове це розуміння: одні речі ми вважаємо можливими, а інші чогось навідріз відкидаємо.

Про Амастриду і Корсунь, нічого нового не вказали, то цілком все вписується у відомий історичний контекст, але нападів на Корсунь русів було багато і саме цей напад не треба ототожнювати із князем Володимиром, можна було і щось краще придумати. Помилилися, що у вислові "а відях, кі Оцє нашьє о тон жєксчє мі" мова йде не про Кия ("кі"), а це лише сполучник "як": "і видів, як Отці наші про те речили мені", треба було подивитися інші місця із цим сполучником.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #113 Svitovyt » 06.07.2013, 21:58

Аналіз дощечок 9а та 9б.

К. і С. намагаються нам довести, що не може бути такого, щоб племена походили від чоловічих і жіночих осіб одночасно. Оце такої, значить нам має бути щось взірцем, а як і інших такого не зустрічається (або вони не знайшли), то і в нас типу того бути не могло. Дуже чудова "логіка". Ще й намагаються сказати, що якби це писав волхв, то такої помилки не було б. Ось ваша любима біблія такої дурі понаписувала, що ні в які ворота не лізе, але є ніхто не ставить під сумнів її справжність. Окрім того ці автори стверджують, що до 5 ст. поділу на племена не було і називалися анти і склавіни спорами. Оце я б вам вже проффесорів за таке відкриття надав би. Для вас, напевне, не взірець загальний устрій суспільства, то придумуєте аби щось, щоб хоч якось довести несправжність ВК.

"Яка може бути згода між Христом і Беліаром?"(Павла до коринтян, 6,15)
Цілком можливо порівняти Беляра з Велесом, який як і в Біблії є дияволом, а він є перевізником із світу Наві в Яву. Таким кордоном виступає Ра-ріка: "То бо єсь красен Рай Славянський. І там Ра-ріка тече, яка відділяє Сваргу од Яви." [д.11б].
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #114 Svitovyt » 07.07.2013, 19:55

Аналіз дощечки 15б.
"... і жертовник зробили дубу та снопу, який є Сварогом - пращуром нашим".
Наш переклад:
"І тамо сєн осєлєщєсє і огніщє твряє Дубу і Снъпоу, якєвь єсє Сврг – Пращоурь нашє."
"І там оселилися і огнище творили Дубу і Снопу, який єсь Сварог – Пращур наш."

К.іС. хочуть довести, що ритуальний сніп не може символізувати Сварога, а відносить до бага підземного світу.
З одного боку останній сніп залишали Волосу на бороду. Але вірування і символи мають різні тлумачення. Тому як Сніп так і Дуб можуть позначати Всесвіт, а його верхня частина Сварога - Бога отця, а відповідно і плодючості, яким виступає зерно чи жолуді. А от коріння Дуба , як і Колоса безпосередньо пов'язані з Богом підземного світу (Наві).
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #115 Svitovyt » 07.07.2013, 20:08

Аналіз дощечки 18а.
"Ось бо воєвода Боброк, що вів русів до Голині, по смерті здобув чин Пурунів і хоробре геройство"
Наш переклад:
"Сє бо вієводо Бобрієцє, вєдштєі русє до Голинє, по смртє обрятщь чін Пєроунь. І хріябрє гордінствє то нє запоминьмо овєждє."
"Се бо воєвода Бобрець, ведучи русів до Голині, по смерті обрів чин Перунь. І хороброго гординства того не запоминьмо [*не забудемо] ніколи."

