Етимологія слова "козак" та "казак"

[VOGNEJAR]

[Svitovyt]

[Oleg]

[VOGNEJAR]

Oleg

Тут не все так просто.

Є в козаків слово "Курінь", яке на староукр., якщо не помиляюся, перекладається, як "дим". Хоча, козаки любили люльки палити, можливо - це місце куріння у образному значенні

Кош - може походити і від "кошик"

косак - дуже важко виводити з козака, бо він би звучав, приблизно, як "косяк"

Слово "станиця" зустрічається й у венедській мові, воно згадується при описі язичницького храму.

А як тоді гайдамаків виводити?

У тюрський є слово "гайдамак" - руйнувати. Хоча, в укр. є слова: гайда, гайдатися, гайдалка.

Світовит

Мене вперше обурило, коли козака иводили від "вільна людина". Але, є вислів "вільний козак". "Вільна вільна людина" - не може ж бути?

Тому, я бачу ось такі вирогідніші версії:

1. Слов'янська - севрюки. Зі слова "казаць". Хоча, козаки також гутарили та балакали, але від цього не стали себе називати гутарниками або балакачами.

3. Слов'янська - руси (поляни, древляни). Зі слова "казити" (руйнвуати) або "казати, казковий" (, тобто "маючий казкову богатирську силу"). Біглі руси (невідомо точно з яких причин) (приблизно 85%), які сформувалися на перетину між іранською та слов'янською культурою (тому, пізніше, в їх мові утворилося багато іранізмів) у області сучасної Дніпропетровської та Запорізької області. Можливо, їх використовували, як найманих воїнів.

4. Загальнослов'янська. Зі слова "казак" або "козак", яке зустрічається в багатьох топонімах та іменах суттєво різних слов'ян. Можливо, суть назви була втрачена, бо гіпотетичне плем'я козаків могло отримати назву від свого глави на ім'я "Козак", який в свою чергу, отримов це ім'я за якість якості: "вміння красиво казати", "схожий за хараткром на козла", "стрибає, як козел" та ін.

5. Скіфська версія. Від якогось племені скіфів. наприклад - "саків". Відомо, що перші козаки мали антротип східного нордида та балтида. Якщо балтид - це цілком слов'янскьий тип, як і нордидо-балтид, то східний нордид - це відносно рідкісний тип, який відноситься і до іранородидів, тобто вони однакові. Тому, можливо на кордоні слов'ян і скіфів утворився такий осередок слов'яно-скіфів. І це пояснює те, що про казаків не було ранніх згадок. Бо скіфами називали кого завгодно, навіть слов'ян. І це може пояснувати іранізми у казацькій мові.

6. Слов'янська версія. Від невідомого глаголу "казакувать, козакувать", "казачити, козачити".

Та інші версії

Відкидуємо версії:
- тюрську версію (, бо вона висасана з пальця)
- хазарську врсію (, бо навіть у давньослов'янський, щє й букви "х" не було, а козаки мають давні слов'янські корені - це без сумніву, як і коріння слов'янської мови. До того ж, вони були відомими антисемітами)

З.І.:

Ось щє, щось:



А щє у козаків був козаночок

[Svitovyt]

[Oleg]

Якщо подивитися на деяких наших крішнаїтів, то в них на голові є пасмо волосся, дуже подібне на козацький оселедець, котре називається шикха.
Зрозуміло, що місцева крішнаїтська шикха запозичена із індйських земель.
Індійські кшатрії також носили шикху.
Зустрічав писемні матеріали, в котрих описують князя Святослава із шикхою-оселедцем на голові.
Також зустрічав писемні матеріали, в котрих пишуть про косаків, бо їх так називають тому, що вони носять косу-оселедець на голові.

[VOGNEJAR]

[VOGNEJAR]

[Svitovyt]

[VOGNEJAR]

[VOGNEJAR]

[VOGNEJAR]

[VOGNEJAR]

[Чуб]

Панове, а може не так козаків шукаємо.
Даваймо спробуємо таку версію: козак січовий - мудрий воїн бо вчений, освітчений (знаючий закони світобуття). "Несподіване значення у санскриті має слово січ. Воно означає “учитися, навчатися, створювати щось, бути послушним у доброчинності, знання, навчання майстерності. Січовий — учений, освічений, зразковий в усьому. Ciksu — початковий учень, котрий бажає навчитися чомусь. Інші значення — щедрий, готовий допомогти" (Василь Кобилюх).
Чуб і чуприна(оселедець) - це відзнака. Але не простого воїна. І таких воїнів готовили волхви для захисту святилищ і вождя.
Коли ж каган володимир відкрив ворота експансії християнства і терору над православям, волхви і вої РАтні пішли у Великий Луг і за Пороги. А ці землі не були порожніми. Там святих місць хватало. Воїни, які називали себе вільними, як козаки (може нас так назвали) "зявляються" в "описах" в 14 ст. бо все інше знищено. Ярослав "мудрий" зробив свою роботу. Він бібліотеку збирав не для зберігання, а для знищення, а його "труди" синочки довершили. А монастирі, завданням яких було відбирати, нищити і переписувати історію потім замінили на музеї. Може що і збереглось - то шукать треба в підземеллях Ватикану і Кремля.
Отож є пропозиція пошукати коріння козацьке на Волині (я не Волинську обл. маю на у вазі а Велику Волинь).
До речі, деякі святилища на Волині зорієнтовані "неправильно" - тобто є зміщення у 16-17 градусів і дивляться вони північною стороною не на теперішній північний полюс а на Гренландію, а рівноденний схід сонця східною стороною зустрічають не в червні, а на початку травня.

[Чуб]

До речі.
Безперечно, що прадіди наші декларувати найпершим завданням - захист віри ПРАвоСлавної (язичницької). А зараз це вдало попи використрвують, дурячи люд, який не знає (і знать не хоче), що це вкрадений термін. Цікаво, що ніконовска реформа (1650-1660 рр) кінцевого ожидовлення церкви і заміни ПРАВОВЕРІЯ н на вкрадене ПРАВОСЛАВЯ успішно пройшла саме в період громадянської війни, розпочатої .... Богданом Хмельницьким і завершилась з знівелюванням ідеї Руського князівства та поділом України між Польщою і Московією (завдяки сомкам та золотаренкам) .