До розділу 

 

 

Руське Православне Коло

 

 

Карина

Світовит Пашник,

Волхв РПК

 

Карина (Каринь, Карна) – Богиня кари, скорботи.

 

У Велесовій Книзі загадується поруч з Жалею і Горинею: "І се Жаля жалює над ворогами, і Горинь горює о смерті їхній, яко од руки Божеської се вергнуті. Се Каринь плачеться о мертвих тих, яко стали на тропу Божеську і замерли. І поля ті повнені суть мертвими кістками і главами усіченими, й уди од тілес урізані се валялися на траві. І сморід іде од полів тих, і ворони летять до них, мертві очі довбати і їсти мужеські м'яси, многі понищені". [1, ВК,25]; "Бранися, Земле Руська, і борони себе, і тоб інша не була на тому корчі, а тоб то ворогами не була се охомитана і до воза проваджена, аби тягла той, до куди хоче чужа влада, а ніби то ти хочеш іти сама. Жаля велика з Кариною тому, хто не дорозуміє словеса ті, і грім єму небесний, аби повергся додолу і не востав вище." [1, ВК,8]; "Кара його буде тяжка і рід його ізвержений, і Жаля не оплачеть його, ім'я його забудеться." [1, ВК,32].

 

Ім'я Карина близьке до слів "кара", "карати", до птаха смерті "крука". Також до темного кольору коричневого та чорного (тюр. kara "чорний"), що може пов'язуватися з темною 'корою' дерев. Тобто маємо Богиню, від якої потерпають люди, і вона протиставляється радості: "Се ладиться [*відпочиває] Каринь, се радується і Дід наш Дажбо, веселився з того горденства, яко одержали отці наші множество комоней борзих і добра многа". [1. ВК,32].

 

Разом із Жалею ще згадується у "Слові о полку Ігоревім": "За ним кликнули Карна і Жля, поскакали по Руській землі, смагу людям несучи в полум'яному розі". [4]. Це нагадує принесення небесного вогню на землю з Велесової Книги: "І та Сва-Птиця речить, яко Огень-Смарь понесла до нас і Гелу поручила, да тоє горіння було, і Богам купалити, і Даждю даждіти." [1, ВК, 36а].

 

Аналогічне ім'я має давньоримська Богиня Карна (лат. Carna) – покровителька органів людського тіла. Ім'я Карна походить від латинського слова caro – "м'ясо". Свято на честь Карни називається Карнарії (лат. Karnaria), під час якого в жертву їй приносили бобову кашу, а могили рідних прикрашали квітами. [3, 152].

 

Василь Скуратівський запитує: "Чи не споріднене це ім'я зі словами карати, себто вчиняти лихо, картати (дорікати за вчинене), карник та карний – той. Що вчинив злочин проти життя та майна?" І підсумовує: "Карна – ознака, покарання за провину, своєрідна спокута. [2,94].

 

З цього робимо висновок, що Карина-Кара швидше виконує судочинство і має урівноважувати Божий Закон. У Велесовій Книзі священна птаха Перуниця Матир-Сва (Слава) маючи два крила, як Зоря, може провіщати і перемогу (сходження Сонця), так і загибель (заходження Сонця): "Матир-Слава сяє до облаків, як Сунь, і віщує нам побіди і загибель." [1, ВК,7є]. Матир-Сва цілком відповідає означенню Богині Права (на зразок Феміди), бо вона є Перуницею і вершить закон битви, який, як винагороджує, так і карає. Тому може припустити, що Карина (Кара) і уособлює Богиню Прави, Горинь – Яву, Жаля – Наву.

 

 

 

Малюнок Сонцеслава (Віктора) Крижанівського

 

 

Література:

1. Велесова Книга / переклад, коментарі С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7530 (2022). – 192 с.

2. Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.

3. Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І.Я., Пономарів О.Д. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. – 312с.

4. Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. – К., 2000.– https://www.svit.in.ua/kny/slovo/slovo_yatsenko.pdf

 

24 жовтня 2022 р.

 

Стаття входить до збірника:

 

Пашник С.Д. Рідні Боги. – Запоріжжя: Руське Православне Коло.

 

 

http://www.svit.in.ua

До розділу