Світовит Пашник,
Волхв РПК
Яма відомий у
Ведах: первісно перша людина, яка вказала людям шлях смерті (тобто
перевтілення). Пізніше став Богом Смерті, суддею смертних, якого стали
уявляти жорстоким. Яму почали називати царем світу померлих. У кольоровій
символіці Ямі відповідає червоний колір, який також широко застосовувався в
поховальних обрядах, що підтверджується археологічними розкопками на наших
землях – посипання вохрою небіжчиків, а в пізніші часи – застосування
червоної тканини, особливо при похованні кшатріїв, у тім числі, козаків.
[див. 3, 34-35].
Саме таким він
є у Велесовій Книзі: "Яко став грецьколан багатим, зніжив меч свій, і той
буде борзо унавієн [*умертвлений] до Ями, який жде жертву свою до землі, аби
пити кров його і живот його умертвити, і тим жити отам." [1, ВК,22]; "І се
огидний Яма жереть убієних. І се ворони їдять очі їхні, і се трава росте
скрізь щелепень їхню." [1, ВК,28]. Також можемо сюди віднести уривок, де
протиставляється Бог світла і темрява Ями: "Се втрачаємо Сурож, і там вороги
наші, іже суть на темезі Ями повзаючими, і грозять суть нам болем і
Маром-Марою і кінцем живота всячеським. Явитися Богові сильному і бити тьму
мечем-молнією, і та іздохне." [1, ВК,4г].
Відповідно
ми маємо слово "яма" – що позначає заглиблення в землі, в тому числі і
поховальна яма, куди кладеться померлий. Слово відомо в багатьох
індоєвропейських мовах з приблизно однаковим значенням [див. 2, 546].
Яма близький
функцією до Велеса, але значення імен протиставляється: вал-могила
насипається над ямою, що разом утворюють яйце. Саме таке поділене яйце ми
бачимо у нижній частині Триглава. В яйці знаходиться перевернута
п'ятикінцева зірка, що може позначати як Велеса, так і мертву людину. [див.
4, 15-17].
Художник
Сонцеслав Крижанівський, зображуючи Велеса, приділив увагу одному із його
проявів як Богу потойбічного світу. Що в цілому на картині вийшов образ Бога
Ями. Та й на відомому Збруцькому образі Велес підтримує Землю, що звісно
буде теж розташовуватися в ямі-потойбіччі.
Сонцеслав (Віктор) Крижанівський – Велес.
Література:
1. Велесова Книга / переклад, коментарі
С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7530 (2022). – 192 с.
2. Етимологічний словник української мови:
У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. – К.: Наук. думка,
2012. – Т.6. – 568 с.
3. Калайда
Г.І. "Рігведа" для спраглих. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 2009. –
220 с.
4. Пашник
С.Д. Триглав. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7530 (2022). – 40 с.
Стаття входить до збірника:
Пашник С.Д. Рідні Боги. – Запоріжжя: Руське Православне Коло.
http://www.svit.in.ua
