Скіфи

Список розділів Загальна Загальний

Опис: Загальний форум
Модератор: of

Повідомлення #1 VOGNEJAR » 11.01.2010, 22:26

По рассказам скифов, народ их — моложе всех. А произошёл он таким образом. Первым жителем этой ещё необитаемой тогда страны был человек по имени Таргитай. Родителями этого Таргитая, как говорят скифы, были Зевс и дочь реки Борисфена (я этому, конечно, не верю, несмотря на их утверждения). Такого рода был Таргитай, а у него было трое сыновей: Липоксай, Арпоксай и самый младший — Колаксай. В их царствование на Скифскую землю с неба упали золотые предметы: плуг, ярмо, секира и чаша.
Первым увидел эти вещи старший брат. Едва он подошёл, чтобы поднять их, как золото запылало. Тогда он отступил, и приблизился второй брат, и опять золото было объято пламенем. Так жар пылающего золота отогнал обоих братьев, но, когда подошёл третий, младший, брат, пламя погасло, и он отнес золото к себе в дом. Поэтому старшие братья согласились отдать царство младшему.

Так вот, от Липоксаиса, как говорят, произошло скифское племя, называемое авхатами, от среднего брата — племя катиаров и траспиев, а от младшего из братьев — царя — племя паралатов. Все племена вместе называются сколотами, то есть царскими. Эллины же зовут их скифами
— Геродот.
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #2 Svitovyt » 12.01.2010, 00:30

OGNEJAR
Іноді у ваших жартах можна проглянути істину. Правильно підмітив про "ліпо". Можливо треба ототожнювати з Місяцем. Наприклад, Хорса Силенко порівняв із словом "хорош", а воно в своєму значенні близьке до "ліпо". Карп - священна риба, що ототожнюється з рікою, глибиною і вмістилищем скарбів. Колоксая, як сонце-царя, можна ототожнити з Колядою. Для роздумів пропоную як варіант імені Олексій, що на мою думку близьке до Олег і означає "оленя", що є символом осіннього Сонця.
Svitovyt
Адмін
Аватар
Вік: 47
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 1
З нами: 7 років 1 місяць

Повідомлення #3 VOGNEJAR » 12.01.2010, 11:40

Світовит

Ось, щє з того ж міфу, про Колоксая:
Так рассказывают скифы о происхождении своего народа. Они думают, впрочем, что со времен первого царя Таргитая до вторжения в их землю Дария прошло как раз только 1000 лет[7]. Упомянутые священные золотые предметы скифские цари тщательно охраняли и с благоговением почитали их, принося ежегодно богатые жертвы. Если кто‑нибудь на празднике заснет под открытым небом с этим священным золотом, то, по мнению скифов, не проживет и года. Поэтому скифы дают ему столько земли, сколько он может за день объехать на коне[8]. Так как земли у них было много, то Колаксаис разделил ее, по рассказам скифов, на три царства между своими тремя сыновьями. Самым большим он сделал то царство, где хранилось золото. В области, лежащей еще дальше к северу от земли скифов, как передают, нельзя ничего видеть и туда невозможно проникнуть из‑за летающих перьев.
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #4 Svitovyt » 12.01.2010, 19:18

OGNEJAR
Можна було використати книгу Геродота у перекладі руською мовою, на нашому сайті він теж є: http://www.svit.in.ua/kny/bookge.htm
Svitovyt
Адмін
Аватар
Вік: 47
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 1
З нами: 7 років 1 місяць

Повідомлення #5 VOGNEJAR » 12.01.2010, 23:38

В продовження, щє додам джерело про міф:

