До розділу 

 

 

Руське Православне Коло

 

 

Велес

Світовит Пашник,

Волхв РПК

 

 

Один з головних Богів Русі Велес є опікуном таємничих знань, музики, поезії, матеріальних благ, покровитель тварин, рослин. Велес зображався у вигляді вола, ведмедя, змія. [див. ВК, 145]. Такий класичний опис Велеса потребує детального пояснення, адже іноді складно уявити, як він може охопити стільки функцій. Тому в цій статті беремося широко розгорнути тему на основі вже дослідженого матеріалу. Ми нічого нового не відкриємо, тільки переосмислимо вже існуючи факти.

 

Згадки Велеса (Волоса).

Велес протиставляється Перуну, навіть більше того, вони воюють між собою, але ця битва є світоглядна, яка підтримує життєві функції. В Повісті врем'яних літ руські воїни дають клятви вірності присязі посилаючись на обох Богів: "Отож, цесар Леон з Олександром мир оба вчинили з Олегом, згодившись на данину і присягнувши межи собою. Цілувавши самі хреста, Олега і мужі його водили вони до присяги по руському закону. Клялися ті оружжям своїм, і Перуном, богом своїм, і Волосом, богом скоту. І утвердили вони мир." [Літопис, 19]. Ця подія датована 6415/907 р.

Аналогічна клятва з присягою обом Богам є в князя Святослава (6479/971 р.): "Як і клявся я цесарям грецьким, а зі мною бояри і русь уся, будемо ми додержувати попереднього договору. Якщо ж ми не додержимо чого із сього і [зі] сказаного раніш, то я і [всі, хто] зі мною і підо мною, хай будемо прокляті богом, у якого віруємо, – в Перуна, і в Волоса, бога скоту, – хай будемо ми золоті, як ото золото се, і своїм оружжям хай ми посічені будемо, і хай ми вмремо... [Літопис, 42].

Тобто ми маємо двох основних Богів. То чому ми не бачимо Велеса (Волоса) серед переліку пантеону Володимира, що стояв на горі? Бо місце Велеса – нижній світ і його храм знаходився внизу на Подолі серед торгівців і ремісників, поблизу Почайни, що й пов'язує його з водною стихією, човнярством.

Ім'я Велеса також зустрічаємо в "Слові, реченому христолюбцем" (ХІ с.), апокрифі "Ходіння Богородинці по муках (ХІІ ст.). У Житті князя Володимира: "А Волоса, єго же іменоваху яко скотіа бога, повелі в Почайну ріку воврещи". У Житті Авраамія, Ростовського Чудотворця, читаємо, що при ньому "чюдський конец (пригород) поклоняшеся ідолу каменному Велесу" [див. Іларіон, 93].

Особливу увагу приділяє Богові "Велесова Книга", а також є згадки в "Слові о полку Ігоревім". Приклади з цих творів ми розглянемо в контексті.

 

Триглав (Тризуб).

Подивимося на битву Перуна і Велеса на прикладі Триглава (Тризуба). Верхня частина середнього зуба відображена у вигляді пера позначає Перуна, а нижня у вигляді яйця чи ядра. В яйці бачимо образи Велеса – перевернуту п'ятикінцеву зірку, а також символи тура, овена. Весь середній зуб має форму булави – це чоловіче начало, а двозуб має форму чаші – жіноче лоно. Булава ще розкладається на списа (або копіє) – знаряддя Перуна, і сердечко – символ Велеса (його роги одночасно – жіноче лоно). Отримуємо відомий символ: спис чи стріла пронизує сердечко, що позначає єднання чоловіка і жінки. Також можна розглядіти, як ця стріла-спис б'є між роги Велеса, який ототожнюється у весільному обряді з батьком нареченої. А сам Перун-воїн має захопити його двір, тому і вступає з ним у битву.

 

Святилище-обсерваторія на Хортиці.

На острові Хортиця археологи під керівництвом Максима Остапенка дослідили святилище-обсерваторію на висоті Брагарня між балками Совутина і Велика Молодняга. Жіночий двір чи голова Велеса (5 великих каменів-зірок) з рогами-зміями, між якими знаходиться Сонце. Це також є Оком Божим, причому західний ріг більший (лунка), а східний менший (віко-кришка), що слугував для виміру між сходом літного і зимового Сонця. [див. Пашник/Святилище].

 

Фрагмент святилища-обсерваторії на розкопі. Голова Велеса, між рогами якого Хата-Сонце.

 

Шолом на Триглаві.

Ще один із образів, що можна побачити на Триглаві, – це шолом. Допоможе нам в розібратися в цьому символі відомий біблійний мітологічний персонаж Соломон. Наш повний відповідник до цього імені Шеломянь – могила (пагорб), що згадується в "Слові о полку Ігоревім": "О Руская земле! Уже за Шеломянемъ єси". [Слово].

Скорочене ім'я Соломона Шломо – це і є наше слово "шолом", "чолом". Образ цієї могили-шолома відображений на Триглаві в нижній частині у вигляді яйця-голови, верхня частина якого є шоломом, причому як зі шпилем посередині, так і з рогами по боках.

Наші воїни переважно носили шоломи зі шпилем, а от старійшини повинні по суті мати рогаті шоломи. Тут має бути наступне пояснення: в святилищі-обсерваторії образ молодого Ярила з шоломом єдинорогом мав стояти зі сходу, а старого Мира з двома рогами – із заходу. Тоді дивлячись між його ріг і виставляємо посередині шпиль і маємо візир для фіксування сходження Сонця на весняне і осіннє рівнодення. Це спостерігаємо на Триглаві, де бачимо три роги на шоломі.

