Емоційна розрядка для дитини

Список розділів Загальна Берегиня Роду

Опис: Обговорення питань про виховання дітей
Модератор: of

Повідомлення #1 Ясна » 16.04.2011, 18:11

Ясна
Автор теми
Репутація: 18
З нами: 10 років 11 місяців

Повідомлення #2 Ясна » 16.04.2011, 18:13

Уривки з книги Джон Грей "Діти з небес"

ПОТРЕБНОСТЬ В ТАЙМ-АУТАХ
Вооружившись новыми инструментами побуждения детей к сотрудничеству, родители могут сохранять контроль над собой, что, в свою очередь, позволяет сохранять контроль и над детьми. Не которые дети склонны выходить изпод контроля довольно часто, но родители, практикующие позитивное воспитание, знают, что делать в таких случаях. Таймауты регулярно требуются почти всем детям, поскольку помогают им научиться восстанавливать над собой контроль, — ведь эмоции иногда оказываются слишком сильными, чтобы их сдерживать.

Таймауты нужны для того, чтобы восстановить контроль, когда эмоции становятся слишком сильными.

Даже многие взрослые не умеют управлять своими эмоциями в стрессовых ситуациях. Тем более нельзя ждать этого от детей. Многие методы побуждения к сотрудничеству я разработал именно тогда, когда учил взрослых контролировать чувства. Если родитель чувствует раздражение, тревогу, подавленность, безразличие, осуждение, смущение или вину, значит, ему нужно заглянуть вглубь себя и преодолеть негативные эмоции.
Одна из главных причин, почему ныне на Западе так много насилия в семьях, — недостаток эмоционального контроля. В свободном обществе чувства становятся богатыми, если их воспитывать, и неуправляемыми, если их не воспитывать. Первое, что необходимо, чтобы разрешить конфликты во взаимоотношениях и покончить с любым насилием, — признать, что, когда нас переполняют слишком сильные чувства протеста или отрицания, необходимо взять таймаут и немного остыть.

В свободном обществе чувства становятся богатыми, если их воспитывать, и неуправляемыми — если не воспитывать.

Взрослые люди, которые теряют контроль над собой и прибегают к насилию, ведут себя так главным образом потому, что их не учили брать таймауты и освобождаться от негативных эмоций. Эта важнейшая способность в равной степени необходима и детям, и подросткам, и взрослым. Разница между взрослым и ребенком в том, что взрослый человек способен сам понять, когда ему необходим таймаут, а ребенок — нет. Если с ранних лет приучать ребенка к таймаутам, то, начиная с девяти или десяти лет, он будет сам брать таймауты всякий раз, когда почувствует внутреннее напряжение и дух противоречия. Это несложно, но тут нужна практика.

Востаннє редагувалось Ясна 16.04.2011, 18:14, всього редагувалось 1 раз.
Ясна
Автор теми
Репутація: 18
З нами: 10 років 11 місяців

Повідомлення #3 Ясна » 16.04.2011, 18:17

У нас це так виглядає:
Цвітана демонстративно лягає на підлогу.
Я уточнюю:
- ти хочеш посердитися? Добре, іди посердься.
Виношу її з кімнати в коридор, вмикаю світло і зі словами: "Цвітанка посердиться і повернеться до мами," - закриваю двері.
Там уже крик. Я час від часу повторюю через двері, що Цвітанка посердиться і повернеться до мами. Чи виплачеться і тоді зайде. Іноді нічого не говорю. по ситуації та моєму емоційному станові.
Коли чую по звуку, що плач міняється з вимогливого на безпорадний (Я не чекаю положених 2 хв), то відчиняю двері, присідаю, дивлюся дитині в очі і питаю:
- Цвітаночка вже посердилася (чи наплакалася)? ну то йди до матусі!
Обнімаю, беру на руки і ми повертаємося в кімнату.
Іноді дитина сама каже:
- Я вже попакала! - витирає слізки і біжить в кімнату.
Буває, що не вгадаю і випущу раніше. То тоді через годинку другий тайм аут забезпечено.
Якщо звільнення від негативних емоцій відбулося повністю, то можемо і кілька днів прожити без істерик.
плюс для мене в тому, що я не відчуваю негативних емоцій у з"язку з плачем дитини. я спокійна та доброзичлива.
Дитина розуміє, що вона має право на свої негативні емоції, і отримує досвід звільнення від них безпечно для інших оточуючих.
Ясна
Автор теми
Репутація: 18
З нами: 10 років 11 місяців

Повідомлення #4 Василь » 25.04.2011, 03:32

Пробачте за безглузде питання....
А записати на футбол, танці, бойове мистецтво невже не краще?... ото дитина з набігається, нагуляється.. і сил у неї буде тільки поїсти і завалитись спати.
Василь
Репутація: 0
З нами: 7 років 5 місяців

Повідомлення #5 Ясна » 26.04.2011, 09:44

Василь :lol:
невже ви вірите, що діти які ходять на танці та займаються спортом виховані та слухняні?
І батьки не мають з ними проблем :wink:
І для одно - дворічних дітей ще не придумали бойових мистецтв.
Як тоді з ними бути?
Ясна
Автор теми
Репутація: 18
З нами: 10 років 11 місяців

Повідомлення #6 Василь » 26.04.2011, 16:28

Я маю на увазі не неслухняність, а вередування... вередує, на мою думку, дитина, коли у неї є багато зайвої енергії і вона немає куди її подити. І те їй не так, і се їй не так. А так, повернулось чадо втомлене від якихось занять поїла і поспати.
Василь
Репутація: 0
З нами: 7 років 5 місяців