Впоследствии, по скифским преданиям, появилась у них рожденная землей дева, у которой верхняя часть тела до пояса была женская, а нижняя — змеиная. Зевс, совокупившись с ней, произвел сына по имени Скифа, который, превзойдя славой всех своих предшественников, назвал народ по своему имени скифами. В числе потомков этого царя были два брата, отличавшиеся доблестью; один из них назывался Пал, а другой — Нап. (4) Когда они совершили славные подвиги и разделили между собой царство, по имени каждого из них назвались народы, один палами, а другой напами. Спустя несколько времени потомки этих царей, отличавшиеся мужеством и стратегическими талантами, подчинили себе обширную страну за рекой Танаисом до Фракии и, направив военные действия в другую сторону, распространили свое владычество до египетской реки Нила. (5) Поработив себе многие значительные племена, жившие между этими пределами, они распространили господство скифов с одной стороны до восточного океана9, с другой до Каспийского моря и Меотийского озера; ибо это племя широко разрослось и имело замечательных царей, по имени которых одни были названы саками, другие массагетами, некоторые аримаспами и подобно им многие другие. (6) Этими царями были переселены и многие другие покоренные племена, а самых важных выселений было два: одно из Ассирии в землю между Пафлагонией и Понтом, другое из Мидии, основавшееся у реки Танаиса; эти переселенцы назывались савроматами. (7) Эти последние много лет спустя, сделавшись сильнее, опустошили значительную часть Скифии и, поголовно истребляя побежденных, превратили большую часть страны в пустыню.

http://www.ancientrome.ru/antlitr/diodoros/diod02-f.htm

Про Ареса:

Приобретая все более и более доблести и славы, она постоянно делала набеги на соседние племена и, возгордившись вследствие удач, провозгласила себя дочерью Ареса, а мужчинам предоставила пряжу шерсти и домашние женские работы; затем она издала законы, которыми женщин вызывала на воинственные состязания, а мужчинам предоставила смирение и рабство. (3) У детей мужского пола они калечили ноги и руки, чтобы сделать их непригодными к военной службе, а у девочек выжигали правую грудь, чтобы в пору телесной зрелости она не выдавалась и не мешала им; по этой причине племя амазонок и получило это название. (4) Отличаясь вообще умом и военными талантами, царица построила большой город при устье реки Теомодонта, по имени Фемискиру, выстроила славный дворец и, во время походов обращая большое внимание на дисциплину, сначала покорила всех соседей до реки Танаиса. (5) Совершив эти подвиги, она, как говорят, геройски окончила свою жизнь, мужественно сражаясь в одной битве.


Дочь ее, унаследовавшая царство, в доблести подражала своей матери и в отдельных подвигах даже превзошла ее: девиц она с самого юного возраста приучала к охоте, каждый день обучала военному искусству (2) и установила пышные жертвоприношения Аресу и Артемиде, по прозванию Таврополе. Отправившись войною в страну за рекой Танаисом, она покорила все соседние племена вплоть до Фракии и, возвратившись домой с богатой добычей, построила великолепные храмы упомянутым богам и своим кротким управлением снискала себе величайшую любовь своих подданных. Затем она отправилась войной в другую страну, приобрела большую часть Азии и распространила свое владычество до Сирии. (3) После ее кончины родственницы, наследуя царскую власть, властвовали со славою и возвысили силу и славу племени амазонок. (…)

http://www.ancientrome.ru/antlitr/diodoros/diod02-f.htm

Мої коментарі, стосовно "Пал" та "пали", "Нап" та "напи".

1. "Напатр" - назва села у києвській землі (- словник староукр. мови)
2. "напр" - назва "Дніпра" у ПВЛ, у деяких місцях. Тож, "напи", можуть значити "боресфенітів", тобто "дніпрян"
3. "Неа́поль Скі́фський (грец. Νεάπολις) — столиця скіфського царства в Криму в 3-2 ст. до Р. Х. (розквіт за царів Скілура й Палака у 2 ст. до Р. Х.).
4.Поляни - східнослов'янське плем'я (могло існувати щє з часів готів черняхівської культури, під назвами гревтунги - значить "люди, які живуть на землі (на полі)" і тервінги - значить "люди, які живуть в лісах". Тервінг Ульфіла, насправді був вигнанцем, що перший переклав біблію на готську мову, але це не значить, що правляча гілка з християн та їх прибічники, що панували над тервінгами - обов'язково повинні були бути слов'янами. Невиключно, що це були скандинави з християнським ухилом, яких вигнали слов'яни із своїх земель. Після 400 року, їх імена вийшли з обігу, коли вони увійшли до складу Римської Імперії)
5. Слов'янський глагол "палити" - тобто "зжигати", "зажигати"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #6 VOGNEJAR » 12.01.2010, 23:48

Зображення

Можливе зображення засновниці Кносса - Гестії, у скіфів це - Табіті

http://en.wikipedia.org/wiki/Heraklion

також, з цього міста, бачемо типове символічне зображення "скіфів".
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/en/0/07/HeraklionGrypas.png

Назва міста - Геракліон, можливо вказує на Геракла, який тотожній Таргітаю, у елінській версії походження скіфів.