Храм чи церква (черево) є первісно могила чи хата-землянка, де храняться мощі людини. Тобто померлий знаходиться у шоломі – "мирі". Також шолом нам нагадує військовий шатер. Бог осіннього Сонця Мир, що наближається до Землі, може уявлятися у вигляді Діда з головою у шоломі, що стирчить над землею, а тіло під землею. Символ Триглава загалом відповідає Богу нижнього світу.

В середині яйця – перевернута п'ятикінцева зірка, що вважається символом Соломона, а одночасно і Велеса, тобто це символ Богів нижнього світу. Англійською moon – Місяць, а роги Велеса теж символізують Місяць. Тому й вписують в перевернуту п'ятикутну зірку образ козла чи бика, які є тваринами Велеса. Тому сатаністи теж використовують цей символ, але в ньому нічого поганого немає, якщо дивитися з виміру дуального світу.

Окрім того символ п'ятикінцевої зірки ми постійно малюємо як літеру "А", гарно п'ятикінцевість видно на рукописному варіанті. Цією літерою позначали Вола. [Пашник/Триглав, 15-16]. Сама зірка може також символізувати образ людини, якщо ви розставите ноги і руки. Гострим кінцем догори – це життя (верхній світ), донизу – смерть (нижній світ).

 

Багатофункціональність Велеса.

Музичні інструменти такі як кіфара, ліра, гуслі за основу мають роги, навіть якщо їх не робили з натурального черепа бика, то принаймні робилися дерев'яні роги. У "Слові о полку Ігоревім" співець Боян названий внуком Велеса: "Чи оспівати було, віщий Бояне, Велесів внуче." [Слово]. Це показує, що Велес був і богом І поезії й музики, взагалі богом культури й мистецтва [Іларіон, 105].

Вважають, що Велес навчив слов'ян землю орати і сіяти, а також всілякому ремеслу. Слово "скот" в давнину мало значення "багатство", "гроші". Скот вважався основним багатством племені, родини. Тому "скотій Бог" Велес є Богом багатства. До цього часу існує звичай залишати на зжатому полі жмут колосків "Велесу на бородку". Трави, квіти, кущі, дерева називали "волоссям землі". Корінь "воло", "вло" став складовою частиною слова "володіти", "влада".

Підтримаємо думку Бориса Рибакова, що відомий Збруцький ідол в нижній частині символізує Велеса, який підтримує Світ: "Чоловіче божество, що тримає на своїх плечах всю землю, а отже знаходиться під землею, може бути співставлено, дотримуючись вказівок лінгвістів, з Велесом-Волосом, одна іпостась якого пов'язана з підземним світом померлих. Велес, хоч і був пов'язаний із похмурим підземним світом, але аж ніяк не був ворожим божеством, а навпаки, був "богом скоту", тобто богом багатства, достатку." [Рибаков, 231]. Тут Велес стає тотожним титанам, які також на своїх плечах тримають Землю з людьми і тваринами. Тому вважається, що трава – це шерсть Велеса, а його роги – то дерева.

Велес є зв'язковим світів Нави і Яви: провідник душ померлих до світу Нав і навпаки звідти приносить отрочат. Велес тягне в небі комнощ (човен) суражіїв [ВК, 3а].

 

Календар

Велес тотожний ведичному Валу, біблійному Ваалу, св. Власію, Валентину, Миколі та ін. Відповідно в рідновірському календарі замість персонажів юдо-євангельської віри поставлені свята Велеса: 11 лютого, 9 травня, 6 грудня. [див. Пашник/Календар].

Назва місяців березень і вересень походить від Велеса – Бога нижньої і зимової частини світу. Аналогічна ведична назва бика – Вріш (заміна р-л). Так як Велес є опікуном поезії і Боян є його внуком, то слово "вірш" походить від Вріша-бика. З латині "вірш" перекладається як "повернення" Порівняємо наші слова: "вертіти", "вершина". Календарний рух року зробив півколо і досяг "вершини" і тепер він знову "повертається". Сьома енергетична точка, сьоме небо – це максимальне (мак – вершина, сим – сьома) положення, якого досягає душа і повертається назад до земного життя. Нам відомо, що у вересні місяці закінчується панування Перуна. Замість нього володарем від вересня до березня стає Велес. Ці два місяці, що тотожні у своїй назві з Велесом, як дві віхи, які Сонце має подолати, заходячи в потойбічний світ і виходячи з нього. [Пашник/Календар, 87, 96].

У підсумку зазначимо, що Велес займає шановане місце в богорозумінні, як давніх русів, так і народів світу, які його називають різними епітетами. Згодом ми продовжимо нашу статтю і розкриємо ще ряд функцій цього дивовижного Бога в мітологічному світі.

 

Література:

1. Велесова Книга / переклад, коментарі С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 192 с.

2. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.

3. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.

4. Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 184 с.

5. Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на о. Хортиця та спроба її інтерпретації // Хортицький семінар: Сакральна географія і феномен паломництва: вітчизняний і світовий контекст. Зб. наук. пр. / Науковий редактор і упорядник Ю.Ю. Завгородній. – Запоріжжя: Дике Поле, 2012. – С. 92-103.

6. Пашник С.Д. Триглав. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 36 с.

7. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001. – 744 с.

8. Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. – К., 2000. – https://svit.in.ua/kny/slovo/slovo_yatsenko.pdf.

 

11.02.2022 р.

 

 

Сучасний образ Велеса в ресторані (Золотоноша)

 

Стаття входить до збірника:

 

Пашник С.Д. Рідні Боги. – Запоріжжя: Руське Православне Коло.

 

 

http://www.svit.in.ua

До розділу