До розділу 

 

 

Руське Православне Коло

 

 

Миробог

Світовит Пашник,

Волхв РПК

 

 

На осіннє рівнодення Сонце стає мирним, спокійним, воно втрачає свою силу і перебуває все нижче до Землі, а дні стають коротші за ніч. Вступає в правління четвертий прояв Сонця-Дажбога – Миробог. У людському житті Мир відповідає віку в 45-60 років, коли людина може мати онуків і дійсно стає дідом. Бога-діда зображують у вигляді богатиря з бородатою головою на Землі, а тіло його якби перебуває під Землею, що наближує цей образ до Велеса.

Федькович О.Ю. з людської оповіді повідомляє, що у Прабога-Вседержителя було чотири сини і дочка. Так от четвертий наймолодший був Лад або Мир, з якого зробили Дмитра. [3, 123]. Обидві складові "Мир" і "Лад" є в імені Володимир, а билинний князь названий Красним Сонечком, бо мітологічно уособлює осінній прояв Сонця. [5, 30].

 

Складова "Лад" підтверджується Велесовою Книгою у вигляді Бога Лада при структурованому переліку Богів: "Володарі наші єдині єсь: Хорс і Перун, Яро, Купалва, Лад і Дажбо". [1, ВК,8]. Тобто сонячні Боги стоять у наступному чергуванні: Яр – весна, Купало – літо, Лад – осінь, Дажбо – зима.

 

Велесова Книга зазначає, що Купало править до Митниць (Митнищ): "…і Купалбог, який до Митниці правити має і всячеське омовіння." [1, ВК,38а]. У збірнику норм давньоруського права ХІ-ХІІ ст. "Руська правда" Ярослава Мудрого застосовується слово "мито", що здавна вживалося у торговій практиці. На підступах до міст Київського князівства будувалися застави-фортеці, де уповноважені князем збирачі стягували митні податки за перевезення товарів та прогін худоби. Тобто на осінній період масової торгівлі збирали державну подать з гостей (купців). [1, 161]. Ще одна назва свята пов'язана з Радогостом – Радогощ. Цей Бог є покровителем гостей (купців): "І там були гості старі: верманове, арабове й іні. Се бо ті гості Радогостом чтені. І так брали од кожного з них гостиці (податок)." [1, ВК,14].

 

На святилище біля села Буші (Ямпільського р-ну Вінницької обл.) Валентин Даниленко прочитав надпис над рельєфом, де був відображений жрець, що стоїть на колінах перед деревом з півнем на вершечку, а позаду нього стоїть олень. Надпис повідомляв: "Аз есмь Миробог жрець Ольгов". Із цього тексту треба розуміти, що символом Миробога як осіннього Сонця є Олень. І, напевне, Оленя (або його молоко), як священну тварину, приносять у жертву Миробогу під час осінніх полювань. [6].

 

У Велесовій Книзі є два отця Русі – Богумир і Ор. В імені Богумира не складно побачити Миробога – осіннє Сонце, який був перед отцем Орієм – весняним Сонцем: "А по Богумиру був Орій з синами своїми". [1, ВК,10]. Аналогічно в Євангелії мітоперсонажі Іоанн Хреститель є предтечею Ісуса Христоса.

 

Іранський Мітра – персоніфікація правового ладу, також приніс частину значення свого імені до слов'янських мов: праслов'янське слово *mіrъ має семантику мирного ладу, згоди під верховенством закону. [2, 71].

 

Степан Наливайко ототожнює Митру зі слов'янським Миром. І наводить свято врожаю у іранців під назвою Міхраган. [4, 225]. Частка 'ган' може символізувати народження (або смерть), тому імовірно, що міхраган – це народження Митри.

 

У юдо-христосівстві свято осіннього рівнодення позначене заплідненням Іоанна Хрестителя – 23 вересня. Протилежне в Колі Сварожому свято – Благовіщення (запліднення Ісуса Христоса), яке припадає на 25 березня і відповідає весняному рівноденню.

 

Треба врахувати невелику розбіжність григоріанського календаря з астрономічними точками, ми виставляємо календарне 24 вересня як Різдво Миробога, яке має відповідати рівноденню, за аналогіями до подібних дат і правилами їх вирахування в загальній системі свят.

 

Аналогічно до весняного розташування свят, коли Ярило (Юрій) ушановується через місяць після рівнодення (23 квітня виправляємо на 24 квітня), Миробогу відповідає Дмитро (Митя) (церковна дата 26 жовтня, ми виправляємо дату свята на 25 жовтня).

 

Сучасні словники ім'я Дмитро пояснюють, як правило, грецьким походженням, як той, що належний до Деметри – богині Землі, родючості та хліборобства.

 

Степан Наливайко доводить, що ім'я Дмитро (укр.), Дмитрій (рос.), Змитрок (біл.), Димитр (бол.) є означенням сонячного Бога, розглядаючи походження імен на індійсьому матеріалі: "... ім'я Деметр вірменської легенди споріднене з індійським іменем Дгімітра, засвідченим якраз у царів. Воно складається з компонентів Дгі+мітра, де дгі означає "мудрий", а мітра – ім'я індоіранського божества Сонця і Мирного Договору – Мітри. Усе ім'я Дгімітра, що його грецькі джерела подають як Деметрій, означає "Мудрий Мітра", "Мудре Сонце", оскільки в деяких міфологіях Мітра став синонімом Сонця." На слов'янському ґрунті Мітра має форму Мир. [4, 232, 192].

 

Щодо мудрості у цьому випадку треба погодитися, адже ми рахуємо повний сонячний рік як 60 людських тижнів-років. Тому на цю дату має бути повних 50 тижнів-років, що якраз і підкреслює поважний вік, як людини, так і сонячного божества.

 

 

Література:

1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7528 (2020). – 192 с.

2. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. - К.: ТОВ «Видавництво "Кліо"», 2015. - 416 с.

3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.

4. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.

5. Пашник С.Д. Мітологічні таїни літописів. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7525 (2017). – 64 с.

6. Пашник С.Д. Святилище біля села Буша. – https://svit.in.ua/sva/mi6.htm.

 

 

http://www.svit.in.ua

До розділу