Славнозвісний диск, також звідти, можливо, це праскіфська писемність:

Зображення
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #7 Svitovyt » 13.01.2010, 14:33

Славнозвісний диск, також звідти, можливо, це праскіфська писемність:
Фестський диск все ж давніший за скіфську державу. У скіфів писемність можливо була схожою на причорноморську грецьку.
Svitovyt
Адмін
Аватар
Вік: 47
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 1
З нами: 7 років 1 місяць

Повідомлення #8 VOGNEJAR » 14.01.2010, 00:27

Світовит

Так я і говорив про праскіфську. Тому, вона й не відома, бо й скіфська невідома. Хоча, деякі слов'янські слова ми находемо в скифів. Корень "коло": Колоксай, сколоти. Та багато інш. наприклад "скала", у поліському говорі - "громова блискавка".

приставка "с", у давньоруський значить скорочено "об'єднувати щось".
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #9 Svitovyt » 14.01.2010, 08:07

OGNEJAR
Я в "Словнику рідновіра" робив деякі дослідження щодо імен скіфських Богів.
ГОЙТОСІР – скітський Бог Місяця, тотожний грецькому Аполлону. Згадується Геродотом у книзі "Мельпомена". Перша частина слова "гойто" збереглася в значенні колиски–гойдалки і у відповідному вигуку "гойда". Колиски, як і гойдалки, що робилися у вигляді човнів, означають Місяць. Вислів "гайда" означає "пішли" – рух човна. Друга частина "сір" є також ознакою Місяця-сіренького; сіроманець – вовк, що супроводжує Місяць; "сир" – начинка до вареників, що робилися у формі Місяця з молока рогатої тварини, де роги означають Місяць. А "гайдар" – це вівчар. Намісник Бога на землі у різних народів зветься "сер", "сір", "цар", хоча значення "сірома", "сірий" може бути ознакою нижчого класу. Місяць якраз є намісником Сонця в нижньому світі.
ТАБІТІ – скитська Богиня вечірньої зорі. Згадується Геродотом у книзі "Мельпомена" і порівнюється з грецькою богинею хатнього вогнища Гестією. У "Магабгаратах" доньку сонця славиться з ім’ям Тапіті. У санскриті слово "тапа" значить тепло. У "Рік Ведах" бог Агні (Вогню) має ім’я Тапана, а слово "тапася" має значення українського "топиться" (в розумінні хатнього вогнища). У "Велесовій Книзі" Вогняна птаха-зоря Матір Сва несе вечором вогонь небесний у наші домівки: "Молимо Патаре Дяіе, що той ізведе огінь, який Матире-сва-Слава принесла на крилах своїх праотцям нашим" [ВК, 19]. Цей вогонь мають затопити в печах (комині) на 1 вересня – початок Сварожого вечора. Тому птаха-зоря для нас є доброю гостею (Гестія), віщункою (Віста, Веста) зародження Сонця, бо вогонь символізує зародок (або дитину) небесного світила: "та бо Зоря сонце провіщає" [ВК, 7 ж]. Тому "топити" - це не тільки затоплювати піч, а ще й ознака того, що Сонце ввечері топиться у водах, потрапляє в потойбічний (жіночий) світ, а зранку знову виходить на світ Білий.
Svitovyt
Адмін
Аватар
Вік: 47
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 1
З нами: 7 років 1 місяць

Повідомлення #10 Svitovyt » 21.01.2010, 11:43

OGNEJAR
Подивися у Степана Наливайка дослідження скіфських імен на індо-арійському грунті.
Svitovyt
Адмін
Аватар
Вік: 47
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 1
З нами: 7 років 1 місяць

Повідомлення #11 VOGNEJAR » 21.01.2010, 12:20

Я можу поділитися своїми дослідженнями, але, скажу, що я не брав до уваги ВК або інші джерела, які так чи інакше у чомусь є сумнівними.