Звичайно, де Бобрець там і Боброк, імена дуже схожі, тому К.іС. вирішили, що то Миролюбов пожартував і увів у сценарій героя Куликовської битви боярина Боброка. Ну і як без згадки Біблії: "здобув чин Перунь", це виявляється калька "здобув чин ангельський".
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #116 Svitovyt » 08.07.2013, 11:59

Аналіз дощечки 19

К.іС. хочуть довести нам, що розповідь про Змія у ВК, 19 є неправдоподібною, бо він ушановувався в давній вірі і був уособленням Велеса, тому битва Мужа зі Змієм була запозичене з билин. З цим можна погодитися частково, бо різкий дуалізм з демонізацією нижніх Богів був з давніх часів. Все залежало від свідомості духовних провідників, які часто ворогів уявляли пов'язаними з демонічними істотами, з якими борються світлі Боги. Так як ВК є збірником праць, то з цього питання виникає різнотлумачення. Я є прихильником природного дуалізму, де верхні і нижні Боги взаємодіють (втому числі б'ються) і знаходяться під управлінням Всевишнього Рода, і кожен із них виконує призначену функцію. А є рідновіри, які зневажають Чорнобога, вважаючи його уособленням Зла. А любителі Чорнобога, часто навпаки з нелюбов'ю ставляться до Білобога. Тут порушується рівновага. Звичайно христосівство підсилило різкий дуалізм, але не є його початківцем. В Зороастризмі ми зустрічаємо подібне розділення і вічну боротьбу світла і темряви з негативом останньої, хоча Ахурамазда і Ариман є братами.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #117 Svitovyt » 08.07.2013, 21:29

Аналіз дощечки 24б, 24в

К.іС. не подобається, що Перунько кує мечі, а може лише їх ламати на полі бою. Перун є Сином Сварога, і якщо той скував небесне склепіння, то чому не можу Перун кувати мечі? Якщо це не відповідає дійсності, то мусить бути обгрунтування, а автори не надали такого, тільки наголосивши, що для Миролюбова Перун і Сварог - одна істота.

К.іС. дописалися до того, що самі заплуталися у своїй брехні: то ВК це твір Миролюбова, то вбачають протиріччя між творами Миролюбова і ВК.
Так Миролюбов описує тваринне жертвопринесення у русів, а у ВК заперечуються це і наголошується на рослинній жертві. Ще раз нагадуємо, що ВК збірник духовних праць і якби писав Миролюбов текст, то хоча б привів до чогось одного. Могло бути, що хлібороби відмовилися приносити в жертву тварин, адже це зробили христосівці даючи в жертву хліб і вино (тіло і кров Ісуса Христоса), але залишаючись при тому м'ясоїдами.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #118 Svitovyt » 08.07.2013, 21:43

Аналіз дощечки 26
Наш переклад:
"І се був у ті часи Оседень, огнищанин, і сей благ був. І Боги йому давали овнів многа і скотини на пасовищах у степах. І се була вона при травах многих, і Боги давали йому скоту приплоднецтва і умножуя його. І тако іде перед очима странник і рече йому: "Ізійдуть сини твої до землі тієї, до краю чудного, іже єсть на заході Суне, і де Суне спить на одрі золотому."
К.іС. кажуть, що немає імення цьому "огнещанину осідлому", і прирівнюють подію до біблійного сюжету з Авраамом, якому Бог наказав "вийти із землі цієї". Звичайно сюжети цілком могли бути однаковими, але в даному випадку ім'я огнищанина таки є - Оседень, що вказує на його відношення до Сонця (Суне), яке сідає. Аналогічно у билинах називається Садко, що йде до Морського царя. А от Авраам (Абрахам) та аналогічні за ім'ям Ібрагім і Брахма більш тотожні нашому Перуну, який є охоронцем Брами.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #119 Svitovyt » 08.07.2013, 22:21

