До розділу 

 

 

Руське Православне Коло

 

 

Ярило

Світовит Пашник,
Волхв РПК

 

 

Весняний прояв Дажбога мав ім'я Ярило (Ярбог, Яр). Уявляється у вигляді юнака, який повний життєвих сил. Різдво святкують 25 березня на весняне рівнодення. Свято називається церковниками Благовіщення і воно рівнозначне Великодню, яке греко-ортодоксами і католиками вираховується за місячним циклом. Якщо брати за повним сонячним циклом в 60 тижнів-років при шестиденному тижні, то Ярилові має бути 15 тижнів-років.

 

У Велесовій Книзі згадується день Ярів, але без зазначення дати. Також у цій стародавній книзі маємо весняного Бога Яра (Яробога) і міфологічний образ отця русів Ора (Арій, Ірій, Єрей, Орій), який за ознаками відповідає Ярилу.

 

Ярило своїм промінням запліднює землю. Плуг, яким обробляється земля вважається запліднюючим символом. Тому землю плугом орють (ярять), а людина, яка це робить – орач, він є онуком Дажбожим, тобто помічником Бога на землі. Народи, які походять від отця Ора, називаються орійці (арійці). [1, 163, 180].

 

Велесова Книга [1] згадує про Ярила:

"А і то всякий день ко Богам зримо, які єсь Світ, його же речемо Перун, Дажбо, Хор і Яр і іншими іменами. Тако співаємо славу Богам і живемо милістю Божиською до утрати живота." (ВК, д.4г).

"То бо покропимо о Коляді ягничем і на Русаліях, в день Ярів, також на Красну Гору." (ВК, д.7а).

"Володарі наші єдині єсь: Хорс і Перун, Яро, Купалва, Лад і Дажбо". (ВК, д.8).

"І ті свята: первено – Колядь, і друге – Яр, і Красна Гора, і Овсена Велика і Мала." (ВК, д.37а).

"А Стрибог вітри ярити на землю ся іме. І тим Ладобог, іже править лади родинні і благості всякі, і Купалбог, який до Митниці правити має і всячеське омовіння, і Ярбогу, іже править ярим квітінням і Русаліями, Водничами, і Лісичами, і Домовичами. А Сварог тими править." (ВК, д.38а).

 

Бог весняного Сонця Ярило, народившись на рівнодення, зростаючи піднімається у небесну вишину. Він має потужну силу, щоб остаточно воскресити природу, дати росту весняним сходам, цвітінню. Яриловою силою наснажуються люди, це їх надихає до великих звершень в ім'я свого Роду.

 

Микола Котомаров визначав, що ім'я Ярило означає теж, що Яровит, і походить від слова яр, а слово яр має декілька смислів: 1) яр-весна; 2) яр-мужність, відвага; 3) яргнів, ярість; 4) яр-похоть, ярість. [5, 242].

 

Польський дослідник Александр Гейштор зазначає: "Яровит-Ярило. У двох регіонах слов'янського Полаб'я – поморській Вологощі (Волґаст) та Облі (Гавельберґ), укріпленому центрі надлабського племені Брежан, – поклонялися божеству з назвою Яровит (у німецьких джерелах – Gerovit, Herovith)... Тлумачення імені цього бога не зроджує сумнівів. Воно походить із кореня *jar-, *jaro- зі значенням "сила", "суворість", "сила як породження молодості". Цей самий корінь бачимо у старослов'янському яръ ("весна")." [2, 126-127].

 

В христосівській традиції Ярила замінює святий Юрій, який, в принципі, як ім'ям, так і народними переказами тотожний Ярилу. Про це згадує Федькович О.Ю., який з людської оповіді повідомляє, що у Прабога-Вседержителя було чотири сини і дочка. Другий син – Яр-Ярило – св. Юр. [див. 3, 123].

 

В Галичині говорять, коли на весну гримить, то св. Дмитро передає св. Юрію ключі, тобто, що св. Дмитро володіє осінню, а св. Юрій – весною. [4, 310]. Аналогічно до свята Дмитра (25 жовтня) свято зміщується на один місяць від рівнодення на 23 квітня, яке ми називаємо Ярилом Вишнім. З чим це пов'язано наразі складно сказати. На цей час молодому Сонцю має бути 20 років (15+5 тижнів від Різдва Коляди).

 

Степан Килимник пише, що "Сказання-апокриф про Юрія їздця-змієборця дуже стародавнє, безсумнівно ще з дохристиянського фольклору. Образ Юрія-переможця овіяний численними апокрифами, сказаннями, легендами, казками та прислів'ями..." [4, 308].

 

Ще проф. Килимник намагається пояснити давнє значення свята, основуючись на народній традиції:
"Росу на Юр'їв день вважають цілющою, чарівною. В день Юрія в дохристиянську добу проводились сакральні ходи в поле з хороводами та танцями. Основна мета цих "ходів" полягала в благанні багатого врожаю, в зачаруванні ниви від вогню, граду, бурі та буйних вітрів, як рівно ж – викликати потрібні дрібні та теплі дощі." [4, 306].

 

"Святому Юрію народна творчість, як вияв віри й вірувань наших далеких пращурів, приділяє чимало опікунства, чимало дуже відповідальних дій і дільниць весняної пори. Він (Юрій) є сторожем поля, урожаю, бджільного медозбору; та він і поле заорює; він "відає" й опікується всіма тваринами, дикими й свійськими; Юрій опікун їздців, ловів, вояків і т.д." [4, 307].

 

"... На свій день святий Юрій на коні їде, а де його кінь ступає, там земля си розтворяє, Господом си благословляє – кожна травиночка, кожна деревиночка..." [6, 138].
Ярило править до літнього сонцестояння, коли виступає наступний прояв Дажбога Купало (Рай). Похорони Ярила за аналогами календарних свят мають відбуватися 1 липня, на 9-й день від його заходження до лона Землі. [7, 70].

 

Література:

1. Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7528 (2020). – 192 с.

2. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. – 416 с.

3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.

4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.

5. Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. – К.: Либідь, 1994. – С. 201-256.

6. Маковій Г.П. Затоптаний цвіт: Народознавчі оповідки. – К.: Укр. Письменник, 1993. – 205.

7. Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 184 с.

 

Стаття є у збірнику:

Пашник С.Д. Рідні Боги. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 72 с.

 

http://www.svit.in.ua

До розділу