Тут не все так просто.
Є в козаків слово "Курінь", яке на староукр., якщо не помиляюся, перекладається, як "дим". Хоча, козаки любили люльки палити, можливо - це місце куріння у образному значенні

Кош - може походити і від "кошик"

косак - дуже важко виводити з козака, бо він би звучав, приблизно, як "косяк"

Слово "станиця" зустрічається й у венедській мові, воно згадується при описі язичницького храму.
А як тоді гайдамаків виводити?
У тюрський є слово "гайдамак" - руйнувати. Хоча, в укр. є слова: гайда, гайдатися, гайдалка.
Світовит
Мене вперше обурило, коли козака иводили від "вільна людина". Але, є вислів "вільний козак". "Вільна вільна людина" - не може ж бути?

Тому, я бачу ось такі вирогідніші версії:
1. Слов'янська - севрюки. Зі слова "казаць". Хоча, козаки також гутарили та балакали, але від цього не стали себе називати гутарниками або балакачами.
3. Слов'янська - руси (поляни, древляни). Зі слова "казити" (руйнвуати) або "казати, казковий" (, тобто "маючий казкову богатирську силу"). Біглі руси (невідомо точно з яких причин) (приблизно 85%), які сформувалися на перетину між іранською та слов'янською культурою (тому, пізніше, в їх мові утворилося багато іранізмів) у області сучасної Дніпропетровської та Запорізької області. Можливо, їх використовували, як найманих воїнів.
4. Загальнослов'янська. Зі слова "казак" або "козак", яке зустрічається в багатьох топонімах та іменах суттєво різних слов'ян. Можливо, суть назви була втрачена, бо гіпотетичне плем'я козаків могло отримати назву від свого глави на ім'я "Козак", який в свою чергу, отримов це ім'я за якість якості: "вміння красиво казати", "схожий за хараткром на козла", "стрибає, як козел" та ін.
5. Скіфська версія. Від якогось племені скіфів. наприклад - "саків". Відомо, що перші козаки мали антротип східного нордида та балтида. Якщо балтид - це цілком слов'янскьий тип, як і нордидо-балтид, то східний нордид - це відносно рідкісний тип, який відноситься і до іранородидів, тобто вони однакові. Тому, можливо на кордоні слов'ян і скіфів утворився такий осередок слов'яно-скіфів. І це пояснює те, що про казаків не було ранніх згадок. Бо скіфами називали кого завгодно, навіть слов'ян. І це може пояснувати іранізми у казацькій мові.
6. Слов'янська версія. Від невідомого глаголу "казакувать, козакувать", "казачити, козачити".
Та інші версії
Відкидуємо версії:
- тюрську версію (, бо вона висасана з пальця)
- хазарську врсію (, бо навіть у давньослов'янський, щє й букви "х" не було, а козаки мають давні слов'янські корені - це без сумніву, як і коріння слов'янської мови. До того ж, вони були відомими антисемітами)
З.І.:
Ось щє, щось:

А щє у козаків був козаночок