Аналіз дощечки 28

Наш переклад:
"І се огидний Яма жереть убієних. І се ворони їдять очі їхні, і се трава росте скрізь щелепень їхню."
К. і С. заперечують існуванню такого Бога у русів, вважаючи, що Миролюбов запозичив його з індуїзму, де Яма є володарем царства мертвих. І що це ім'я не пов'язане з нашим словом "яма" - заглиблення в землі. Тут якраз можна заперечити: якщо в інших свідченнях у нас ім'я такого Бога не збереглося, то часто залишалися слова для його ознаки. Наприклад, хетський Бог Телепінус (Телепіне) у нас не зберігся, а слово "телепень" (дурень, язик, член) у нас є. То цілком Яма міг відповідати заглибленню у землі - "ямі".
У цьому контексті К.іС. приводять приклад із Матер'ю Протеви, порівнюючи її із індуською Прітхіві. Ось цей текст у нашому перекладі:
"І се повінчаємо Сварога і Землю, і правимо свадьбу їм, якож се Творець є Сварежь і противе Нього – жона Його. І се празденство мали діяти, якож для мужа і жони, і ми діти їхні." (ВК, 30).
Як бачимо Мати Земля протистоїть Сварогу, і воно є дійсно так - Небо угорі, а Земля - унизу. Тому швидше ім'я Притхіві виникло від положення Землі відносно Неба, а не навпаки, а поняття могли бути цілком тотожними як у русів, так і в індусів.
Також і Дія Питар з ВК може бути тотожним і Діяусу і Юпітеру, бо це різноманітні епітети Бога і вони цілком могли існувати на Русі.
А от із Мокошею (вона не згадується у ВК, хіба є слова "мокошани" і "мокошем") К.іС. помилилися, назвавши її Богинею Землі. Насправді більшість дослідників її ототожнюють із Водою або Місяцем, а для простішого розуміння - це вологе лоно Матері-Землі.

Щодо Діра автори самі понаводили стільки доказів з арабських джерел, що під цим ім'ям не треба розуміти київського князя. Тоді виникає питання, а навіщо було взагалі розводити полеміку на півтори сторінки, коли вона не має стосунку до київського Діра. А як нічим перевірити свідчення ВК і ПВЛ тоді й питання знімається.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Повідомлення #120 Svitovyt » 09.07.2013, 12:10

Аналіз дощечки 30
"А коли блудень якийсь, який богів перелічуватиме, відділюючи від Сварги, викинутим геть буде із роду, бо немає богів, крім Вишня. А Сварог та інші - це множина, бо бог є один і водночас - множинний. Нехай не розділює собі ніхто тої множини і не говорить, що маємо богів багато."
Наш переклад:
"Ащє боть іє блоудєнь інь, яковє олєчашєть Бозє тоя, одієляшєтє о Сврги, ізвєрзждєнь будє із Рди! Яко ніє імяхомь Бозіа, развіє Вишєнь Ісврг і іни соутє множєстви, яко Бг іє ієдінь і мнъжєствєнь. Да сєн нє разділяшєть нікіє тоа множьства і нє рєчашєть, якождє імяхомь Боги много."
"Якщо буде блудень іний, якове полічить Богів тих, одділивши од Сварги, ізвержений буде із Роду! Яко не маємо Богів, лише Вишень Ісварг і іні суть множеством, яко Бог є єдин і множествен. Да не розділяє ніхто того множества і не речить, якож маємо Богів многих."

Так як К.іС. вже наголошували на тому, що на на деяких дощечках замість Сварога стоїть Ісварг, то тут на диво щось у них із пам'яттю стало. Невеличка трансформація тексту і "Вишень Ісварг" став двома окремими Богами. Це звичайно не їхня особиста помилка, бо навіть я її колись допустився, переписавши в інших перекладачів, але коли стало зрозуміло, що є форма Ісварг, то виправив. А тут виходить навмисно загралися у підробку ВК, що не помічаються речі, які вже мали місце.
Svitovyt M
Автор теми, Адмін
Аватар
Вік: 51
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 13
З нами: 11 років 8 місяців

Поперед.Наст.

Повернутись в Школа Рідної Віри

Хто зараз на форумі (базується на активності користувачів за останні 5 хвилин)

Зараз переглядають цей розділ: 1 гість

cron