Тож, ось мій результат:

Пізній сколотський (геродотівський) пантеон

1. Табіті (грецький аналог – «Гестія», слов'янський аналог - ?) - Богиня родинного вогнища і жертовного вогню
2. Папей (грецький аналог – «Зевс», слов'янський аналог - можливо, «Перун») - Бог піднебіння, грому і блискавок, що відає всім світом
3. Апі (грецький аналог – «Гея», балтьский аналог - "Земіна", слов'янський аналог - можливо, «Мати сира Земля») - Космологічне божество, яке уособлює Землю, за найдавнішими переказами та за Гесіодом, народилося слідом за Хаосом. Від Геї народились Уран (небо), гори, Понт (море).
4. Гойтосір (грецький аналог – «Аполлон» слов'янський аналог - можливо, «Дажбог») - золотокудрий, сребролукий бог - охоронець стад, світла (сонячне світло символізувалося його золотими стрілами), наук і мистецтв, бог-лікар, предводитель і заступник муз (за що його називали Мусагет, провісник майбутнього, доріг, подорожніх і мореплавців, також Аполлон очищав людей, що здійснювали вбивство. Втілював Сонце (а його сестра-близнюк Артеміда - Луну)
5. Аргімпаса (грецький аналог – «Афродіта Небесна», слов'янський аналог - «?») - одне з 12 верховних божеств Олімпу, богиня вроди й кохання, мати Ероса, цариця німф і грацій. За Гомером, Афродіта — дочка Зевса й океаніди Діони. У переносному значенні Афродіта (Венера) — красуня.
6. Таргітай (грецький аналог – «Геракл», слов'янський аналог - «Святослав») - Геракл — ім'я грецького походження, відоме з давніх часів. Це ім'я носили стародавні царі і міфічні герої. Варіанти цього імені — Гера́кл, Гераклес, Іраклій. Точний відповідник цього імені в українській мові — Святослав («гера»-"свята", «клес» — «слава»). Оскільки Геракл був нащадком Алкея, його також іменували Алкідом. Ім'я Гера́кл носив найпопулярніший із грецьких героїв, людина надзвичайної сили та відваги. Існує версія, за якою справжнє його ім'я — Алкід; Згідно міфів дельфійський оракул назвав героя «Гераклом», що означає «той, хто звершує подвиги через [утиски] Гери». У Гесіода Геракл — суто грецький герой зі зброєю доісторичного періоду. Згодом Пісандр (7 ст. до н. е.) у своїй «Гераклеї», від якої до нас дійшли невеликі фрагменти, дав йому замість звичайної зброї палицю і вдягнув його в левову шкуру.
7. Арес (грецький аналог – «?», слов'янський аналог, можливо - «Яровит, Ситиврат ...») - можливе ототожнення з богом війни Марсом і те, що цей бог уособлює Марс. Його символ - віткнутий залізний меч.
8. Фагімасад (грецький аналог – «Посейдон», слов'янський аналог - «Цар Морський») - володар світових вод, Океану, в латинян йому відповідав Нептун, у слов'ян — Цар Моря, Цар Морський (рос. Царь Морской), Водяник. У переносному значенні — морська стихія. Первісно Посейдон — племінний бог іонійців, згодом усієї Греції, син Кроноса та Реї, брат Зевса, Аїда, Гери, Деметри й Гестії, чоловік Амфітріти. Посейдона шанували також як бога землі, води, конярства, будівництва; пізніше він (як Нептун у римлян) став головним богом моря й мореплавства. Уважався батьком багатьох морських чудовиськ і кількох героїв — Тритона, Аміка, Антея, Скірона, Ота й Ефіальта, Кіклопа Поліфема й ін.

Також, я упустив інших істот, які не входили до цього пантеону, тобто вважалися просто міфічними істотами.

Із найбільш виразних співвідношень до достовірних пізніх слов'янських пантеонів, можу сказати, що це - Гойтосір (грецький аналог – «Аполлон»), якій на мою думку тотожній Дажбогу; Папей (грецький аналог – «Зевс») - Перун, але, його жінка Додола відсутня у пантеоні, замість неї, чомусь "Земля"; Арес - це Марс, у слов'ян він міг називатися від близького корня "Яр", можливо Яровит, а можливо Ситиврат (, якщо вірити Мастер Верборум); Таргітай (грецький аналог – «Геракл») - переводиться, як "Свята слава", тому, я вважаю, що можно доволі достовірно реконструювати міяічного героя на ім'я "Святослав", але, згадки про якого, нажаль не залишилося. Інших богів, набагато важче ідентифікотувати.
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #12 VOGNEJAR » 21.01.2010, 13:11

