Світовит Пашник,
Волхв РПК
Горинь (Горуня) –
Богиня-плакальниця; від горе, горювати або горіти, гора.
Згадується у Велесовій Книзі:
"І се Жаля жалює над ворогами,
і Горинь горює о смерті їхній, яко од руки Божеської се вергнуті." [1, ВК,25].
"І то се молились Богам про ту
Жалю і Горуню тую." [1, ВК,30].
Головні версії походження
імені: від "горіти" чи "гора". Є річка в Україні та Білорусі Горинь (біл.
Гарынь, давня назва – Горина). Права притока Прип'яті.
Припускаємо, що Горинь треба
ототожнювати зі світом Яви: поява Сонця, яке горить зранку зорею і йде у
гору. Молоде Сонце може називатися Гор (Григор, Ігор) [2, 161]. Напевно
Богиня горює за людьми, що передчасно покинули світ життя.
Малюнок
Сонцеслава (Віктора) Крижанівського
Література:
1. Велесова Книга / переклад, коментарі
С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7530 (2022). – 192 с.
2. Пашник
С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло,
7530 (2022). – 188 с.
27 жовтня 2022р.
Стаття входить до збірника:
Пашник С.Д. Рідні Боги. – Запоріжжя: Руське Православне Коло.
http://www.svit.in.ua