Повідомлення #7 Ясна » 08.05.2011, 11:00

Василь
Я не розумію чи неслухняність відрізняється від вередування.
Як наприклад заняття спортом допоможуть уникнути істерики 2-3 річної дитини в магазині, або допоможуть одягнути дитину, коли вона противиться і виравається?
Ясна
Автор теми
Репутація: 18
З нами: 10 років 11 місяців

Повідомлення #8 Ясна » 18.05.2011, 09:39

Вчора вперше спробувала тайм аут із Дзвінкою.
я взяла її на заняття для малюків., емоцій було купа, провозилися там цілісінький день. Дзвінка домовилася з педагогом про співпрацю. Та їй дозволила малювати заготовки на занятті. У дитини відразу купа ідей. Я запропонували їй, як буде час, допомогти реалізувати її ідей на коп"ютері, щоб виглядало професійно.
прийшли додому вже майже о 7.
Дзвінка закомандувала негайно доступ до комп"ютера. Їй запропонували почекати до завтра, коли у батьків буде час. На що було заявлено, що допомога їй не потрібна, вона все знає і тп.
Розмова пішла на підвищених тонах і малювати за комп"ютером їй заборонили.
Почався відвертий наступ із шантажем, погрозами, тобто всім арсеналом, який у свій час випробовували ми у спробах керувати дитиною.
Чоловік втік на кухню. Я ще пів години пробувала втихомирити дитину, пробувала пояснювати причини заборони, але це тільки посилило конфлікт.
Тоді я нарешті згадала, що втягувати себе в розмову з підлітком небезпечно, все одно він виграє, і вирішила випробувати тайм-аут.
Сказала тихо, без емоцій:
- Піди в свою кімнату на 11 хв, а потім я продовжу з тобою розмовляти.
- Я нікуди не збираюся іти!!!!
Я продовжую:
- Піди в свою кімнату на 11 хв, а потім я продовжу з тобою розмовляти.
- А що мені там робити!!!???, не збираюся!!!!!!
- Піди в свою кімнату на 11 хв. Потім вийдеш.
- А що ти мені зробиш, якщо я не піду?
Я піднялася, і почала тихенько йти на неї і повторила так же спокійно
- Піди в свою кімнату на 11 хв.
Дзвінка почала задкувати до виходу:
- Я нікуди не піду! Хочу тут бути і буду!!!
Я продовжую йти на неї, дивлюся в очі і знову кажу:
- Піди в свою кімнату на 11 хв.
Так ми дозадкували до її кімнати, де вона гепнула дверима так, що скло на вікнах задзвеніло.
З кімнати залунав дикий вереск, щось полетіло на підлогу, через пару хвилан Дзвінка вискочила до мене:
- Я вже посиділа, і чого ти добилася!!!???
Я ще під враженням від першої перемоги, зберігаю спокій і кажу все теж :
- Піди в свою кімнату на 11 хв. Ти не добула цей час і він починається заново. Я тебе покличу, коли 11 хв закінчаться.
Суперечка починається знову, але в кімнату дитина потрапляє вже швидше.
Знову вереск- крик- гупання, і Дзвінка з"являється переді мною.
Я починаю з початку
- Піди в свою кімнату на 11 хв
Уже важко втриматися від сміху. Я посміхаюся, і розумію, що це моя повна поразка, але нащастя в цю мить Дзвінка відвернулася, і я, оговтавшись, повторюю знову
- Піди в свою кімнату на 11 хв.
Цей раз навіть вставати зі стільця не потрібно було..
Дикий ор на деякий час.
Проходить 11 хв.
Я відчиняю двері у дитячу і бачу картину:
Повалянні стільці, вся кімната в пір"ї, переді мною лежить розірвана подушка, Дзвінка сидить у цьому пір"ячому царстві і ...читає книжку.
Кажу, що 11 хв скінчилися і вона може виходити. На це почулося незалежне, що їй і тут добре.
Я повторила дозвіл виходити, і закрила двері.
Я просто вражена, скільки гніву було у цьому маленькому тілі, які емоції роздирали цю дитячу душу...
Дзвінка вийшла, Пробувала мотати нерви на тему ну чого ж ти добилася, але вже слабенько. я доброзичливо підсміювалася з того, що в неї ще залишилися сили на це.
Використала заохочення: пообіцяла з нею спати, якщо вона прибере пір"я в кімнаті.
Без зайвих слів у кімнаті було прибрано.
Увечері ми проговорили до півночі. і на мою радість це були, не як завжди розмови про те, яка я погана мама, а про школу, друзів, стосунки між дітьми.
Сьогодні Дзвінка поводиться чудово. Їздили на природу, отримали багато задоволення.
Ясна
Автор теми
Репутація: 18
З нами: 10 років 11 місяців

Повідомлення #9 Огнеяра » 04.06.2011, 16:18

:lol: Здається, я теж використовую тайм-аути, тільки не знала що методика так називається.
Було все: і зламані стільці, і перевернута кімната догори ногами і ще багато чого...
символом примирення є фраза "ти мені почитай вголос будьласочка, а я приберуся"
Огнеяра
Звідки: Запорiжжя
Репутація: 0
З нами: 9 років 3 місяці


Повернутись в Берегиня Роду

Хто зараз на форумі (базується на активності користувачів за останні 5 хвилин)

Зараз переглядають цей розділ: 1 гість

cron