Додам цікаве співставлення подібних за образом богів:

Зображення
Віракоча (кечуа Wiraqucha, исп. Huiracocha или Viracocha) - інки

Зображення
Гестія - греки

Та щє, трошки:

Зображення
(з ліва на право: Індія, Месопотамія, Трипілля)
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #13 Svitovyt » 21.01.2010, 15:03

OGNEJAR
Гойтосір (грецький аналог – «Аполлон»), якій на мою думку тотожній Дажбогу
Я розумію, що словники і міфологи подають Аполлона як Бога Сонця. Та все ж треба задуматися над тим, чому він раз на 19 років відвідував північний острів, що пов'язано з циклом Місяця. Чому Аполлон грав на кіфарі вночі до сходу Плеяд, адже вночі видимим може бути тільки Місяць. Чому його ім'я є тотожним нашим словам "ополонка" і "ополуночи" (північ), що теж ніяк не можна прив'язати до Сонця. Те що Аполлон є близнюком Артеміди ніяк не вказує на сонячну сутність, бо Місяць є подвійним - чоловічожіночим. От навіть Васнєцов і той намалював Олексія Поповича худорлявим, ніжним, щоправда не з того боку. У Трійці також місячна сутність заміняєма або на чоловічу, або на жіночу фігури.
Щодо Святослава. А де згадується, що він місячний герой? Це мене цікавить, бо деякі особливості мені не дають спокою щодо князя Святослава, чи не були деякі аспекти його діяльності переведені на міфологію. Носіння чуба, що є символом Місяця, як і у Козака Мамая чи Крішни. Його зимівля в Білобережжі, а потім повернення знову у човні до порогів, а о. Хортиця, як човен теж пов'язується з Місяцем. І виготовлення Курею з його черепа чаші нагадує подолання Індрою змія Врітри, з його розрубленого тіла утворилися Місяць і шлунки тварин, а з черепа зроблена чаша. Хоча в шумерів "кур" означений потойбічним світом, то в нас Кур може також означати півня, сповісника ранку.
Svitovyt
Адмін
Аватар
Вік: 47
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 1
З нами: 7 років 1 місяць

Повідомлення #14 VOGNEJAR » 21.01.2010, 16:08

Світовит

Взагалі то чаша пов'язана з культом Чорнобога. У скіфській легенді, є "чаша", серед предметів, що впали... Я так гадаю, що можливо тут якийсь закладений символізм... Ось і про Святослава - тож чаша...

Взагалі то, Святослав - це ім'я, яке могло значити когось подібного за славою до Геракла для слов'ян... Сам корінь "свято", говорить про це...

Як і ім'я Дажбог - воно утворилося теж від бога...
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #15 VOGNEJAR » 31.01.2010, 19:47

Продовжуючі тему...

Шукав міфічного Таргітая скіфів, "скіфського Геракла"... Геракл із грецької перекладається "Свята слава", тому, я назвав Таргітая по слов'янські символчіно "Святослав"... Отож, шукав я цього Святослава у різних міфах і здається, таки знайшов:

Сирглами (Sigrlami) или Свафрлами (Svafrlami) — мифический конунг Гардарики, с рассказа о котором начинается сага о Хервёр. Сын или внук Одина. Он владел чудесным мечом Тюрфингом, который приносил победу своему владельцу. Этот меч он заставил выковать для себя гномов по имени Двалинн и Дурин. Вложить в ножны его можно было только омытым тёплой кровью. Викинг по имени Арнгрим приехал в Гардарики, завоевал доверие Сирглами и женился на его дочери. Ему в подарок Сирглами преподнёс свой чудо-меч. В некоторых версиях саги рассказывается о том, что Арнгрим, будучи берсерком, овладел мечом силой и убил Свафрлами.

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8

[quote]Сигрлами (Sigrlami) звали конунга, который правил Гардарики. Его дочерью была Эйвура, которая была самой красивой из всех девушек. Этот конунг завладел мечом двергов, который назывался Тюрвинг1 и был самым острым из мечей, и каждый раз, когда им замахивались, он сиял, как солнечный луч. Его нельзя было обнажить, чтобы он не принёс кому-нибудь смерть, и его всегда нужно было вкладывать в ножны омытым тёплой кровью.
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #16 VOGNEJAR » 31.01.2010, 20:00

А меч Тюрфінг (http://en.wikipedia.org/wiki/Tyrfing), походить можливо від назви племені Тервінгів ("Лісні люди" (http://en.wikipedia.org/wiki/Tervingi), яких я ототожнюю із древлянами і виходить дуже цікаво :)

Якщо дійсно, гетів так легко обізвали готами... Тта є й відомості, що Ульфіла не міг написати "Готську Біблію", оскільки жив не у той час... То, ця біблія написана, можливо не без участі тих гетів-черняхівців: тервінгів-гревтунгів - "древлян-полян" :)

Ну, ця версія також "вільна"...
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #17 VOGNEJAR » 31.01.2010, 20:31

Щє про цей меч:

Тюрвинг, Тюрфинг (Tyrfing, Tirfing, Tervingi) — магический меч, вылетая из ножен, ищет жертвы и не идет обратно в ножны, пока не прольется кровь. Первым владельцем был король Свафрлами («Старшая Эдда»). Согласно «Саге о Хледе» (эддическая песнь, не входящая в Codex Regius («Королевский Кодекс») и описывающая битву на Каталаунских полях и её предпосылки) это меч Ангантюра (Агантира), короля готов, которым он сражался в битве Каталауна. В этой саге он упоминается в ст. 9: «...
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #18 VOGNEJAR » 31.01.2010, 20:59

Про цих гномів, що зробили меч:
Модсогнир старшим
из племени карликов
назван тогда был,
а Дурин — вторым;
карлики много
из глины слепили
подобий людских,
как Дурин велел.
Þar var Móðsognir
mæztr of orðinn
dverga allra,
en Durinn annarr;
þeir mannlíkun
mörg of gerðu
dvergar í jörðu,
sem Durinn sagði.

11
Нии и Ниди,
Нордри и Судри,
Аустри и Вестри,
Альтьов, Двалин,
Нар и Наин,
Нипинг, Даин,
Бивур и Бавур,
Бёмбур, Нори,
Ан и Анар,
Оин, Мьёдвитнир,
Nýi, Niði,
Norðri, Suðri,
Austri, Vestri,
Alþjófr, Dvalinn,
Nár ok Náinn
Nípingr, Dáinn
Bívurr, Bávurr,
Bömburr, Nóri,
Ánn ok Ánarr,
Óinn, Mjöðvitnir.

12
Гандальв и Вейг,
Виндальв, Торин,
Трор и Траин,
Текк, Вит и Лит,
Нюр и Нюрад —
вот я карликов —
Регин и Радсвинн —
всех назвала.
Veggr ok Gandálfr,
Vindálfr, Þorinn,
Þrár ok Þráinn,
Þekkr, Litr ok Vitr,
Nýr ok Nýráðr,
nú hefi ek dverga,
Reginn ok Ráðsviðr,
rétt of talda.

13
Фили и Кили,
Фундин, Нали,
Хефти, Вили,
Ханар, Свиор,
Биллинг, Бруни,
Бильд и Бури,
Фрар и Хорнбори,
Фрег и Лони,
Аурванг, Яри,
Эйкинскьяльди.
Fíli, Kíli,
Fundinn, Náli,
Hepti, Víli,
Hannar, Svíurr,
Billingr, Brúni,
Bíldr ok Buri,
Frár, Hornbori,
Frægr ok Lóni,
Aurvangr, Jari,
Eikinskjaldi.

14
Еще надо карликов
Двалина войска
роду людскому
назвать до Ловара;
они появились
из камня земли,
пришли через топь
на поле песчаное.
Mál er dverga
í Dvalins liði
ljóna kindum
til Lofars telja,
þeir er sóttu
frá salar steini
Aurvanga sjöt
til Jöruvalla.


http://norse.ulver.com/edda/voluspa.html
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
"Блага думка - благе слово - блага дія"
卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐 卐
VOGNEJAR
Автор теми
Репутація: 0
З нами: 7 років

Повідомлення #19 Svitovyt » 08.08.2013, 10:21

Місто скіфів - Гелон

[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=Hb_N4jp93EQ#at=217[/youtube]
Svitovyt
Адмін
Аватар
Вік: 47
Звідки: Запоріжжя
Репутація: 1
З нами: 7 років 1 місяць


Повернутись в Загальний